Історія\1.Історія рідного краю

Студентка Тьопла В. А.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Розвиток та становлення індустрії в місті Кривий Ріг

Здавна територія міста Кривий Ріг була знана як родовище багатьох корисних копалин. Вона привертала увагу багатьох науковців, які досліджували й описували поклади Криворіжжя в своїх працях.

Видобуток залізних руд Криворіжжя почався ще у давнину. Про це свідчать дослідження археологів С. Конткевича, Б. Гракова, П. Рубіна, О. Нікольського, Ю. Гершойга, які знайшли докази видобутку та виплавки заліза, починаючи від скіфських часів і до козаччини.

Існує легенда, що грузинський царевич Олександр (16 ст.) перший знайшов на території зливання річок Саксагань і Інгулець залізну руду, що надихнуло перших дослідників Криворіжжя на вивчення цього регіону.

Почувши цю розповідь, у 1773 році у долину річок прибуває академік, природодослідник Йоган Гюльденштедт, який описує неймовірні «геогностичні» ознаки басейну Саксагані й Інгульця. Учений виклав їх у своїй праці «Путешествие И. А. Гильденштедта по Елисаветградской провинции (1774 г.)// Елисаветградский вестник. — 1889.» Слід за Гюльденштедтом, у 1781 році військове поселення Кривий Ріг відвідує природодослідник Петербурзької академії Василь Зуєв (1745-1794). Він був перший, хто документально підтвердив існування залізної руди, назвавши її «залізним шифером». Це було описано у його книзі «Путешественные заметки Василия Зуева от Санкт-Петербурга до Херсона в 1781 и 1782 году»

Зацікавившись покладами Криворіжжя, князь О.Потьомкін направляє до Кривого Рогу професора М. Г. Лєванова з командою близько 100 чоловік. Вперше було організовано й побудовано 2 шахти, які згодом затопилися водою через що експедиція була визнана безперспективною.

Подорожуючи південною Україною у 1816 році, О.К. Розумовський не зміг не помітити криворізькі вапняки, які мали надзвичайно дивовижну будову й візуально відрізнялися від вапняків інших регіонів південної України.

У 1835-1837 рр. у районі Кривого Рогу інтенсивні дослідження проводив за дорученням князя М.С. Воронцова гірничий чиновник «унтер-шихмейстер» П. І. Кульшин. Результати своїх робіт він публікує у двох статтях [2, 5].

Всі ці науковці торкалися лише поверхнево питань геології території Криворіжжя. Згодом з’являються більш детальні, науково обґрунтовані й спеціалізовані праці з питань корисних копалин і статиграфії.

Розповідаючи про розвиток та становлення індустрії міста Кривий Ріг неможливо не згадати таке ім’я Олександра Поля. Його внесок в розвиток науки, промисловості та культури міста Кривий Ріг незаперечний і незрівнянний. Саме Олександр Поль змінив скептичне уявлення про рудоносність Кривого Рогу, перевівши питання з суто наукового у практичне [3,115].

Починаючи з 1866-го, впродовж кількох років Олександр Поль проводив детальне геологічне і геоморфологічне дослідження корисних копалин Криворізького регіону. Ця робота привернула увагу російського уряду, і у криворізькому регіоні розпочалися масштабні дослідження. Громадський інтерес до руд Криворіжжя почав стрімко зростати [3, 116-117].

Уряд Росії затвердив статус ЗАТ «Залізні руди Кривого Рогу» 5 травня 1881 р. і майже одночасно розпочалося будівництво Криворізької залізниці. На першому Саксаганському руднику у 1881 р. було видобуто 555 тис. тон руди, яку з 1883 р. купувало «Новоросійське товариство Юза». У кінці XIX ст. у Криворізькому басейні працювало 32 рудники. У 1898 р. було видобуто 12 млн пудів залізної руди [1].

Отже, корисні копалини Криворіжжя завжди привертали увагу дослідників і академіків, які подорожували Південною Україною, описуючи їх надзвичайні особливості у своїх працях. Саме завдяки незрівнянному вкладу Олександра Поля в розвиток промисловості місто Кривий Ріг почало розвиватися економічно й соціально.

Література:

1. Розвиток рудовидобування у XIX ст. [ Електронний ресурс ]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Історія_відкриття_залізних_руд_Кривого_Рогу

2. Криворізький залізорудний басейн. До 125-річчя з початку промислового видобутку залізних руд / Ю.Г. Вілкул, Л.В. Дояр, М.І. Дядечкін. – Кривий Ріг : Видавничий центр КТУ, 2006. – 5 с.

3. Бушак С.М. Феномен Олександра Поля. До 180-річчя від дня народження / С. М. Бушак // Геолог України. – 2012. - №4. – С.115-117.