География и геология 9. Економическая география

Хрущ Ю.М., Балабатько Н.В., Овчинникова М.С., Запорожець І.С.

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Геоекологічні проблеми озера Сиваш та шляхи їх вирішення

Сиваш є унікальною екологічною системою, рівновага якої підтримувалась стабільністю гідрологічного та гідрохімічного режимів. Але у XX ст. внаслідок використання ресурсів озера хімічними підприємствами та забруднення відходами виробництва, а також надмірним виловом риби різними структурами та приватними особами, вона зазнала значних змін. Цьому також сприяла руйнація прибережних ценозів під час вирощування сільських культур. Особливих змін Сиваш зазнав завдяки інтенсифікації зрошувального землеробства, в процесі якого до озера стала надходити велика кількість дніпровської води з високою концентрацією і мінеральними добривами та пестицидами, що призвело до опріснення водойми. Ще призвело до суттєвих змін у структурі озера Сиваш до різних її рівнях.

Озеро Сиваш здавна привертала увагу вчених. Вперше дослідження проводив у 1795 р. відомии російський вчений П.С. Палас, потім, починаючи з 70-х років дев’ятнадцятого століття, його вивченням періодично займались Г.Л.Федченко, М. А. С околов, О.Є.Ферсмая, І.О.Каблуков, М.С. Курнаков, С.Ф. Жемчужний та інші.

Складна взаємодія Сивашу з контактуючими географічними об’єктами та наслідки цієї взаємодії цікавлять фізико-географів та екологів. Крім того, інтенсивно обговорюються екологічні проблеми Сиваша, пов’язані з впливом на нього антропогенного фактора.

Озеро Сиваш є важливим географічним та екологічним об’єктом на Півдні України. Актуальність його дослідження спричинена ключовим значенням у структурі водно-болотних угідь міжнародного значення; входженням до складу об’єктів природно-заповідного фонду як природного надбання українського народу; високим рангом як ключової території у структурі Азово-Чорноморського екологічного коридору екологічної мережі України; унікальністю природних умов і ресурсів.

Антропогенна трансформація ландшафтів Присивашшя вирізняється своєю неоднозначністю. З одного боку антропогенна діяльність, пов’язана зі створенням та функціонуванням Північно-Кримського каналу, призводить до негативних процесів підтоплення та засолення, а з іншого – сприяє опріснення вод Сивашу, що позитивно позначилось на видовому різноманітті водоплавних і пролітних птахів. Водночас сильне опріснення Сивашу негативно вплинуло на рибопродуктивність його акваторій та кількісні показники вилову основних промислових видів риб. Опріснення сиваських заток і річкових гирл, з одного боку, спричинило їх заростання макрофітами, що суттєво зменшило площу живлення багатьох навколоводних видів птахів, а з іншого – створило умови існування для нових видів живих організмів.

Найважливішими факторами порушення природного гідрологічного режиму є Північно-Кримський канал, котрий приніс в Крим не тільки блага, але й екологічні проблеми. Також значний вплив на екосистему Сиваша чинить забруднення поверхневих та підземних вод, воно призводить до «цвітіння» та заболочення водойм. Значний негативний вплив на тваринний та рослинний світ робить широкомасштабне застосування отрутохімікатів (пестицидів) та добрив.

Проаналізувавши геоекологічні проблеми озера Сиваш пропонуємо наступні шляхи вирішення:

1. Створювання мережі заповідних територій, яка охоплює головні території та ділянки, які знаходяться під загрозою зникнення, усі види біотопів, включаючи залишки степових екосистем, відкриті мілководдя, острови та інші, враховуючи їх значення для життя мігруючих, гніздуючих та зимуючих птахів;

2. Створення відкритих солоно - водних мілководій, як найбільш важних біотопів для харчування та відпочинку різних видів куликів; запобігання збільшення площ прибережних заростей водно-болотних рослин (асоціацій очерета та інші), управленій з ціллю піддержання біорізноманітності та менеджменту очеретяних заростей для забезпечення мозаїчності очеретяних біотопів;

3. Відновлювання природної рослинності на часті орних земель для створювання екологічної сеті регіону (разом з об’єктами ПЗФ), яка забезпечить вільну міграцію тварин та поширених рослин, що знизить негативний вплив фрагментації екосистем;

4. Зберігання рідких та загрозливих видів тварин та рослин, включив розробку та реалізацію планів дії для зберігання окремих видів;

5. Оптимізація солоності та водного балансу в Центральному та Східному Сиваші;

6. Запобігання «залпових» скидів прісної води в Сиваш в осіння – літній період, коли за короткий час скидається більший об’єм води, що призводить к сильним колиханням солоності в прибережній зоні Сивашу та негативно впливає на різноманітність гідробіонтів

Література

1.Ресурсный потенциал озера Сиваш и современное экологическое состояние его акватории / Е.Е. Совга, Е.С. Щурова // Екологічна безпека прибережної та шельфової зон та комплексне використання ресурсів шельфу: Зб. наук. пр. — Севастополь, 2013. — Вип. 27. — С. 276-283.

2.Сиохин В. Д. Сиваш: природа и люди / В. Д. Сиохин, Г. Б. Марушевський, В. А Костюшин // Киев: Черноморская программа: Ветландс Интернешнал, 2005. – 78 с.

3. Сивашский регион: краткая социально-економическая характеристика / Под ред. Костюшина В.А., Фесенко Г.В. – Киев: Черноморская програма, Ветландс Интернешнал, 2007. – 183с.

4. Прошлое и настоящее Сиваша. Тарханкутский полуостров. Електроний ресурс: Режим доступу: http://adminland.ru/crimea/books//geolog/part05.htm