Янченко Г. В., Кабар А. М., Красуля Р. Ю.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Дослідження окремих показників стійкості декоративних та плодових кісточкових культур в період вегетації в умовах степового Придніпров’я.

Інтродукція декоративних та плодових кісточкових культур в умовах урбанізованих територій степового Придніпров’я в наш час є достатньо актуальною проблемою. Ці рослини виконують важливу санітарно-гігієнічну, харчову, декоративну функції та є достатньо стійкими в умовах озеленення міста. Тому дослідження інтродукції даних таксонів, та зокрема її механізмів є на наш погляд достатньо важливим в наш час.

Метою даної роботи було дослідження окремих важливих показників стійкості представників даної групи, зокрема таких як, активність пероксидази, каталази та загальний вміст білків в однорічних пагонах та листі (в липні та наприкінці жовтня). Були дослідженні відповідні показники 14 видів підродини Amygdaloidea триби Amygdalinae із 24 видів та 15 культиварів, які зростають в умовах ботанічного саду ДНУ імені Олеся Гончара: Prunus tenella Batsch (мигдаль низький, грузинський), Prunus domestica L. (слива домашня), Prunus cerasifera Ehrh. (слива вишнеплідна, або алича), Prunus cerasus L. (вишня звичайна), Prunus armeniaca L. (абрикоса звичайна), Prunus padus L. (черемха звичайна), Prunus virginiana L. (черемха віргінська), Prunus persica (L.) Batsch (персик звичайний), Prunus dulcis (Mill.) D.A. Webb (мигдаль звичайний), Prunus mahaleb L. (черемховик магалепкський, або антипка), Prunus avium (L.) L. (черешня звичайна), Prunus tomentosa Thunb. (вишня повстиста), Prunus serrulata Lindl. (вишня пильчаста, або сакура), Prunus x persicoides (Ser.) M. Vilm. & Bois (мигдалеперсик звичайний)

Вміст білку визначали у відповідності до методу Бредфорда, активність пероксидази за методом Бояркіна А.Н., та активність каталази - титриметричним методом за Планковим.

В результаті проведених досліджень нами було встановлено, що вегетативні органи різних таксонів роду проявляють різну каталазну активність у процесах онтогенетичного розвитку протягом літньо-осіннього періоду. Аналіз динаміки активності каталази показав її збільшення для Prunus cerasifera, Prunus virginiana на 32, 113% відповідно та порівняно з липнем, а у Prunus armeniaca та Prunus dulcis у 10 разів, Prunus padus у 12 разів, Prunus avium у 50 разів, Prunus tomentosa у 12 разів. Для інших рослин встановлено зниження активності ферменту протягом періоду вегетації. Зафіксоване нами підвищення активності каталази свідчить про стійкість рослинних організмів до умов існування. Збільшення активності пероксидази в динаміці було визначено у Prunus cerasus на 243%, у Prunus virginiana на 22%, у Prunus persica на 103%, у Prunus dulcis на 238%, у Prunus mahaleb у 13 разів, у Prunus avium на 200%, у Prunus tomentosa у 10 разів. Як свідчать результати, в ході вегетаційного періоду видів роду Prunus L., спостерігається широке варіювання значень активності ферменту. Динаміка пероксидазної активності при переході від фази активного росту до фізіологічного спокою у листі досліджуваних рослин, була спрямована в бік її підвищення. При цьому найбільший рівень активності ферменту був притаманний вегетативним органам видів роду Prunus L. у період їх максимального росту. Як видно із отриманих даних, малостійкі види характеризуються низьким рівнем вмісту водорозчинних білків. Види з високою стійкістю характризуються більш високим і стабільним вмістом білку. Найбільший вміст водорозчинних білків у липні притаманний для Prunus armeniaca, Prunus persica, Prunus mahaleb. Крім того, порівнюючи вміст білків за період дослідження встановлено його зниження у жовтні в усіх досліджуваних варіантів порівняно з липнем, що пов’язано з підготовкою рослин до періоду спокою (кінець вегетації).

ВИСНОВКИ

1. За рівнем активності каталази найбільш адаптованими до умов літньої пори Степового Придніпров’я є:Prunus virginiana, Prunus armeniaca, Prunus dulcis, Prunus padus, Prunus avium, Prunus tomentosa

2. За рівнем активності пероксидази: Prunus cerasus, Prunus persica, Prunus dulcis, Prunus avium, Prunus tomentosa

3. За вмістом розчинних білків найбільш стійкими є: Prunus mahaleb, Prunus armeniaca, Prunus persica

4. У відповідності до отриманих даних найбільш адаптованими до літніх умов Степового Придніпров’я є наступні види: Prunus mahaleb, Prunus armeniaca, Prunus virginiana, Prunus tomentosa, Prunus avium, Prunus dulcis.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бояркин, А. Н. Быстрый метод определения активности пероксидазы/ А.Н. Бояркин // Биохимия. – 1951. – Т. 16, – Вып. 4. – 352 с.

2. Газарян, И. Г., Особенности структуры и механизма действия пероксидаз растений/ И.Г. Газарян, Д.М. Хушпульян, В.И. Тишков // Успехи биологической химии. 2006. –Т. 46. – С. 303-322

3. Зайцева, І. О. Інтродукційна адаптація деревно-чагарникових рослин роду Syringa L. до несприятливих гідротермічних факторів // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченко. – 2009. – Вип. 54. – С. 74-76.

4. Полевой, В. В. Физиология растений: учебник / В. В. Полевой. – М.: Высшая школа, 1989. – 464 с.

5. Починок, Х. Н. Методы биохимического анализа растений / Х. Н. Починок — Киев, 1976. – 297с.

6. Чиркова, Т. В. Физиологические основы устойчивости растений / Т.В. Чиркова. – СПб.: Изд-во СПбГУ, 2002. – 244 с.

7. Шупранова, Л. В. Сучасні методи біохімічного аналізу рослин/ Л.В. Шупранова, В.С. Більчук, Л.В. Богуславська та інші. – Д. : ДНУ, 2011. – 80 с.