Порядок формування інформаційного забезпечення бізнес
планування
Планування - це процес
розробки і прийняття цільових установок кількісного і якісного характеру і
визначення шляхів найефективнішого їх досягнення. Це установки, що
розробляються у вигляді "дерева цілей".
Місце фінансового
планування в ринковій економіці визначається тим, що планування є однією з
функцій управління, отже фінансове планування - це функція управління
фінансами.
Планування в управлінні
- це:
1) конкретизація цілей
управління в системі показників фінансово-господарської діяльності підприємства;
2) розробка стратегії і
тактики діяльності, орієнтованої на досягнення цілей менеджменту [1].
Бізнес-план - це
письмове обґрунтування програми проведення бізнес-операції, угоди, система
раціонально, планомірно організованих заходів, дій, які розраховані на
отримання підсумку попередньо прогнозований результат.
Процесу розробки
бізнес–плану передує робота по формуванню інформаційного забезпечення
(інформаційного поля), тобто робота по підбору інформації щодо розроблюваного
проекту.
Інформаційне поле бізнес–плану
- це сукупність документів або даних правового, економічного, комерційного,
науково–технічного, зовнішньокономічного та соціального характеру, які
забезпечують інформаційні потреби підприємця в процесі опрацювання бізнес–плану
[2].
Зусилля підприємця в
процесі формування інформаційного забезпечення бізнес–плану мають бути
зосереджені в основному на пошуку маркетингової, виробничої, фінансової та
загальноекономічної інформації. Так, для успішного просування товару, в якому
втілена підприємницька ідея, від виробника до споживача необхідним є підбір
маркетингової інформації, тобто інформації про:
- потенційних споживачів
продукції майбутнього бізнесу, їхні запити і незадоволені потреби;
- технічні,
експлуатаційні та споживчі якості аналогічних видів продукції й ціни на них;
- особливості просування
даної продукції на споживчий ринок, інші відомості, які характеризують ринок
майбутнього бізнесу.
Також, для виготовлення
продукції, яка буде пропонуватися споживачам є необхідним отримання інформації
виробничого характеру, тобто інформації про технологію виробництва даної
продукції, про машини і устаткування, про сировину, про спеціальності та
кваліфікації робітників, тощо, про встановлення контактів і проведення
попередніх переговорів з потенційними постачальниками та партнерами по
виробничій кооперації.
Завдання підприємця
полягає не лише в тому, що виготовити і довести свій продукт до споживача.
Зробити це треба так, щоб окупити всі витрати на виробництво та реалізацію
продукту та й ще отримати певний прибуток. З цього погляду підприємця цікавить
також і фінансова інформація, тобто інформація про рівень рентабельності
аналогічної продукції, про необхідний початковий капітал, про потреби в
кредитах, про особливості руху готівки, про оподаткування, тощо [3].
З погляду системного
підходу будь–який підприємницький проект – це відкрита система, яка може
існувати за умов активної взаємодії з навколишнім діловим світом. Це означає,
що успіх реалізації підприємницького проекту багато в чому залежатиме від того,
як вдало він буде пристосований до реальної дійсності. Отже, для опрацювання
бізнес–плану необхідна також інформація про загальноекономічні і галузеві
чинники, які впливають на процес реалізації проекту, загальноекономічну
ситуацію в державі, соціальні та політичні умови реалізації проекту,
законодавчі обмеження, тенденції розвитку галузі тощо [1].
Основними джерелами
інформації для розробки бізнес – плану можуть бути:
- власний досвід
практичної діяльності;
- безпосередні контакти
з майбутніми споживачами, постачальниками;
- відомості про
конкурентів;
- статистична інформація
про стан і тенденції розвитку галузі;
- поточні аналітичні
огляди економічної та ринкової ситуації;
- рекламні матеріали,
інформаційно – комерційні матеріали виставок, ярмарків та науково - практичних
конференцій;
- публікації з питань
підприємництва.
Цінність бізнес–плану
залежить від корисності інформації, яку він містить. Тому в процесі формування
інформаційного поля бізнес–плану особливу увагу звертають на якість базової
інформації. Основними показниками якості інформації вважають:
1) об'єктивність, що
характеризується оцінкою повноти, точності та несуперечливості інформації;
2) актуальність, що
передбачає відповідність інформації її конкретним інформаційним потребам;
3) своєчасність, що
відображає здатність задовольняти інформацій ні потреби у визначений термін;
4) комунікативність, що
унаочнює зрозумілість інформації для відповідного користувача;
5) наочність, тобто
очевидність.
Необхідно зазначити що
інформація по бізнес–плану не може складатися тільки з фактичної інформації,
тому при розробці бізнес–плану завжди існує елемент невизначеності -
передбачення та припущень. Такими передбаченнями та припущеннями можуть бути
прогнозування обсягів виробництва та реалізації; частки ринку; можливих цін;
темпів розвитку бізнесу тощо [3].
Література:
1. Липсиц І.В. «Бізнес-план – основи успіху: Практичне посібник – М:
Машинобудування, 2006. – 267с..
2. Ільїн А.І. Планування для підприємства. Навчальний посібник в 2-ч. – Мн:
ТОВ «Нове знання», 2004.-301с.
3. Миронова І.А. Аналіз фінансово-господарську діяльність сільськогосподарських
підприємств. – Спб: ПрофиКС, 2006.-278с.