Економічні науки/7. Облік та аудит

К.е.н. Булкот Г.В., студентка Грищенко В.В.

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Україна

ОСОБЛИВОСТІ АУДИТУ ВИКОРИСТАННЯ ЗАПАСІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ, УСТАНОВАХ, ОРГАНІЗАЦІЯХ

Контроль запасів ведеться на кожному підприємстві, і від правильності його ведення залежить подальша оцінка собівартості продукції та визнання витрат, що в свою чергу для діяльності підприємства є важливим моментом, адже якщо не відобразити, або неправильно відобразити вартість запасів це потягне за собою відповідні штрафи з боку Державної фіскальної служби. Щоб цього уникнути мало правильно вести облік, варто залучати аудиторів для проведення перевірки. На сегменті запасів дуже часто відбуваються порушення у розрізі крадіжок запасів, неправильне їх списання чи оприбуткування, оцінка та переоцінка запасів. Саме на таких моментах аудитор і загострює свою увагу під час проведення аудиту.

Аудит запасів на підприємствах, установах, організаціях передбачає комплекс процедур щодо перевірки правильності відображення, оприбуткування, оцінки, напрямів використання та списання запасів та виявлення порушень під час здійснення господарської діяльності на цій ділянці обліку. Таким чином, проведення аудиту використання запасів є важливим моментом у подальшому розвитку підприємства, що підкріплюється правильністю реалізації управлінських рішень, прийнятих на основі аудиторського висновку.

Використання запасів передбачає списання всієї вартості одиниці запасів на вартість, отриманого в майбутньому, продукту, що є результатом діяльності підприємств, установ та організацій.

Відповідно до національного законодавства господарська одиниця може самостійно обирати концептуальну основу для складання фінансової звітності. Таким чином існує 2 альтернативних варіанти обліку запасів: відповідно до П(С)БО 9 «Запаси» та МСБО 2 «Запаси». Таким чином, аудит проводиться згідно обраної підприємством концептуальної основи.

Аудит запасів потребує чіткого планування, адже перевірка наявності, документального оформлення та особливостей оцінки запасів потребує багато часу і передбачає перевірку великої кількості однорідних об’єктів. Планування аудиту запасів та підприємства в цілому має здійснюватися відповідно до МСА 300 «Планування».

Зміст і послідовність аудиторської перевірки запасів передбачає виконання наступних етапів: ознайомлення з матеріальним відділом бухгалтерського обліку; перевірка стану складського господарства; вивчення системи внутрішнього контролю і системи обліку запасів; інвентаризація товарно-матеріальних цінностей; аудит первинних документів; порівняння натурально-вартісного обліку з даними обліку матеріально-відповідальних осіб; аудит звітів і бухгалтерських регістрів; аудит даних звітності.

Таким чином, аудитор здійснює комплекс процедур, що передбачають перевірку всіх зазначених етапів у розрізі використання запасів. Перш за все, аудитор вивчає облікову політику підприємства у колі обліку та оцінки запасів, визначає пріоритетні напрямки аудиту і оцінює можливість наявності порушень на даній ділянці обліку. Порушення на ділянці використання запасів є частим явищем, тому під час проведення аудиту особлива увага приділяється саме цьому процесу.

Після знайомства з нормативним забезпеченням обліку запасів аудитор починає перевірку по суті – перевірку використання запасів: методи оцінки, особливості списання та реалізації, напрямки використання, документальне забезпечення, правомірність здійснених операцій.

Важливим етапом є перевірка методу оцінки  запасів під час їх  списання. Перевіряючи відпуск запасів стороннім особам, перевіряється підстава відпуску та умови реалізації, при цьому перевіряються дані первинних документів. Використання запасів у господарській діяльності підприємства з метою отримання продукту передбачає наявність документів, що підтверджують правомірність такої операції. Такими документами виступають: накладні на внутрішнє переміщення, лімітно-забірна картки, акти списання, бухгалтерські документи з калькуляції собівартості продукції. Потім, важливо перевірити регістри бухгалтерського обліку: книгу складського обліку, журнал та відомість обліку запасів. Важливо також перевірити оборотно-сальдову відомість та звітність підприємства у розрізі запасів.

Аудит запасів важко уявити без проведення інвентаризації. Тому, аудитор обов’язково має ознайомитися із результатами інвентаризації, а також за потреби бути присутнім під час її проведення.

Далі, аудитор порівнює дані натурального та первинного обліку. Наступним етапом є вже сама бухгалтерська перевірка. Проводиться аудит бухгалтерських записів, операцій, перевірка регістрів, та порівняння отриманих даних із даними первинного обліку.

Особливу увагу необхідно звернути на наступні операції: фактичне використання методу вибуття запасів та його відповідність методу, зазначеному в наказі Про облікову політику; правильність застосування та відображення податку на додану вартість (ПДВ) на запаси, які реалізовані покупцям. Особливу увагу необхідно звернути на ті ситуації, коли запаси зіпсовані з вини підприємства чи матеріально відповідальної особи, або виявлена їх нестача; наявність випадків відшкодування вартості нестач і втрат запасів з вини матеріально відповідальної особи та правильність відображення їх в обліку; правильність складання звітів матеріально відповідальними особами, наявність підписів матеріально відповідальної особи на звітах, наявність та правильність оформлення договорів про повну матеріальну відповідальність та інше [2].

Далі аналізується фінансова та податкова звітність підприємства. Перевіряється відповідність попередньо отриманих даних інформації, наведеній у відповідних рядках звітів. На кінцевому етапі аудиту складається аудиторський звіт, що включає в себе параграф щодо виявлених порушень у розрізі використання запасів.

Всі аудиторські процедури, пов'язані з використанням запасів, доцільно проводити за методом дедукції, починаючи із фінансової звітності, даних Оборотної відомості за синтетичними рахунками, Головної книги, регістрів обліку, звітів матеріально відповідальних осіб, та закінчуючи первинними документами, із проведенням інвентаризації паралельно з аудиторською перевіркою для того, щоб порівняти її результати з даними обліку. Тільки таким чином може бути перевірена інформація щодо використання запасів і висловлена об'єктивна відповідна думка аудитора [1].

Отже, узагальнюючи все вищесказане, можна зробити висновок, що аудит запасів проводиться за спеціально розробленим планом та програмою, відповідно до нормативно-правових актів законодавства. Існує не один шлях аудиту запасів, але кожен з них включає основні етапи: ознайомлення з підприємством, його обліковою політикою в плані запасів, оцінку ризиків, тест внутрішнього контролю, інвентаризацію, документальну перевірку та перевірку бухгалтерського обліку і розрахунку собівартості в розрізі матеріальних затрат.

Література:

1. Аудит [текст] : навч. посіб. / М. О. Виноградова, Л. І. Жидєєва - К. : «Центр учбової літератури», 2014. - 654 с.

2. Фінансовий облік : підручник : у 2 ч. — Ч.1 / [М.І. Бондар, В.І. Єфіменко, Л.Г. Ловінська та ін.]. — К. : КНЕУ, 2012. — 553 с.