Економічні науки / Маркетинг і менеджмент

Булат М.А.

к.е.н., доцент кафедри інноваційного менеджменту та управління бізнес-процесами

Бахшалієва Ш.Б.

студентка 

Криворізький економічний інститут ДВНЗ «Криворізький національний університет»

 

Визначальні концепції самоменеджменту як фактор розвитку управлінського потенціалу

 

Кожна людина за своєю суттю є менеджером, навіть якщо вона про це не знає, тому що кожен з нас управляє своїм власним розвитком. І від того, наскільки успішно ми це робимо, багато в чому залежить успіхи в навчанні, роботі та особистому житті.

Актуальність вибраної теми дослідження визначена величезною завантаженістю керівників і фахівців, постійними стресовими ситуаціями, що виникають у зв'язку з цим в їх роботі. Кожен керівник, який управляє різними суб'єктами, може недостатньо виявляти організованість, не вміти раціонально та доцільно використовувати власний час.

Існують різні підходи до визначення поняття «самоменеджмент»: самоменеджмент - це організація своєї діяльності і свого часу [4]; самоменеджмент, а більш правильно самоуправління - це самостійність і особисте управління собою [6]; самоменеджмент - це управління на рівні окремої людини [1]; самоменеджмент - це послідовне і цілеспрямоване використання випробуваних методів роботи в повсякденній практиці для того, щоб оптимально і із сенсом використовувати свій час [2].

Самоменеджмент як концептуальний напрямок менеджменту дістав свого розвитку в роботах зарубіжних: М. Вудкока, Д. Френсіса, Л. Маллінза, Б.Трейсі та вітчизняних фахівців: В. Андреєва, В. Карпичева, В. Колпакова, М.Лукашевича, Г. Чайки, А. Шегеди та інших науковців. Однак, незважаючи на значну кількість робіт, присвячених теорії та практиці самоменеджменту, не має єдності серед вченого загалу стосовно визначення сутності самоменеджменту, його цілей, головних завдань, об’єкта науково-теоретичного дослідження та предмету прикладного напрямку менеджменту.

Існують різні концепції самоменеджменту, в основі яких лежать ідеї, а навколо них вже будуються своєрідні системи методик, прийомів роботи над собою для реалізації цих ідей.

Розглянемо ідеї та особливості концептуальних підходів різних науковців (табл.1).

Таблиця 1

Ідеї та особливості концептуальних підходів різних науковців [5]

Концепція

Ідея

Визначення самоменеджменту

Концепція Лотара Зайверта

Економії свого часу

Самоменеджмент являє собою послідовне і цілеспрямоване використання випробуваних методів роботи в повсякденній практиці для того, щоб оптимально і зі змістом використовувати свій час, тобто за своєю суттю це time management.

Концепція М. Вудкока і Д. Френсіса

Подолання власних обмежень

Самоменеджмент - це всебічний спосіб перевірки своїх власних можливостей і обмежень та пошуку реальних шляхів розвитку особистісних і ділових якостей.

Концепція В.А.Андрєєва

Самороз-витку особистості

Самоменеджмент - це психологічний механізм саморозвитку особистості, здатної до безперервної самореалізації в одному або декількох видах професійної діяльності.

Концепція А.Т.Хроленка

Підвищення особистої культури ділового життя

Самоменеджмент - це практикум підвищення свого ділового потенціалу шляхом підвищення рівня ділової культури в різних її аспектах, а саме: культури взаємин між людьми, мистецтва ділової бесіди, культури ділового листа та ін.

Концепція Бербель і Хайнца Швальбе

Досягнення особистого ділового успіху

Самоменеджмент - це досягнення особистого ділового успіху (кар'єри) через самопізнання і самовдосконалення своїх ділових якостей. Автори пропонують практичні поради з саморозвитку своїх ділових якостей для досягнення успіху, для організації своєї справи в складних ринкових умовах.

Концепція В. Карпічєва і В. Варламова

 
Піднесення особистості
 
Самоменеджмент як сукупність соціальних і людських технологій (впорядкування системи самодіяльності відносин і самосвідомості особистості).

 Кожна з розглянутих концепцій відіграє по-своєму важливу роль у розвитку управління, управлінського потенціалу менеджера та може використовуватися для самооцінки і саморозвитку ділових якостей людини та для підвищення свого ділового потенціалу.

Управлінський потенціал підприємства є дуже важливим внутрішнім ресурсом, завдяки якому підприємство може відкрити нові конкурентні переваги.

Управлінський потенціал висвітлює в сукупності рівень професійного та кваліфікаційного розвитку працівників апарату управління, їх можливості.

Управлінський потенціал - це потенційна здатність управлінського персоналу на засадах професіоналізму оптимально застосувати професійно-кваліфікаційний, творчий потенціали та організаційну спроможність з метою досягнення сталого та ефективного функціонування підприємства [3].

Сучасний цивілізований світ змушує людину весь час удосконалювати себе, максимально використовувати власні можливості, підвищувати ефективність професійної діяльності.

Кожна з проаналізованих концепцій пропонує корисні методи, прийоми і рекомендації, які можна використовувати в якості фактору розвитку управлінського потенціалу. Проте, найважливішою, на наш погляд, буде концепція Лотара Зайверта, за яким самоменеджмент має ряд таких переваг (табл.2).

Таблиця 2

Переваги самоменеджменту за Л. Зайвертом [5]

Мінімізація

Максимізація або підвищення

Витрати під час виконання роботи

Організація праці

Поспіх і стреси

Витрати праці

Завантаженість роботою

Задоволення від роботи

Помилки при виконанні своїх функцій

Мотивація праці

Шлях для досягнення професійних та життєвих цілей

Кваліфікація

           

Розглянувши дану тематику, ми дійшли висновку, що самоменеджмент - це відносно нове поняття в управлінській науці. Його виникнення багато в чому пов'язане з переосмисленням змісту діяльності особистості і більш глибоким розумінням процесів управління найважливішим ресурсом – власним часом.

У процесі розвитку самоменеджменту як науки підходи до його визначення, сфери застосування і можливого інструментарію неодноразово змінювалися.

Сучасні організації використовують персонал як активний компонент, повсякденна діяльність якого суттєво впливає на напрями організаційного розвитку та організаційну ефективність. Кожна організація прагне мати такого працівника, чий професійний та кваліфікаційний рівень буде найвищим. Цього можна досягти шляхом практичного втілення у життя знать із самоменеджменту.       

Таким чином, визначальні концепції самоменеджменту пропонують безліч корисних методів і рекомендацій, які можна застосувати як  фактор розвитку управлінського потенціалу як працівника, так і організації в цілому.

 

 

Література:

1. Друкер П. Энциклопедия менеджмента / П. Друкер.- М., 2004. — 432 с.

2. Зайверт Л. Ваше время в Ваших руках: підр. / Л.Зайверт – Москва: «Интерэксперт», 1995. – 183.

3.Петрович И.М. Економіка та фінанси підприємства : підручник / И. М. Петрович, Л. М. Прокопишин-Рашкевич. - Львів, 2014 . - 408 с.

4.Самоменеджмент. Как организовать своё время? [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: http://shkolazhizni.ru/archive/0/n-34760

5.Самоменеджмент. Конспект лекцій для студентів [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу:  http://studall.org/all3-16507.html  

6. Токарев, В. Ф. Управление изменениями и психологическая инерция / В. Ф. Токарев // Управление человеческим потенциалом. - 2014. - № 3 (39). - С. 170-183