Економічні науки/10. Економіка підприємства

Шафранська Т.Ю., Дудак О. В

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Методи управління проектними ризиками

В сучасних умовах господарювання проектна діяльність охоплює всі сфери функціонування традиційного промислового підприємства: виробництво, маркетингову та інноваційну діяльність, соціальну сферу. Складність і комплексність завдань з управління реалізацією проектів в контексті сучасної економічної ситуації, що відображає крупномасштабні і глибинні процеси подолання економічної і управлінської кризи, вимагає високої компетентності, поєднання технічних, технологічних, економічних, правових, організаційних знань і навичок та підвищує інтерес до питань, пов’язаних з проектними ризиками, у зв'язку з чим виникає необхідність пошуку найбільш ефективних форм, методів та інструментів управління ними.

Проблемам управління проектнними ризиками присвятили свої наукові дослідження такі автори, як Батенко Л.П., Загородніх О.А., Ліщанська В.В., Бардин Г.О., Верба В.А., Гребешкова О.М., Востряков О.В., Верба В.А. та інші. У наукових працях зазначених авторів розглянуті такі актуальні питання, як управління ризиками на виробничому, галузевому, регіональному та державному рівнях, визначення та запровадження відповідно до потреб виробництва новітніх методів управління. Разом з тим цілий ряд принципових аспектів даного напряму потребує подальшого розвитку в умовах сьогодення. Проектний ризик розглядається як сукупність ризиків, які передбачають загрозу економічній ефективності проекту, що виражається в негативному впливі на потоки грошових коштів.

Теорія управління ризиками заснована на таких принципах:

- у ринковій економіці межа між макро- і мікрорівнями стирається з огляду на спільність інтересів учасників ринку;

- всі ризики справляють вплив на всіх учасників ринку одночасно на всіх рівнях економіки, але неоднаковою мірою та різною залежністю;

- із збільшенням ризику доходність зменшується у процентному відношенні до ризику;

- сферою допустимих значень доходності є довірчий інтервал ризику з певними граничними значеннями;

- при оцінці ефективності проекту ставка дисконту та внутрішня норма рентабельності, окрім складових реальної доходності, темпів інфляції та їх добутку, повинні враховувати ступінь ризику проекту;

- зміни основних показників доходності залежать від можливості фірми управляти ризиком.

Для ефективного управління ризиками застосовуються методи диверсифікації, страхування та хеджирування.

Під диверсифікацією розуміється інвестування фінансових ресурсів у більш ніж один вид активів, тобто процес розподілу інвестицій між різними об'єктами вкладення, які безпосередньо між собою не пов'язані. Диверсифікація передбачає два основні способи управління ризиками: активний і пасивний. Активне управління являє собою прогнозування розміру можливих доходів від реалізації кількох інвестиційних проектів. Пасивне управління передбачає створення незмінного ринку із заздалегідь визначеним рівнем ризику і стабільне утримування своїх позицій на ринку.

Страхування ризиків – це передача певних ризиків страховій компанії. Застосовуються три основні способи страхування: майнове, страхування від нещасних випадків і страхування втрати прибутку. Майнове страхування може мати такі форми: страхування ризику підрядного будівництва, страхування вантажів, страхування обладнання. Страхування ризику підрядного будівництва має на меті страхування незавершеного будівництва від ризику матеріальних збитків чи шкоди. Страхування вантажів передбачає захист від матеріальних збитків чи пошкоджень будь-яких транспортованих вантажів. Страхування обладнання використовується при поставках чи оренді великої кількості дорогого обладнання. Страхування від нещасних випадків включає страхування загальної громадянської та професійної відповідальності. Страхування загальної громадянської відповідальності є формою, страхування від нещасних випадків з метою захисту учасників проекту від тілесних ушкоджень, особистих збитків чи пошкодження майна. Страхування професійної відповідальності здійснюється лише в тому разі, коли організація відповідає за підготовку проекту, управління проектом або надання інших професійних послуг по проекту. При страхуванні втрати прибутку об'єктом страхування є прибуток, який одержав би страхувальник, якби страхова подія не призвела до зриву чи зупинення проекту.

Хеджирування – це процес страхування ризику від можливих збитків шляхом переносу ризику зміни ціни з однієї особи на іншу. Хеджирування здійснюється через укладання контракту, який призначений для страхування ризиків зміни цін (хеджу) між стороною, що страхує ризик (хеджером), та стороною, що перебирає ризик на себе (спекулянтом). Хеджирування може здійснюватися на підвищення або зниження цін. Хеджер прагне знизити ризик, спричинений невизначеністю цін на ринку, продаючи форвардні, ф'ючерсні чи опційні контракти.

В сучасних економічних умовах для більшості українських підприємств завдання ідентифікації та мінімізації ризиків у процесі реалізації різних типів проектів стало одним з першочергових у всьому спектрі завдань їх фінансово-господарської діяльності. Зниження ризику у значній мірі досягається кваліфікованим управлінням проектом протягом всього його життєвого циклу. Застосування сучасних методів управління ризиками на виробничому рівні відповідно до потреб підприємства дозволяє мінімізувати вплив несприятливих ситуаційних чинників на перебіг проекту, сприяє його ефективності і досягненню цілей проекту.