Мітяшкіна Т.Ю., Гребньова І.В., Кісь В.М.

Харківський національний технічний університет сільського господарства імені П.Василенка

ГРАФІЧНА ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ ТА ЇЇ АСПЕКТИ У ВНЗ УКРАЇНИ

Підготовка майбутнього інженера у технічному ВУЗі, а отже і графічна підготовка, складається з багатьох компонентів, одним з яких є володіння графічними уміннями, навичками та знаннями у цій галузі.

Формування системи графічних знань, умінь і навичок студентів залежить від таких моментів: процес навчання графічних дисциплін у ВНЗ має узгоджуватися з певним рівнем довишівської підготовки студентів; мати достатньо часу для підготовки; а також інженерно-графічна підготовка повинна постійно розвиватися і вдосконалюватися у процесі вивчення ряду дисциплін від першого до останнього курсів. А не тільки на першому курсі. Відповідно від стану довишівської підготовки мають залежати організація і планування процесу навчання, бути розроблені науково обґрунтовані нормативи витрат часу на окремі види навчальної діяльності студентів [1,с. 2].

Графічна підготовка починається у першому семестрі з вивчення нарисної геометрії, а далі інженерної та комп’ютерної графіки, комп’ютерного моделювання. В залежності від напряму підготовки спеціаліста в програму дисципліни включено різні розділи та різні обсяги їх вивчення. В останні роки спостерігається щорічне зменшення у навчальних планах ВНЗ годин на вивчення фундаментальних, основник дисциплін для майбутніх інженерів. Зокрема нарисної геометрії, інженерної та комп’ютерної графіки. Тому є сенс дослідити та показати зв'язок інженерної та комп’ютерної графіки з більшістю спеціальних навчальних дисциплін, а отже і більш ретельною підготовкою майбутнього спеціаліста. Усі нові технічі ідеї базуються на уяві та знаннях з технічних дисциплін. Великою помилкою є те, що йде скорочення кількості годин з креслення. Не одержавши базових знань, студенти, а отже майбутні інженери, з труднощами будуть справлятися з навантаженням на работі, де дуже часто доводиться читати різні зображення графічного змісту та призначення. Увесь науково-технічний прогрес базується на кресленнях (незалежно на якому носії вони виконані - паперовому або електронному). Сучасними авторами підкреслюється важливість достатньої вивченності нарисної геометрії, інженерної та компютерної графіки (В.В. Ванін, А. Ф. Головчук, М. В. Згуровський О. І. Кепко, В. Є. Михайленка, Г. О. Райковська, О. С. Хмеленко, Н. М. Чумак та ін.) та підготовлена велика кількість різної навчальної літератури з графічного напрямку: «Креслення», «Нарисна геометрія», «Інженерна та комп’ютерна графіка».

Інженерна графіка є однією із важливіших дисциплін в інженерній освіті, а використання комп’ютерної графіки лише надає більш високий рівень цієї підготовки. Бо графічна підготовка студентів пов’язана із розвитком просторової уяви студента, тому під час вивчення комп’ютерно-графічної дисциплін розвивається уявлення студентів та образне сприймання навколишнього середовища, креслення, деталювання. З чого випливає необхідність вивчення нарисної геометрії, інженерної та комп’ютерної графіки студентами всіх спеціальностей у синтезі.

Нарисна геометрія [1] є теоретичною базою, основою для побудови технічних креслень, для розвитку уявлення студентів. Якщо креслення є міжнародною мовою техніки, то нарисна геометрія є його граматикою, на основі якої та за допомогою якої розробляються графічні моделі вже тривимірного простору на площині. Нарисна геометрія навчає студентів правильно зображувати на папері різноманітні геометричні форми та деталі. Є різноманітні программи по комп’ютерної графіки. Останні версії програм дозволяють не лише легко будувати складні двовимірні ортогональні креслення, але й отримувати наочні тривимірні зображення деталі чи складальні одиниці. Такі тривимірні моделі можна розглядати з різних боків, розбирати й збирати складні одиниці.

Також подібні програми є для вирішення дизайнерських задач, які дають можливість створювати векторну графіку, макети, растрові зображення, тощо. Отже, у ВНЗ поглиблюються інтеграційні, системні та міждисциплінарні зв’язки, з’єднані високими технологіями, якщо є достатньо часу для вивчення цих дисциплін.

Дисципліни “Нарисна геометрія, інженерна та комп’ютерна графіка” основана на системних та інтеграційних знаннях та навчає студентів геометричному моделюванню об'єктів і процесів, надає їм вмінь, знань та навичок, потрібних для виконання й читання креслень різного призначення, як таких, що виконуються вручну, так і комп'ютерних, складання різноманітних геометричних моделей, а також розв'язування за рисунками, кресленнями та моделями інженерно-геометричних задач. Проектування, виготовлення, експлуатація механізмів, систем тощо, створення нових технологій нерозривно пов’язане з різними видами графічних зображень: кресленнями, ескізами, схемами, рисунками. Це насичує графічні навчальні дисципліни низкою важливих завдань. Але в останні роки кількість годин на вивчення фундаментальних дисциплін, зокрема на нарисну геометрію, інженерну та комп’ютерну графіку, у навчальних планах суттєво зменшується. При цьому є дисципліна на 3 або 4 курсах, які базуються на кресленні. Але ж якість їх вивчення залежить від базової основи знань, які набули студенти після вивчення нарисної геометрії, інженерної та комп’ютерної графіки. Також студенти технічних спеціальностей виконують курсові роботи, невід’ємною частиною яких є графічна частина, де є вирішення питань геометричного моделювання об’єктів та виконання декількох достатньо складних креслень різноманітної тематики (корпусів суден, машин та механізмів або схем).

Отже, інженерна та комп’ютерна підготовка студентів є невід’ємною частиною базової освіти майже для всіх спеціальностей, тому що сприяє розвитку просторового уявлення студентів, підвищує рівень образного сприймання навколишнього середовища, що, в свою чергу, є основою будь-якої творчої діяльності.

Література:

1. Борисенко В.Д. Основи нарисної геометрії: підручник / В.Д. Борисенко,

О.Г. Бідніченко. – Миколаїв, – НУК, 2014. – 328 с.

2. Куровский В. Л. Дидактические условия формирования инженерно- графических умений и навыков студентов технических вузов: Автореф. дисс... канд. пед. наук. – К., 1987. – 20 с.