Серотюк Богдан Васильович

аспірант національної академії управління

Лехіцький Андрій Ігорович

Радник Голови Правління «ПАТ «Банк Альянс»

 

АНАЛІЗ РОЗБІЖНОСТЕЙ В СИСТЕМІ АНТИКРИЗОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ

 

Ступінь участі комерційних банків в удосконаленні власних технологічних процесів та клієнтських очікувань є індикатором імплементарних розбіжностей, - як уточнюючої характеристики, вільних станів розвитку та направленого стратегічного стану на корегування проблематики трьома на трьох рівнях [4]:

1) Історико-акцептному, який направлений на детермінацію минулих проблем банку за активами, договірними, дорадчими та організаційними відносинами, з метою оцінки та порівняння розроблених заходів у минулому та зараз. Буде корисним для тих акціонерів та контролерів які придбавши банк, не володіли у повному обсязі стартовою інформацію з метою недопущення стратегічних помилок в управлінні. Розгляд усіх прийнятих на себе банком вимог та ризиків є основотворчим елементом при стрес-тестуванню фінансової установи [1].

2) Асоціативно-суспільному рівню відповідає направлений пошук малого масиву інформації на громадському та інституціональному сегменті в рамках споріднення проблематики комерційних банків та їх клієнтів і винесення пропозицій регулятору щодо обґрунтованих, новостворених системних загроз за видами діяльності. Допомога банків партнерів в даному випадку може надійти «кризовому» банку в рамках САМ у вигляді кредитів на міжбанківському ринку для підтримки ліквідності (під заставу корпоративних прав), направленого притоку клієнтів та потенційних доходів, льготних періодів за сплату корреспондентських та агентських видів абонплат, відкритих звернень до регулятора або гарантійними листами по частковим зобов’язання.

3) Звітувально-погоджуючому, що передбачає попередню регламентацію та перевірку на адекватність технічної карту взаємодії банку з НБУ, при планових та позапланових перевірках, на всіх рівнях допуску до інформації для взаємної оптимізації процесу. Акціонери банку не завжди розуміють реальний вектор розвитку банку, приймаючи ситуативні рішення замість зважених стратегічних, в рамках «псевдокризової» стратегії. Тому даний рівень передбачає щоквартальний аналітично-дослідний зріз інформації зі співбесідою з контролером банку або його делегованим представником [1,5].

Розглянемо імплементарні розбіжності, що виникають в рамках реалізації або погодження стратегічних заходів впливу на САМ банку у таблиці 1.1 [2].

Таблиця 1.1. Імплементарні розбіжності САМ

Проблематика

Нормативний підхід

Практична реалізація на моменті

Вільний коридор доступу до ресурсів НБУ

Подання заявки та застави під рефінансування або стабілізаційний кредит в НБУ

Вибірковий підхід, нераціональний розподіл, втрати для бюджету через викривлення ситуацій в падаючих банках

Зменшення реального  значення статутного капіталу

Щомісячний контроль за показниками капіталізації із послідуючими заходами впливу

Відбувається через розбалансованість кредитного портфелю яка завуальовується

Локальні загрози по структурі власності банку

Щоквартальні співбесіди з контролерами банку на предмет розвитку та поточного стану справ

Щорічні перевірки за напрямами фінмоніторингу та нормативів не дають об’єктивності

Ситуативні випадки фінансового моніторингу у банках

Послід контроль за взаємовідносинами та перевірка ФМ клієнтів на фіктивність

Обмежений функціонал НБУ щодо поглиблених перевірок

Платоспроможність та ліквідність банку

 

Адаптація підходів до кредитування та бухгалтерської звітності перед НБУ з метою сталості

Штучні заходи для підтримки ліквідності банку на дату та затримка транзакцій н

Відповідність системи ризик менеджменту

Пізнє реагування на проблематику управління ризиками та допуск проникнення загроз в систему банку на рівнях

 

Неврахування інклюзивних та несистематичних видів ризику в практичній діяльності

Відповідність фінансовій безпеці банку

Постановка бар’єрів та превентивних заходів на системну основу діяльності банку в якості індикаторів поширення загроз

Виникнення кризових станів через втрати в рамках операційної, кредитної та посередницької діяльності

Складено автором на основі  [2]

 

Розглянуті в рамках САМ імплементарні розбіжності потребують осучаснення відповідно до тієї профільної та непрофільної проблематики, яка виникає в ході діяльності банку. Поява кризових станів породжує небезпеку переходу від однієї установи до інших з однаковими портфельними, галузевими та діагностичним показниками [5].

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.                 Азаренкова Г. М. Фінансова стабільність розвитку банків: монографія / Г. М. Азаренкова, О. Г. Головко, В. В. Смирнов. – К.: УБС НБУ, 2011. – 191с.

2.                 Барановський О. І. Стійкість банківської системи / О. І. Барановський // Фінанси України. – 2007. – No 9. – С. 75-81.

3.                 Герасименко В. Причини виникнення та форми прояву фінансової кризи в банківській системі України / В. Герасименко, Р. Герасименко // Вісник Національного банку України. – 2010. – No 7. – С. 12-19.

4.                 Єпіфанов А. О. Управління ризиками в платіжних системах / А. О. Єпіфанов, В. І. Міщенко, А. С. Савченко. – Суми: Ініціатива, 2001. – 168 с.

5.                 Сирота В. С. Антикризові заходи у банківських системах України та Польщі у 2008-2009 роках / В. Сирота // Вісник Національного банку України. – 2014. – No 1. – С. 68-73.