Екологія/6. Екологічний моніторинг

 

                                            Мороз І.В., Чемерис І.А.

Черкаський державний технологічний університет, Україна

Ростові показники рослинних тест-об’єктів як інтегральний індикатор впливу електромагнітних полів побутових приладів

       Біосфера впродовж усієї еволюції знаходилась під впливом електромагнітних полів, так званого фонового випромінювання, викликаного природними причинами. У процесі індустріалізації людство посилило фонове випромінювання. В зв'язку з цим електромагнітне випромінювання антропогенного походження почало значно перевищувати природний фон і перетворилось у небезпечний екологічний фактор, який істотно впливає на організми, особливо на стадіях формування та розвитку. Вплив електромагнітного випромінювання постійно збільшується, оскільки поле застосування приладів, що мають електромагнітне випромінювання, розширюється.

Одними з таких джерел є побутові прилади, які активно використовуються населенням. Широке використання таких приладів збільшує рівень екологічного ризику для здоров’я населення. Достатньо активно вивчається вплив електромагнітного випромінювання на живі організми, при цьому використовуються промислові джерела випромінювання. Але в житловому середовищі на біологічні системи впливають саме побутові прилади, випромінювання яких на живі організми недостатньо вивчене. Саме у вивченні цього питання і полягає новизна роботи і проблема дослідження.

Для діагностики впливу електромагнітного випромінювання на ріст ми використали  методи фітоіндикації. В якості фітондикаторів зручно використовувати рослини, які чутливо реагують на зовнішні умови. Мета дослідження – виявити та проаналізувати вплив побутових приладів (комп’ютер, телевізор, холодильник, мікрохвильова піч) на ріст злаків. Тому для дослідження було обрано три типи рослинних культур: пшениця м’яка (Triticum aestivum L.)  ячмінь звичайний ( Hordeum vulgare L.); сорго звичайне (Sorghum vulgare Pers.), які росли біля побутових джерел електромагнітного випромінювання.

      Оцінка тенденцій змін довжини пагонів тест-об’єктів за аналізом показників інтенсивності та швидкості зміни рядів динаміки (середнім абсолютним приростом, середнім темпом зміни та середнім темпом приросту) показала, що у всіх рослин спостерігалось пригнічення росту у порівнянні з контрольними зразками. Найбільшу пригнічуючу дію на довжину пагонів рослин чинить випромінювання монітору комп'ютера та телевізора, лише у ячменя на другому місці за негативним впливом виявилася мікрохвильова піч. На середню швидкість росту також найбільш негативно впливає  випромінювання комп'ютера, а у сорго - телевізора. На середній темп росту також найбільш негативно впливає комп'ютер, а також мікрохвильова піч - у сорго її пригнічуючий вплив на темп росту був найбільший.

      У таблиці 1 показано ранжування дослідних рослин за чутливістю до дії електромагнітного випромінювання побутових приладів і різницю у довжині пагонів дослідних рослин у порівнянні з контрольними рослинами

           

 Таблиця 1 – Шкала чутливості досліджуваних видів рослин до дії електромагнітного випромінювання побутових приладів

Рослини

Різниця у довжині пагона у порівняні з контрольними рослинами, мм

 

Комп’ютер

 

Телевізор

 

Мікрохвильова піч

 

Холодильник

Сорго

70,52

75,32

70,33

32,67

Пшениця м’яка

61,45

53,67

39,44

43,61

Ячмінь звичайний

-

29,99

-

29,44

  Примітка.  - насіння не проросло

     

      Порівняння чутливості досліджуваних рослин до дії електромагнітного випромінювання побутових приладів  показало, що найбільш чутливими виявилися представники сорго, причому найбільш пригнічувало ріст сорго випромінювання телевізора. На другому місці за чутливістю розташувалися рослини пшениці м’якої: найбільшу пригнічуючу дію на ростові показники рослини виявив системний блок комп’ютеру. Цікавими виявилися результати щодо росту ячменю. Зовсім не проросло насіння біля  комп’ютеру та мікрохвильової печі, що дозволяє зробити висновки про значну негативну дію цих побутових приладів на проростання насіння. Але ті зразки, що проросли, були найменше пригніченими у порівнянні з іншими видами рослин.

Аналіз індивідуальних індексів росту показав що під впливом електромагнітного випромінювання побутових приладів найбільше пригнічення ростових параметрів спостерігалось у сорго (від 20,1 % від холодильника до 46,2 % від телевізора). Найменш пригніченими виявились рослини ячменю, у яких пригнічення росту у порівнянні із контрольними зразками склало в межах 15,0 % - 15,3 %. У пшениці найбільше пригнічення довжини пагонів спостерігалось у рослин, що росли біля комп'ютера - 27,9 %, а найменше - у рослин, що росли біля мікрохвильової печі (19,8 %).

Проведене дослідження з рослинними тест-об'єктами показало, що у всіх дослідних рослин спостерігалось пригнічення росту у порівнянні з контрольними зразками. Протягом всього експерименту довжина пагонів контрольних зразків значно перевищувала довжини пагонів у експериментальних зразків.

Подальші розробки вбачаємо у розширенні показників, що аналізуються, а також кола тест-об’єктів з метою комплексного вивчення впливу електромагнітного випромінювання побутових приладів на морфологічні показники рослин.

 

Література:

1. Chemerys I. Evaluation of the influence of microwave radiation of microwave ovens on water as a substratum for plant growth / Chemerys I.A., Mamienko V. // Proceedings of the 19th Conference of Junior Researchers ―Science – Future of Lithuania‖ Environmental Protection Engineering, 7 April 2016, Vilnius, Lithuania, Gediminas Technical University. – Vilnius: Technika, 2016. – P.111-116

2. Белкин А.Д. Влияние техногенних електромагнитных полей на окружающую среду: учебное пособие / А.Д. Белкин, В.Е. Леонов. – Новосибирск: НГАВТ, 2000. – 346 с.

3. Lagroye I. ELF magnetic fields: animal studies, mechanisms of action / I. Lagroye, Y. Percherancier, J. Juutilainen, F.P. De Gannes, B.Veyret // Prog. Biophys. Mol. Biol.  - 2011. – 107. – Р. 369-373.

4. Давыдов Б.И., Тихончук В.С., Антипов В.В. Биологическое действие,       нормирование и защита от электромагнитных излучений – М.: Энергоатомиздат, 1984. – 176 с.