Сучасні інформаційні технології\1. Комп`ютерна інженерія

К.т.н., доцент Веселовська Г.В.

Херсонський національний технічний університет, Україна

Загальна постановка й аналіз проблеми дослідження технічних засобів навчання

з графічними та мультимедійними можливостями

Для сучасного стану та тенденцій подальшого плину світових економічних і соціальних процесів є властивим те, що стрімкий розвиток науково-технічного прогресу та впровадження його досягнень у реальну практику обумовлює суттєве та систематично зростаюче посилення вимог ринку праці до підготовки фахівців, що призводить до необхідності постійного пошуку резервів інтенсифікації навчання. Тривала практика наукових розробок і практичних апробацій показала, що одним із найдієвіших способів суттєвого підвищення ефективності процесів та якості результатів навчання є застосування технічних засобів навчання.

Надзвичайно актуальним є пошук нових та удосконалення існуючих концептуальних підходів, моделей і технологій використання технічних засобів навчання як у процесі підготування навчально-методичних матеріалів, так і для проведення аудиторних занять, здійснення позааудиторної роботи. Успішному вирішенню вказаних проблем сприяє те, що спектр нинішніх технічних засобів навчання є дуже широким, охоплюючи в цілому як власне спеціалізовані технічні засоби навчання (мультимедійні проектори, планшети, дошки навчального призначення тощо), так і ті технічні засоби універсального призначення, що можуть бути потенційно застосовані в якості технічних засобів навчання (комп`ютерне, периферійне, мережне та інше технічне обладнання та спорядження типових навчальних аудиторій і лабораторій).

Важливо відзначити, що сучасні технічні засоби навчання мають розвинені графічні та мультимедійні можливості, що забезпечує значне якісне та кількісне посилення візуальної підтримки навчального процесу на всіх етапах його життєвого циклу. Указані властивості технічних засобів навчання дозволяють створювати та відтворювати віртуальні навчальні матеріали на основі найрізноманітнішого електронного контенту (графічних ілюстрацій, фото, відео, анімації, морфінгу, 3D-світів тощо), зручних переходів за гіперпосиланнями, дружньої інтерактивної взаємодії.

Основною проблемою, що суттєво гальмує активність застосування технічних засобів навчання в реальному навчальному процесі, є недостатня контрольованість стану та процесів функціонування систем технічних засобів навчання (в цілому й їхніх окремих компонентів), у підсумку якої, високою є ймовірність виникнення непередбачуваних критичних збоїв у роботі зазначених систем, що тягнуть за собою суттєві часові затримки, неможливість відтворення потрібних візуальних матеріалів та інші неприпустимі відхилення від запланованого навчального процесу. Наочним прикладом є така типова ситуація, коли певний пристрій, який виконує роль технічного засобу навчання (такий, як мультимедійний проектор, керований із персонального комп`ютеру крізь бездротову комп`ютерну мережу), приступає до роботи протягом нестабільного за тривалістю та неочікувано довгого терміну часу, а керувальний зв`язок із ним подекуди раптово переривається.

Тобто основна мова йде про проблему досягнення максимально можливої стабільності роботи системи технічних засобів навчання відповідно до заданих вимог щодо її станів, характеристик, режимів функціонування тощо. З практичної точки зору, дана проблема трансформується в завдання забезпечення гарантованого рівня стабільності стану та функціонування систем технічних засобів навчання згідно заданих вимог.

У рамках окресленої загальної проблеми, можна виділити декілька визначальних підпроблем.

Першою є підпроблема забезпечення належного керувального зворотного зв`язку з метою гнучкого корегування стабільності роботи систем технічних засобів навчання на підставі здійснення систематичного (як правило, цілодобового) моніторингу, аналізу та діагностування зазначених систем.

Другою підпроблемою загальної проблеми підтримки стабільності роботи систем технічних засобів навчання на рівні заданих вимог є виявлення для кожного базового виду технічних засобів навчання, кожного визначального компоненту систем і для систем у цілому тих проблемних аспектів (зон, станів, режимів функціонування, характеристик тощо), котрі обумовлюють виникнення нештатних ситуацій або безпосередньо пов`язані з ними.

Третьою є підпроблема резервування (з достатнім ступенем надлишковості) заходів і засобів, які мають бути задіяні в тому разі, коли в основному режимі роботи система технічних засобів навчання дає критичний збій, що може потягнути за собою зрив запланованого навчального процесу (неприпустиме відхилення від початково висунутих до нього вимог).

Ураховуючи явно висловлену специфіку процесів навчання й їхньої візуальної підтримки, моделюванню яких органічно властиві багатокритеріальність вибору, нечітка визначеність характеристик і вимог тощо, похідною проблемою є забезпечення інтелектуального моніторингу, аналізу та діагностування стану систем технічних засобів навчання з метою подальшого здійснення керувальних стабілізуючих впливів на системи, а також перемикання роботи систем на резервні сценарії роботи в разі виникнення позаштатних ситуацій.

Література:

1. Буйницька О.П. Інформаційні технології та технічні засоби навчання. ‒ К.: Центр навчальної літератури, 2017. ‒ 240 с.