Экономические науки/1.Банки и банковская система.

здобувач Дмитрова О.С.

Черкаський національний університет
ім. Б. Хмельницького Україна

Національні особливості корупції в Україні: дослідження взаємозв’язків із фінансовим моніторингом.

Відомо, що кошти, отримані злочинним шляхом практично завжди потрапляють до фінансово – кредитних установ. Проблема взаємозв’язку корупції та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом в Україні є досить актуальною. Механізми цих взаємозв’язків недостатньо досліджені вітчизняними науковцями та потребують глибокого аналізу із погляду виокремлення витоків корупції в Україні, як джерела „відмивання” доходів, одержаних злочинним шляхом.

Як джерело доходів, одержаних злочинним шляхом в Україні окремо виділяють саме корупцію. За оцінками дослідників 60%-80% прибутків середнього службовця, що займає впливову посаду, складають хабарі. Загалом в корумпованих взаємовідносинах перебуває близько 40% підприємців і майже 90% комерційних структур.

Зловживають посадами чиновники як у країнах з ринковою економікою і надзвичайно високим рівнем демократії, так і в країнах з адміністративно-командною системою економічного господарювання та тоталітарним політичним режимом. Беруть хабарі службовці, які отримують мізерну офіційну платню за свою працю, і службовці, які мають дуже високі офіційні доходи. Єдине що відрізняє корупцію у провідних країнах – її рівень, який залежить від цивілізованості самого суспільства.

Високий рівень корупції в Україні визнається світовою спільнотою. Зокрема, про це свідчить відсотковий індекс корумпованості впливової міжнародної організації Transparency Іnternational («Міжнародна гласність»). За даним показником Україна традиційно входить до групи країн найбільш корумпованих держав. За даними «Transparency International», надзвичайно серйозними проблемами, які породжують та супроводжують корупцію є такі:

- недосконалість системи запобігання та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;

- неефективність та непрозорість бюрократичних процедур;

- корумпованість кадрів державної служби;

- непрозорість прийняття рішень у державних управлінських структурах;

- високий рівень організованої злочинності;

- слабкість гарантій права приватної власності;

- корупція в законодавчій владі та як наслідок недовіра до антикорупційної політики держави;

- недосконалість судової системи .

За оцінками спеціалістів, в Україні найбільш криміногенною є фінансово-кредитна система. В ній використовується значна кількість методів одержання злочинних доходів. Головними з них є:

- використання фальшивих платіжних документів;

- підробка банківських гарантій;

- нецільове використання банківських кредитів;

- розкрадання коштів;

- хабарництво, пов’язане із наданням фінансових послуг;

- валютні спекуляції на біржі;

- шахрайство з бюджетними коштами і грошима населення.

Проблема боротьби з корупцією в Україні безпосередньо визначається двома ключовими факторами: ухиленням від сплати податків і “відмиванням брудних” грошей. Практично корупція і легалізація (відмивання) злочинних доходів — це взаємозалежні явища. Тому зусилля органів державної влади, спрямовані на боротьбу із легалізацією незаконних доходів автоматично звужують поле для корупційної діяльності і навпаки, боротьба з корупцією перешкоджає доступу до основного джерела легалізації злочинних доходів у нашій країна.

Специфікою українського “тіньового” сектору економіки можна вважати те, що ключовим джерелом одержання злочинних доходів є ухилення від сплати податків. З цією метою використовуються згадані “фіктивні фірми” і “конвертаційні центри”. Як правило, “конвертаційний центр” є стійким злочинним угрупованням з чітким розмежуванням ролей його учасників. І найчастіше таке кримінальне угруповання заручається “прикриттям” посадових осіб органів законодавчої або виконавчої влади, які в Україні є корумпованими.

Основною ланкою в системі нелегальної конвертації стає комерційний банк, на який покладено контрольні функції і який на основі наданих документів приймає рішення про перерахування або неперерахування коштів.

В Україні державні органи по боротьбі з корупцією і протидією легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом повинні одночасно вести постійну роботу, пов’язану із очищенням своїх організацій від корупції та захищати своїх співробітників від різноманітних посягань та провокацій.

Окремої уваги вимагає розслідування злочинів, пов'язаних з легалізацією незаконних доходів і корупцією. По – суті ці злочини, як правило, багатоепізодні, тому розслідувати їх дуже складно. До вчинення цих злочинів залучається велика кількість людей, здійснюються численні фінансові операції, покликані приховати первинне джерело і походження злочинних доходів. Це вимагає від працівників, які провадять розслідування, високого професіоналізму при здійсненні слідчих дій і глибоких знань у сфері діяльності кредитно-фінансових установ.

Як свідчить практика викриття і розслідування порушених слідчими правоохоронних органів кримінальних справ у 2010 році, легалізація (відмивання) злочинних доходів здійснювалася внаслідок таких злочинів:

– зловживання владою або посадовим становищем;

– корупційної діяльності;

- розтрати майна;

– порушення порядку здійснення господарської та банківської діяльності;

– шахрайства.

Виходячи із сказаного, ті рецепти боротьби із легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, які вироблені світовою спільнотою не у повній мірі відповідають українським реаліям у даній сфері. Адже основним джерелом „відмивання” злочинних доходів у світі є торгівля наркотиками, зброєю та людьми. А в Україні існує особливість, пов’язана із тим, що основним джерелом легалізації злочинних доходів є здійснення корупційних дій.

Література:

1.Машковська І. Л. «Антикорупційні ініціативи та шляхи їх реалізації в Україні»/Науково – практичний журнал №18.

3.Костенко О. М. Корупція кризового типу: поняття і шляхи протидії/Науково – практичний журнал №19.

4.Константінов С.Ф., „Міжнародний досвід щодо протидії корупції”/Митна справа №1 (73), 2011 р., ч.2.

5.Ангелко І. Тіньова діяльність як джерело доходу: основні форми вияву / І.Ангелко // Галицький економічний вісник. — 2010. — №2(27).— с.108-115 - (економіка України)

7.Багмет М.О., Волошина К.В., Миколаївський державний гуманітарний університет ім. Петра Могили /„Боротьба з корупцією: світовий досвід та Україна”

8. http://www.transparency.org/ [Електрон. ресурс].

9. http://ua.korrespondent.net/ukraine/858040 [Електрон. ресурс].