Економічні науки/10. Економіка підприємства

Шафранська Т.Ю., Мозговий С. О.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Удосконалення системи технiчного обслуговування устаткування та обладнання промислових пiдприємств

Сучасні умови господарювання промислових підприємств об'єктивно спонукають до інтеграції основних виробничих процесів, процесів технічного обслуговування і матеріального забезпечення, що обумовлює необхідність комплексного розв'язання важливих проблем організації виробництва, не ігноруючи при цьому специфіку їх функціональних задач. Для постійного протікання виробничого процесу необхідна ціла мережа обслуговуючих структурних підрозділів, які, незважаючи на те, що самі безпосередньо не задіяні у виробничому процесі, своєю діяльністю сприяють ефективній роботі основних виробничих підрозділів.

Проблемі виробничої інфраструктури присвятили свої праці такі українські та російські вчені, як Абрамов Д., Білоусова Н., Васильєва Є., Глушич Н., Грачов В., Золотов А., Журавина Ю., Кондаурова І., Ніколаєва Н., Тєрєхов А., Федюкович Є.В., Чудакова Є., Шабалін А., Цинзак М., Хечієв В., Яновський В. В більшості випадків у дослідженнях вищезазначених науковців переважає галузевий підхід, пошук взаємозалежності між станом виробничої інфраструктури та результатами основного виробництва тощо.

Раціональна органiзацiя обслуговування i ремонту устаткування на промислових пiдприємствах сприяє підвищенню продуктивностi, збільшенню рентабельностi виробництва та зниженню собiвартостi продукцiї. Структура і масштаби їх діяльності диктуються конкретними умовами господарювання кожного підприємства, його типом виробництва, формою взаємозв'язків внутрішніх виробничих підрозділів і специфікою технологічного процесу.

Проте, в теперiшнiй час на українських підприємствах існують певні проблеми, які виникли, в першу чергу, через недостатню увагу менеджменту до питань, пов’язаних з розвитком матеріально-технічної бази виробництва. Однією з нагальних проблем українських підприємств є висока питома вага морально застарілого, зношеного промислового устаткування. Наявне зношене устаткування, як правило, працює з низькою ефективністю і впливає на якість товарів українських виробників, яка виявляється набагато нижчою за якість товарів їх зарубіжних конкурентів, що володіють досконалішим устаткуванням.

Крім того, нестача коштiв для відновлення та модернiзацiї парку устаткування в умовах хронічного дефіциту бюджетів всіх рівнів спонукає до скорочення витрат на його ремонт та обслуговування, що не сприяє підвищенню конкурентоспроможності. Серед причин, які гальмують сталий інноваційний розвиток український підприємств, є нерацiональна організація технiчного обслуговування i ремонту устаткування, використання застарiлих пiдходiв до органiзацiї системи ПЗР; неповне використання трудового потенцiалу фахiвцiв i робiтникiв.

В таких умовах необхідно посилювати функціональну складову технічного обслуговування i ремонту устаткування у забезпеченні раціонального виробничого процесу.

В сучасних умовах господарювання особливу увагу привертає тип систем технiчного обслуговування i ремонту устаткування, що передбачає обслуговування устаткування за його фактичним станом, але зi збереженням профiлактичних робiт. Найбiльш перспективною сучасною системою є система загального обслуговування устаткування, вiдома як ТРМ. Система ТРМ – це ефективна система експлуатацiї та обслуговування устаткування, спрямована на забезпечення мiнiмуму (або повної вiдсутностi) його поломок та дефектiв. Ця система включає набiр методiв, спрямованих на те, щоб кожен верстат чи машина постiйно знаходились в працездатному станi, а виробництво не зупинялось.  Характерними риcами системи ТРМ є: охоплення всього життєвого циклу устаткування; пiдвищення такого показника, як «повна ефективність устаткування»; постiйне спостереження й акустичні перевiрки уcтаткування для раннього виявлення дефектiв i попередження його вiдмовлення; спiльна робота операторiв устаткування i фахiвцiв ремонтних вiддiлiв, що разом забезпечують безвiдмовну роботу цього устаткування. Система ТРМ орiєнтована на досягнення таких цiлей: створення корпоративної культури, що сприяє підвищенню ефективностi виробництва; органiзацiя системи запобiгання втрат протягом усього життєвого циклу устаткування з метою досягнення «нуля нещасних випадкiв», «нуля браку» i «нуля поломок»; залучення всiх служб пiдприємства, включаючи виробничi, iнженерно-технiчнi, а також служби збуту i управлiння; залучення спiвробiтникiв усiх рiвнiв - вiд вищого керiвництва до операторiв; прагнення до досягнення «нуля втрат» шляхом координації дiяльностi невеликих груп, сфери вiдповiдальностi яких частково перетинаються.

Не дивлячись на те що в основi TPM простi iдеї, досвід пiдприємств, що упровадили цю систему, показує, що її освоєння вимагає чималих зусиль i часу – вiд 3 до 10 рокiв, оскiльки припускає докорiнну змiну як свiтогляду i психологiї окремого робiтника, так всiєї сукупності стосунків мiж спiвробiтниками пiдприємства. Проте, результати саме такого роду змiн i складають сьогоднi одну з головних переваг в конкуренцiї на свiтовому ринку.

Варто зазначити, що в процесі удосконалення системи обслуговування i ремонту устаткування підприємство завжди повинно керуватися фактором економічності виробництва за критерієм мінімізації затрат на виконання робіт з технічного обслуговування. Слід зауважити, що трансформаційні процеси в цьому аспекті не завершені, тому надалі актуальним залишається вивчення діючої системи організаційної інфраструктури та удосконалення досвіду її адаптації до ринкових умов господарювання.