Вплив полікультурного середовища на розвиток

естетичного смаку та критичного мислення у інтелектуала.

Україна, м. Київ

НПУ імені М.П. Драгоманова

Комогорова М., Цихмейструк О.

Полікультурне середовище створює сприятливі умови для особистісної реалізації індивіда в сфері комунікації, розвитку критичного мислення, міжкультурної толерантності, почуття прекрасного. Мультикультуралізм формує багатокультурну особистість з більш гармонійною формою існування, допомагає їй при наявності інтелекту та критичного мислення знайти своє місце в системі взаємозв’язків.

Вплив культур на особистість породжує потребу в естетичному задоволенні. Це можна назвати мотивацією, заохочення – те ж задоволення через естетичні смаки, певне відчуття комфорту та творчої піднесеності під час роботи над творінням. Інтелектуал часто шукає натхнення в процесі отримання знань, які є йому цікавими та здатні задовольнити його бажання у розумовому голоді. Збагачуючись відчуттям піднесеності, інтелектуал включається в отримання корисних для себе знань з почуттям пристрасті(почуттям, що не є загальновживаним в науці, але найбільш подібне за своєю психоемоційною сутністю). Почуття пристрасті керує інтелектуалом, підштовхуючи його до нових звершень, нагадуючи відчуття переповненості емоцій та віри в подальший результат. Про таку людину можна сказати, що вона діалогічна.

Діалогічна людина здатна критично мислити, оскільки продовжувати діалог може тільки той, хто правильно сприймає інформацію, вміє слухати та аналізувати. Вміння критично мислити – це здатність розпутувати клубок думок особистих та співрозмовника, виокремлювати інформацію та вибудовувати правильні зв’язки між словами та діями. Людина може будувати конструктивний діалог, розуміючи співрозмовника, показуючи своє розуміння, йти на контакт з доброзичливістю, спостерігати та осмислювати сказане з вуст співрозмовника. Критичність можна пояснити як поєднання аналізу та вимогливості. Вимогливість до себе, здатність відфільтрувати непотрібне, справедлива вимогливість до іншого( перш, ніж впевнишся, що був вимогливим до себе») є якостями, притаманні сильній, але відкритій до спілкування особистості. Характерною особливістю критично мислячої людини, яка прагне до діалогу, є здатність ставити чіткі та правильні запитання, перемагаючи сумніви та долаючи прояви емоційної напруги співрозмовника. Такі люди інтелектуально незалежні, оскільки здатні проектувати взаємозв’язки, прискіпливо оцінювати запропоновані варіанти та вміти робити власний вибір. Таку людину неможливо зламати, вивести з емоційної рівноваги.

При запущенні своїх творчих здібностей, неврахуванні індивідуальних потреб, професійних навичок та відчуття задоволення своєю справою, людина втрачає здатність критично мислити, а отже втрачає інтелектуальні здібності. В такому разі особистість з часом деградує, відчуває занепад сил та пониження самооцінки, віри в себе. Це може відбитися на професійних досягненнях, в особистому житті та психічному здоров’ї індивіда. Людина втрачає бажання до комунікації в багатокультурних групах людей, не відчуває потреби у продукуванні ідей, втрачає навички діалогічної взаємодії.

Інтуїтивні ж відчуття притуплюються при нестачі емоційного задоволення, неправильних сформованих естетичних смаків та вподобань. Оскільки естетичний смак – це духовна якість особистості, логіка вибудованих взаємозв’язків може бути хибною через неправильний розвиток естетичного смаку. Формування інтуїтивних відчуттів пронизане застосуванням системи естетичних орієнтацій.

Тож людина, схильна до сильних емоційних переживань, може виплеснути їх на листок паперу пишучи вірші чи твори, зайнятися творчою діяльністю до смаку, відвідати нові місця тощо. Почуття прекрасного викликає піднесеність, що є початком плідної роботи на інтелектуальній та емоційній сферах. Інтеграція естетичного задоволення у освітній процес ідентифікує можливість ефективної співпраці з полікультурними групами та створює позитивний мікроклімат в групах, що сприяє до спільної діяльності, реалізації ідей та одержанні очікуваного результату. Емоційні переживання підсилюються, у свідомості формується новий творчий простір.

Позитивний емоційний сплеск здатний правильно вплинути на почуття гармонії з навколишнім середовищем та, як наслідок, стимулювати роботу мозку. Особистість зростатиме духовно, буде мислити креативно, шукатиме різноманітні шляхи для розв’язання ситуацій. В такому разі інтелектуал може плідно співпрацювати з членами полікультурного середовища, застосовуючи свій емоційний інтелект.

Отож, для плідної роботи інтелектуала важливий розвиток естетичних орієнтацій, емоційна піднесеність у взаємодії в полікультурному середовищі, сукупність ідей, яка пропонується полікультурними групами.

Література

1. Антонова О.Є. Вплив полікультурного середовища на розвиток обдарованості майбутніх педагогів // Проблеми освіти: Збірник наукових праць. – Вип.82. – Вінниця – Київ, 2015. – с.27-32.

2. Філософія освіти: Навчальний посібник / За заг. ред. В.Андрущенка, І. Предборської. – К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2009. – 330 с.