Секционное заседание: фінанси, гроші та страхування

Богуславський Миколай Юрійович
Аспірант Національної академії управління
м. Київ, Украина

Гірман Юрій Васильович

Голова Наглядової Ради ПАТ «Банк Альянс»

м. Київ, Украина

ПОБУДОВА ІДЕАЛЬНОГО СТАНУ МОДЕЛІ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ

Підводячи висновки стосовно безпеки фінансової та нефінансової діяльності комерційних структур, то методи їх забезпечення повинні бути поділені на декілька напрямів для того, щоб уникнути розмиття евентарних та комбінованих проблем в ході діяльності комерційного банку.

Адекватний підбір напрямів безпеки фінансової установи повинен стандартно включати інформаційний, функціональний, економічний та правовий напрям забезпечення [4].

Завдяки доопрацювання актуальних напрямків ведення безпеки комерційних банків ми можемо сказати, що банківську безпеку повинні гарантуватися повноваженнями законодавчих органів, що займаються державною безпекою та забезпеченням захисту бізнесу у сфері зовнішньоекономічної та кредитної діяльності.

Принциповим є той факт, що побудова ідеальної моделі фінансової безпеки банку ніколи не повинна залежати від непослідовних та непогоджених і обов’язкових до виконання умов третіх сторін. Якщо це допустити, то є ризик, що банк стане пасивним та може позбавитись мобільності у прийнятті стратегічних рішень щодо питань безпеки як суб’єкта фінансового ринку [2].

До малодосліджених аспектів побудови ідеальної моделі фінансової безпеки банку можемо віднести:

- визначення ідентифікаторів які можуть кількісно та якісно виміряти рівень безпеки банку, зокрема проведення підбору показників оцінки ступеня захищеності інформаційних систем та технологічних процесів в умовах нормалізованої діяльності на відкритому ринку;

- об’єктивність формування кондиції безпеки фінансових операцій при регуляторних вимогах до діяльності фінансового сектору;

- встановлення матриць взаємодії фінансових суб’єктів ефективного базису планування інструментарію протидії фінансових загроз;

- з’ясування рівнів фінансової безпеки передбачає деталізовану характеристику небезпек на макро та мікро середовищах, причому варто розрізняти безпеку самого банку як юридичної особи та безпеку банківського бізнесу вцілому [1].

Окремої уваги заслуговують принципи імплементації стабілізаційних компонентів фінансового-господарського та операційно-кредитного захисту, як основу безпеки функціонування комерційних установ, зокрема значне число науковців та практиків банківської справи наголошують, що причиною найсуттєвішої небезпеки виступає ощадно-позикова діяльність комерційних банків з приводу надання великих кредитів клієнтам з різним реальним рівнем узгодження.

Базовою загрозою комерційних банків є супровід пасивних та активних операцій, де може відбуватися шахрайства та нерегламентовані дії посадових або третіх осіб. Так само при видачі позик потребується введення показника узгодженості та об’єктивності рішення про надання кредиту. Адже в сучасних реаліях фронт-офіс банку прагне виконати планові показники з приросту активів та пасивів в основному шляхом встановлення ділових відносин з клієнтами, які досі були невідомі банку та самі по собі несуть підвищений рівень ризику [3].

Введення поняття об’єктивності узгодженості кредитної операції є рефлекторним показником, який представляє собою систематизований реальний підбір думок та поглядів щодо кредитного проекту з залученням до розгляду висновків незалежних експертів. При цьому об’єктивність прийнятого рішення при розрахунку повинна бути скорегована на пріоритетність видачі позик згідно стратегічних орієнтирів банку на поточний момент, а підбір незалежних експертних думок має бути подано таким чином, щоб не порушувати банківську таємницю та корпоративні принципи банку. Показник ступеня об’єктивності прийнятих кредитних рішень виходячи за допустиму зону контролюється підрозділом служби економічної безпеки банку, за рахунок проведення дорадчих розслідувань, встановлення взаємозв’язків та комунікацій керівництва та фронт-офісу з потенційним позичальником. В рамках даного підходу усі аспекти персоналізації конкретних кредитних угод розглянуті за станом фінансових секторів економіки з позиції небезпеки розглядаються як комплексна або секвентарна програма розвитку бізнесу, які у будь якому випадку ставлять інтереси банку та його кредиторів вище за невиправданий ризик інтеграції у сумнівний кредитний проект [5].

ЛІТЕРАТУРА:

1. Мойсеєнко І. П. Управління фінансово-економічною безпекою підприємства : навч. посібник / І. П. Мойсеєнко, О. М. Марченко. - Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2011. - 380 с.

2. Підхомний О. М. Чинники фінансової безпеки України в умовах глобалізації / О. М. Підхомний, О. Б. Білецька, Я. А. Шевцова // Вісник Львівського університету. Серія економічна. - 2008. - Вип. 39. - Т .1. - С. 424-426.

3. Про внесення змін до Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” : Закон України від 18.05.2010 р. за - 2258-VI [Електронний ресурс] // Законодавство України : [сайт]. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2258-17.

4. Яструбецька Л. Особливості забезпечення фінансової безпеки суб’єктів господарювання в умовах кризи / Л. С. Яструбецька, О. М. Підхомний // Формування ринкової економіки в Україні: зб. наук. праць – Львів : Львівський національний університет ім. Івана Франка. - 2010. - Вип. 21. - С. 464-468.

5. Яценко Н. М. Поняття та структура фінансової безпеки / Н. М. Яценко // Економічний простір. - 2008. – в.13. - С. 170 -174.