Экономические науки /13. Региональная
экономика.
К.е.н. Богдан Н.
М.
Харківський
національний універсітет міського господарства
імені О.М. Бекетова, Україна
ДОСЛІДЖЕННЯ ФАКТОРІВ УЗГОДЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ІНТЕРЕСІВ В
РЕГІОНІ
При дослідженні процесів узгодження економічних інтересів на регіональному
рівні виникають питання щодо визначальних
умов та факторів, що чинять найбільший вплив на цей процес і відносно яких
необхідно здійснювати керуючі та стимулюючі чи випереджуючі функції.
Проблематика того, в якій мірі можна однозначно визначити вплив взаємодії
суб’єктів в процесі узгодженні їх економічних інтересів на розвиток регіону,
полягає в дослідженні ситуації функціонування різних груп інтересів, за якими
стоять витрати та переваги їх співробітництва. Наприклад, є сумніви щодо того,
чи можна розглянути деякі аспекти, що позитивно впливають на
соціально-економічний розвиток, оскільки одночасно з тим існує шкідливий вплив,
наприклад, на навколишнє середовище або на стан безробіття тощо [1].
Ці та інші проблеми ускладнюють або навіть унеможливують
однозначний аналіз результатів впливу співробітництва щодо
соціально-економічного розвитку регіону.
Крім того, слід зазначити, що навіть з урахуванням зазначених обмежень, тільки
якщо співпраця триватиме довго (декілька років або навіть декілька десятків
років), можна врегулювати чинники, що
перешкоджають узгодженню інтересів та, в результаті, співпраці. В рамках запропонованої
методології Б. Грей, визначається, в якій мірі
індивідуальні очікування партнерів у процесі узгодження інтересів будуть
досягнуті.
Проте, оцінка переваг взаємодії та співпраці для партнерів не є безпроблемною,
оскільки для приватного бізнесу максимізація прибутку та мінімізація витрат –
головний мотив співпраці. Опозиційні цілі має державний сектор та влада: збільшення
надходжень від бізнесу та населення, покращення економічної ситуації, соціального
становища тощо.
Критерії оцінки дій у державному та приватному секторах чітко
диференціюються, заходи для оцінки впливу співпраці на діяльність цих суб’єктів
не може бути тотожним, треба адаптуватися до специфіки їх функціонування та
цілей. До того ж, Б. Грей оцінює
комплексне кооперативне використання концепції соціального
капіталу, що випливають з інституціоналізму [2].
Також варто урахувати норми взаємності, що складаються з угоди партнерів, що
виражається певним способом відносно визначеної мети співпраці, яка і є їх спільним
економічним інтересом.
Детермінанти можуть
створюватися як в регіоні так і поза
системою регіону і часто можуть бути випадковими або непередбачуваними (такі як
цінові шоки, коливання курсів обміну валют, політичні, природно-кліматичні
катастрофи тощо). Екзогенні фактори складаються з чинників, що впливають
на більші простірові системи, чим регіональні (наприклад,
країна, група країн, і навіть, міжнародний
рівень). Вплив екзогенних факторів на співпрацю в регіоні випливає з того, що зовнішні зв’язки
підтримуються середовищем системи. Прикладом такого роду детермінант
може бути: рівень розвитку капіталу,
міжнародне право, глобальні тенденції підвищення конкурентоспроможності
між регіонами тощо.
У свою чергу, ендогенні фактори особливо очевидні на регіональному чи муніципальному рівні [3]. Це в значній
мірі є прямим наслідком (особливо на рівні муніципалітету)
контактів між суб’єктами,
які є потенційними чи фактичними
партнерами, оскільки вони пов’язані з відносинами внутрі системи регіону.
На формування цього виду факторів впливають
інтереси суб’єктів регіону, на відміну від можливості
впливу зовнішніх факторів, тому є їх вплив
є відносно значним (наприклад: кількість
груп інтересів, рівень довіри між
партнерами, лідерство в регіоні тощо). В табл. 1
представлено характеристику екзогенних та ендогенних факторів
узгодження економічних інтересів в регіоні.
Таблиця 1 – Характеристика екзогенних та ендогенних факторів
узгодження економічних інтересів в регіоні
|
Критерій |
Фактори |
|
|
Екзогенні |
Ендогенні |
|
|
Діапазон виникнення |
Характерні для країни, групи країн
або міжнародних
відносин |
Характерні насамперед для регіону чи муніципалітету |
|
Джерело походження |
Найчастіше за межами системи, зовнішні відносини з навколишнім середовищем |
В основному в системі, значимість відносин всередині системи |
|
Здатність
впливати на суб’єкти |
Порівняно низька |
Порівняно висока |
Класифікація детермінант узгодження інтересів
необхідна для прозорості та правильного розуміння процесів співпраці на рівні регіону. Однак, що має бути чітко
зазначено, однозначну класифікацію розробити дуже важко, крім того, ці детермінанти
взаємно проникають одна в іншу і стають результатом одна одної.
Це дозволяє аналізувати їх взаємозв’язки та взаємовідносини
між ними (у цьому випадку
умови, що
визначаються цими факторами, характер відносини і їх структура теж змінюються).
Отже, для розуміння характеру та особливостей процесів взаємодії суб’єктів
регіону на основі узгодження їх інтересів та їх співпраці необхідно розробити класифікацію
детермінант процесу взаємодії та на основі урахування визначених детермінант
розробити програмні дії щодо адаптації до них та розподілу функцій між учасниками
співпраці щодо контролюючих та регулюючих функцій.
Література:
1. R. Putnam, Samotna gra w kregle: upadek i odrodzenie wspólnot lokalnych w Stanach Zjednoczonych, Wydawnictwa Akademickie i Profesjonalne, Warszawa, 2008.
2. S.L. Yaffe, J.M. Wondolleck, Making
Collaboration Work. Lessons from innovation in natural resource management, Island
Press, Covelo 2000.
3. J. Sroka, Polityka organizacji pracodawców i przedsiebiorców, Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, Wrocław 2004, s. 39.