Ткаченко Сергій Анатолійович

к.е.н., доцент, в.о. ректора ВНЗ МТУ «Миколаївська політехніка», Україна

Методологія як базис формування рішення економічних задач підсистеми моніторингу регіональної структури та територіальної організації агропродовольчої сфери

Однакові задачі можуть бути вирішені різними методами, за різними алгоритмами і за різними початковими інформаційними даними, а однією із вимог, яка висувається до методології підсистеми економічного моніторингу в сучасних умовах функціонально розвинутої обробки техніко-економічної інформації, виступає високий рівень її універсалізації, який забезпечував би можливість створення універсальних алгоритмів вирішення комплексу економіко-аналітичних завдань. У цьому зв`язку при розробленні методології підсистеми економічного моніторингу у необхідних випадках потрібно передбачати декілька варіантів вирішення економіко-аналітичних задач різними способами в залежності від потреб системи регулювання (терміновості економіко-аналітичної інформації, її якості, комплексності, глибини і точності).

Наприклад, одне й те ж завдання «Економіко-аналітичного забезпечення продуктивності праці» в залежності від характеру встановлених цілей підсистеми економічного моніторингу може вирішуватися методом порівняння, методом ланцюгових підстановок, інтегральним методом, методом статистичної екстраполяції. Для проведення оперативного, зокрема щоденного економічного моніторингу продуктивності праці цілковито достатнім виступає застосування методу порівняння фактичного виробітку робочих із величиною виробітку, який передбачено функцією планування. Це дозволяє досить точно розрахувати відхилення від плану та цілком вірогідну ступінь його виконання.

При ретроспективному економічному моніторингу продуктивності праці (за місяць, квартал, півріччя, рік та інші), коли поряд із оцінкою виконання плану із продуктивності потрібно встановити вплив на відхилення від плану різних факторів, використання методу порівняння виявляється недостатнім. У цьому випадку виникає необхідність в застосуванні додаткового методу ланцюгових підстановок. А якщо до знакових результатів – впливу окремих факторів на відхилення від плану із продуктивності праці висуваються вимоги високої точності, тоді замість методу ланцюгових підстановок повинен бути передбачений розрахунок показників ефективності інтегральним методом інше.

І, на сам кінець, проведення перспективного економічного моніторингу продуктивності праці із використанням залежності цього результатного показника ефективності від великої кількості факторів впливу може бути забезпечено застосуванням методів статистичної екстраполяції, які ґрунтуються на використанні так званого «закону інерції економічних процесів» і таке інше.

Досить важлива вимога до методології моніторингу в сучасних трансформаційних умовах функціонально розвинутих систем регулювання спеціального призначення – приведення в неї досить повного переліку початкової інформації, необхідної для моніторингу різних аспектів виробничо-господарської діяльності регіональних структур та територіальних організацій агропродовольчої сфери. В існуючих методологічних матеріалах із моніторингу інформаційні джерела наводяться, як правило, не завжди повно, у самому загальному вигляді і за збільшеними розділами моніторингу. Наведемо тільки один приклад. Так, в однієї розробці моніторингу витрат на виробництво вказується, що для моніторингу витрат на виробництво продукції в функціонально розвинутих системах управління територіальною структурою та організацією суб’єктів агропродовольчої сфери притягаються різні джерела. Із планових показників за трудовими витратами при моніторингу використовуються норми трудомісткості, середні нормативи із заробітної плати виробничих робочих на одну нормо-годину; за матеріальними витратами – відомості специфікованих норм витрачання матеріалів, відомості напівфабрикатів, які виготовляються в інших функціонально розвинутих системах управління територіальною структурою і організацією суб’єктів агропродовольчої сфери, а також ті, які постачаються в порядку кооперації, кошториси витрат та витрат із утримання і експлуатації обладнання. Фактичні дані про витрати на виробництво в системах управління територіальною структурою та організацією суб’єктів агропродовольчої сфери можна отримати із відповідних відомостей за встановленими статтями калькуляції собівартості у розрізі окремих планово-облікових одиниць готової продукції та багато чого ін.

Звичайна річ, що якщо розглядати методологію як базу для встановлення рішення задач моніторингу на машинах електронних цифрових, тоді наведений перелік джерел інформації неможливо визнати задовільним за наступними причинами: по-перше, цілий ряд джерел інформації для моніторингу витрат на виробництво в системах управління територіальною структурою та організацією суб’єктів агропродовольчої сфери авторами просто кажучи опущений (наприклад, план із собівартості готової продукції в цілому, план із собівартості окремих замовлень тощо); по-друге, окремі інформаційні джерела названі не зовсім точно (це відноситься до відомостей норм трудомісткості, кошторису загальновиробничих витрат тощо); і, по-третє, що найбільш істотно, автори не диференціюють джерела інформації за їх призначенням, як результат не зовсім ясно, яка саме інформація конкретно потрібна для моніторингу (яка інформація потрібна для загальної оцінки виконання плану за затратами на виробництво усієї готової продукції, яка – для моніторингу виконання плану за собівартістю замовлень, яка – для моніторингу резервів зменшення витрат і ін.).

Перераховані недоліки у висвітленні питань інформаційного забезпечення економічного моніторингу доволі стандартні для методологічних матеріалів, орієнтованих на їх використання в традиційних умовах системи регулювання. Тому, знаковою рисою методології підсистеми моніторингу в сучасних умовах формування, впровадження та використання цієї функції системи регулювання повинна бути вказівка за кожним конкретним питанням моніторингу повного і точного переліку необхідної для виконання відповідних розрахунків планової, нормативної, довідкової, фактичної та рекомендаційної інформації. При цьому в якості інформаційної бази для розрахунку економіко-аналітичних показників і критеріїв ефективності повинні бути враховані такі джерела, використання яких забезпечує достатню, але не надлишкову повноту та точність вихідної інформації і скорочує трудомісткість сукупності обчислювальних операцій і ін.