Экономические науки/15. Государственное регулирование экономики
Гамоцький С.В., к.е.н. Борданова Л.С.
Київський Політехнічний Інститут, Україна
Вплив криптовалюти Біткойн на
світову економіку
З кожним днем все більше і
більше людей дізнається про криптовалюта. І кожен по-своєму сприймає цю
технологію. Є як багато дуже скептично налаштованих людей, які вважають, що
популярність та вартість Біткойн є лише тимчасовою, так і багато фанатично
налаштованих людей, які впевнені, що Біткойн – валюта майбутнього.
Біткойн дуже відрізняється
від всіх інших видів електронних грошей. Він має багато переваг над
традиційними схожими системами та деякі специфічні вразливості та проблеми.
Bitcoin, також Біткойн — електронна валюта, концепт
якої був озвучений у 2008 році Сатосі Накамото, і предствлений ним у 2009 році,
базується на самоопублікованому документі Сатосі Накамото. Повна капіталізація
ринку біткоїнів зараз становить 7,865,298,695 USD
(5,742,527,794 EUR). Середня ціна одного біткоїна на 2 грудня 2014 року —
408.62 доларів СШA [1] .
До найпомітніших
відмінностей між Біткойн та традиційними електронними валютами можна віднести
наступне:
·
Майже всі існуючі електронні валюти прив’язані до якихось
національних валют і, відповідно, контролюються державою. Гроші на рахунках
можуть бути кофісковані або заблокованими. Натомість Біткойни –
децентралізовані. Їх не можна “додрукувати” (кількість існуючих Біткойнів
заздалегідь відома, і вони з’являються в мережі по відомому алгоритму), знищити
(комп’ютери в мережі замінюють єдиний центр, що захищає цілісність системи),
заблокувати або арештувати (кошти на рахунку – т.з. “гаманці” – контролює
власник рахунку і ніхто більше, щоб арештувати кошти треба спочатку арештувати
власника) [2].
·
Доступ до них детермінується лише наявністю Інтернет-підключення,
натомість для традиційних електронних валют часто потрібні додаткові умови.
·
Вартість Біткойнів визначається лише пропозицією та
попитом, традиційні електронні валюти ж жорстко прив’язані до паперових
еквівалентів. Тим самим політики та олігархи не мають можливість маніпулювати
їх для своїх цілей, впливаючи на їх вартість. “Цілісніть Біткойну
гарантована математикою та законами фізики”.
·
Біткойни є майже анонімними, якщо вжити деякі прості заходи.
·
Регуляція: для Біткойнів вона практично відсутня, хоча
існують напрацювання та думки в цьому напрямку. Для інших електронних валют
регулятором завжди виступає деякий центральний авторитет, часто – Центральний
банк [3].
Також треба відмітити те,
що у транзакціях з Біткойн комісія є нульовою або майже нульовою (0.0001btc),
і транзакції дуже швидкі. Особливо помітно, наприклад, з пересиланням грошей
між банківськими установами у різних країнах – за допомогою Біткойнів це
можливо зробити за декілька хвилин (у дуже рідких випадках – до декількох годин).
Швидкість можливо збільшити, збільшивши комісію.
Недоліків теж досить
багато.
Чи не найбільшим є
неможливість відминіти транзакцію (хоча, у деяких випадках, це можна розглядати
як перевагу). Ніхто не контролює гроші, і, відповідно, не зможе їх повернути,
якщо щось піде не так. Наприклад, треба бути пильним, пересилаючи біткойни у
якості передоплати, тому що по суті єдиною гарантією є чесність продавця.
Анонімність теж може
вважатися недоліком. Біткойни часто використовуються людьми, які не хочуть, щоб
їх знайшли, з тих чи інших причин. Але щоб використати це правильно, частіше за
все треба зробити кілька додаткових кроків.
Сама система може мати дуже сильний рівень анонімності, але
імплементація, яка використовується зараз, частіше за все не є такою – транзакції
публічно доступні, і будь-хто може бачити інформацію про гроші, які рухаються
між адресами. (Це до попереднього пункту –
знаючи адреси, будь-хто може побачити, чи відбулася транзакція, чи ні –
варіант “я йому надіслав гроші, чесно-чесно” неможливий.) Самі адреси багато
інформації не дають, тому що вони, по суті, є лише випадковими комбінаціями
літер, але якщо якась адреса тим чи іншим чином у майбутньому зв’язується з
реальною особистістю, анонімність втрачається. У Біткойн кожна транзакція
зберігається, на відміну від, наприклад, готівки.
В правовому полі Біткойн
має дуже неоднозначний статус. Показовим є стан Біткойну в США. На данний
момент, ситуація там є дуже сірою, з багатьма департаменти та бюро, які
працюють некоординовано. IRS (Internal Revenue Service,
Служба Внутрішніх Доходів) вважає їх “приватною власністю”, що означає, що вони
мають бути задекларованими. Так як IRS не вважає їх валютою, хоча
вона працює як валюта, власники Біткойнів мають записувати ціну в доларах США
того дня, коли вони отримані, і потім декларувати різницю в цій ціні того дня,
коли вони використані. Ця різниця вважається “доходом” і має бути
оподаткованою. Іноземна валюта податкується як просто доходи, Біткойн – як
капітал. Тим часом FinCEN (Financial Crimes Enforcement Network),
що є бюро Міністерства Фінансів США, вважає Біткойн валютою, і відповідно
потребує від різноманітних Біткойн-сервісів, в першу чергу – обмінних,
дотримання тих самих вимог, що і для стандартних фінансових установ.
Приблизно 3.5 мільярдів
людей зараз не мають доступ до фінансової індустрії. Системи на зразок
Біткойну, мають можливіть принести фінансові послуги до всіх таких людей. Це
частини Африки, Латинської Америки, південної Азії, де не у всіх є доступ до
кредитних карт та електронних грошей. За допомогою Біткойн, ця інфраструктура
робиться їм доступною безкоштовно.
Багато людей, що
підтримують Біткойн, вірять у так звану Австрійську теорію економічних
циклів. Відповідно до теорії,
економічні цикли є безпосереднім наслідком неефективних та деструктивних
політик центрального банку, які призводять до тривалого заниження відсоткових
ставок, що сприяє видачі у надмірних обсягах кредитів, виникненню спекулятивних
економічних бульбашок, та зменшенню заощаджень[1]. Хоча ця теорія не є дуже
популярною у академічних колах, багато хто вірить, що саме під час чергової
“бульбашки” біткойн зможе показати свій потенціал. Вже відбулося декілька
показових подій, щоправда набагато менших розмірів. У 2013 році, уряд Кіпру, в
обмін на екстрену допомогу в розмірі 10 мільярдів євро, зобов‘язався
запровадити одноразовий податок для всіх власників депозитів – від 6.75 до 9.9%
від розміру депозиту [6]. У результаті, люди почали масово знімати гроші з
банкоматів, і багато хто почав шукати безпеку для своїх коштів саме у Біткойнах
[7]. І вартість Біткойнів дуже сильно виросла (за тиждень – з $47 до $88 за 1btc.)
Через два роки, влітку 2015 року, ситуація була схожою, з
кризою у Греції та різким погіршенням китайської економіки. Тоді, так само,
багато китайців та людей, які чекали на вихід Греції з ЄС, вирішили зберігати
частину своїх грошей далі від банківської системи, яку вони вважали
нестабільною. Але, хоча економіка зараз не в найкращому стані, особливо сильно
сподіватися на те, що наступна криза буде достатньо сильною, щоб багато людей
серйозно зацікавлися потенціалом цієї системи, не варто.
Висновок. Можна
сподіватися, Біткойн матиме світле майбутнє у світовій економіці, і що ця
система має потенціал трансформувати індустрію фінансових послуг. Використовуючи
децентралізовану криптографію, вона дає змогу прибрати банківських
посередників, тим самим дуже суттєво зменшуючи вартість транзакцій, і може допомогти економікам країн, що
розвиваються, які з тих чи інших причин виключені з світу фінансових
послуг. Основна проблема
полягає у тому, що цю форму електронних грошей не вважають законним платіжним
засобом, тобто продавці можуть, але не зобов'язані приймати їх.
Література:
1. https://uk.wikipedia.org
6. http://ua.euronews.com
7. http://money.cnn.com