УДК 631 Економічні науки/ 10. Економіка підприємства

ЗАХАРОВА Г.Ю.

ЛИТВАК Т.М.

Науковий керівник: д.е.н., проф. Іляш О.І.

Міжнародний університет фінансів

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА В СИСТЕМІ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ

Загальновідомо, що управління конкурентоспроможністю не еквівалентне діяльності підприємства з досягнення кінцевих цілей, а містить лише ті функції і дії, що пов'язані з розробкою та реалізацією стратегії конкуренції, зі спонуканням до здійснення стратегії, з цільовою орієнтацією різних видів діяльності стратегічним плануванням діяльності підприємства тощо. Окрім того, система управління конкурентоспроможністю потенціалу підприємства, базована на виділенні проблемно-орієнтованого контуру управління, має цільовий циклічний характер, дозволяє вчасно враховувати і реагувати на зміни у зовнішньому та внутрішньому середовищі підприємства, і тим самим забезпечити високий рівень його адаптивності до динамічних умов середовища; систематизувати вхідні і вихідні інформаційні потоки по циклах і контурах управління, оперативно використовувати отриману інформацію в системі управління [1, c. 74].

Необхідно відзначити, що конкурентоспроможність потенціалу підприємства необхідно розглядати як важливе стратегічне завдання планування діяльності підприємства, а формування потенціалу - як основне завдання системи управління конкурентоспроможністю підприємства. Конкурентоспроможність є результатом функціонування всієї системи управління, однак формування стратегічних, перспективних конкурентних переваг забезпечується системою стратегічного менеджменту і насамперед, обраними підходами до формування та реалізації стратегії. На користь такого твердження можна навести одне з оригінальних визначень стратегічного менеджменту, відповідно до якого він трактується як «управління конкурентними перевагами».

Загальний порядок дослідження, оцінки та управління конкурентоспроможністю підприємства охоплює такі принципові етапи [1, c. 85]:

1. вияв чинників зовнішнього та внутрішнього середовища, що впливають на рівень конкурентоспроможності корпорації, та оцінка їх значимості;

2. групування чинників, аналіз їх внутрішньогрупових та міжгрупових взаємозв’язків;

3. оцінка впливу обраних для дослідження чинників (або груп чинників) на рівень конкурентоспроможності корпорації та кількісне визначення цього рівня;

4. прогнозування змін включених у модель чинників внаслідок можливих змін умов зовнішнього та внутрішнього середовища;

5. прогнозування рівня конкурентоспроможності корпорації;

6. з’ясування шляхів та методів підвищення конкурентоспроможності;

7. розробка комплексу заходів по підвищенню конкурентоспроможності;

8. оцінка прямих та опосередкованих витрат на реалізацію розроблених заходів;

9. вибір критерію ефективності заходів по підвищенню конкурентоспроможності корпорації;

10. визначення ефективності розроблених заходів та вибір оптимального комплексу регулюючих впливів;

11. прийняття відповідних управлінських рішень.

В цілому, управління конкурентоспроможністю підприємства спрямоване на нейтралізацію (подолання) або обмеження кількості негативних (деструктивних) чинників впливу на рівень конкурентоспроможності підприємства шляхом формування захисту проти них; використання позитивних зовнішніх чинників впливу для нарощування та реалізації конкурентних переваг підприємства; забезпечення гнучкості управлінських дій і рішень – їх синхронізації з динамікою дії негативних і позитивних чинників конкуренції на певному ринку [2, c. 48].

Методологічною основою управління конкурентоспроможністю підприємства є концептуальні положення сучасної економічної та управлінської теорії, зокрема - ключові положення теорії ринку, теорії конкуренції та конкурентних переваг, концепції стратегічного управління, сучасної управлінської парадигми, а також базові принципи та прикладні інструменти, напрацьовані в рамках сучасних управлінських підходів, зокрема – процесного, системного, ситуаційного [3, c. 50].

Процес управління конкурентоспроможністю підприємства включає в себе наступні дії: моніторинг конкурентного середовища та оцінку конкурентної ситуації в галузі та на ринку; діагностування конкурентоспроможності підприємства та його основних суперників; конкурентне позиціонування підприємства – вибір стратегічних господарських підрозділів із перевагами у конкурентній боротьбі; розробка концепції та стратегії управління конкурентоспроможністю підприємства; реалізація конкурентної стратегії підприємства (рис.1).

Рис. 1. Склад основних елементів системи управління конкурентоспроможністю підприємства та їх взаємозв’язки

(складено авторами)

Таким чином, управління конкурентоспроможністю підприємства являє собою певний аспект менеджменту підприємства, спрямованого на формування, розвиток та реалізацію конкурентних переваг та забезпечення життєздатності підприємства як суб’єкта економічної конкуренції. У той же час сучасна концепція управління конкурентоспроможністю підприємства повинна ґрунтуватися на використанні базових положень науки управління, відповідно до яких основними елементами системи управління є мета, об’єкт і суб’єкт, методологія та принципи, процес та функції управління.

Література:

1. Шинкаренко В.Г. Системне опрацювання стратегії підприємства / В. Г. Шинкаренко, В. А. Федорова ; М-во освіти і науки України, Харьк. нац. автомоб.-дорож. ун-т. - Х. : ХНАДУ, 2010. - 157 с.

2. Кузьменко Л. В. Сучасні методи оцінювання конкурентоспроможності вітчизняних підприємств / Л. В. Кузьменко // Вісник Нац. техн. ун-ту «ХПІ» : зб. наук. пр. Сер. : Економічні науки. – Харків : НТУ «ХПІ», 2016. - № 47 (1219). - С. 46-49.

3. Лепейко Т.І. Процесний підхід до управління конкурентоспроможністю підприємства / Лепейко Т. І., Котлик А. В. - Х. : ХНЕУ, 2012. - 314 с.