Педагогические науки/Проблемы
подготовки специалистов
Латуша Н.В.
аспірантка Вінницького національного
аграрного університету, Україна
Етапи педагогічного
дослідження в процесі формування професійної мобільності
Сьогодні головною метою аграрної освіти
є підготовка кваліфікованих працівників відповідного рівня і профілю,
конкурентоздатних на ринку праці, компетентних і відповідальних, які вільно
володіють своєю професією й орієнтовані на суміжні види діяльності, здатних до
ефективної роботи з фаху на рівні світових стандартів, готових до постійного
професійного зростання, соціальної та професійної мобільності.
Для поглибленого і цілеспрямованого вивчення проблеми формування
професійної мобільності майбутніх агрономів у вищих аграрних навчальних
закладах проводилося експериментальне дослідження, яке ґрунтувалося на
системному підході зорієнтованому на розгляді педагогічних явищ та їх
взаємозв’язку з урахуванням результатів попередніх досліджень у галузі
педагогічних наук [1, c. 50].
Нами була розроблена програма дослідження процесу формування професійної
мобільності майбутніх агрономів у вищих аграрних навчальних закладах. При
вивченні професійної мобільності майбутніх агрономів ми керувалися такими
основними вимогами діагностики:
1. Вивчення професійної мобільності має спрямовуватися на виявлення
індивідуальних особливостей творчого та професійного зростання майбутніх
агрономів.
2. Оцінка професійної мобільності має проводитися не лише шляхом порівняння
отриманих результатів з певними нормами, середніми величинами, а й шляхом
зіставлення їх з результатами попередніх діагностувань з метою виявлення
характеру просування у розвитку професійної мобільності майбутнього агронома.
3. Діагностика професійної мобільності потрібна не лише для виявлення
актуального рівня, а й для визначення можливих індивідуальних шляхів
удосконалення.
4. Вивчення професійної мобільності має спиратися на самоаналіз,
самодіагностику результативності та на всебічну практичну підготовку для
створення мотивації самовдосконалення.
5. Рівень професійної мобільності має розглядатися як змістова
характеристика діяльності студента, а процес самовдосконалення та професійного
зростання – як розвиток, зміна якісно своєрідних етапів цієї діяльності.
При здійсненні діагностування важливим було дотримання таких правил:
1) діагностування рівня професійної мобільності майбутніх агрономів важливе
і потрібне не як самоціль, а як спосіб виявлення рівня професіоналізму в
аграрній галузі, можливостей у реалізації мети і завдань якісної підготовки
нової генерації аграріїв; прагнення до інновацій (нововведень);
2) вивчення професійної мобільності має бути безупинним процесом і системно
охоплювати увесь студентський колектив;
3) при діагностуванні професійної мобільності важливим є облік
індивідуальних особливостей студента;
4) в основі діагностуванні професійної мобільності студента лежать такі
основні (соціально-економічної детермінованості, системності і послідовності,
неперервності, науковості, комплексності) та специфічні принципи
(соціально-професійної мобільності, прогностичності, інтегративності,
демократизації, плюралізму).
Програма дослідження процесу формування професійної мобільності майбутніх
агрономів у вищих аграрних навчальних закладах передбачала проходження діагностично-констатувального, формувального
та результативно-аналітичного етапів (табл. 1.1).
Таблиця 1.1
|
Завдання |
Характеристика |
Методи |
|
Діагностично-констатувальний етап ( 2013–2014 н.р) |
||
|
Вивчення та аналіз літературних джерел, стану практики, формулювання
апарату дослідження |
1. Всебічний аналіз актуальних
проблем теорії та практики підготовки технологів з агрономії. 2. Пошук і аналіз інформаційних
джерел щодо відродження спеціальності «Агрономія» в Україні. 3. Визначення мети та завдань
дослідження. 4. Формулювання об’єкта та предмета
дослідження. 5. Формулювання концептуальних
положень дослідження. 6. З’ясування сутності основних
дефініцій, визначення понятійного апарату. 7. Аналіз сучасного стану професійної
підготовки майбутніх агрономів у вищих аграрних навчальних закладах. |
Синтез наукових знань
(психолого-педагогічних, соціологічних та сільськогосподарських тощо), аналіз
навчальних і методичних видань, нормативно-правових документів та програмних
матеріалів з проблеми формування професійної мобільності майбутніх агрономів.
Бесіди, інтерв’ю, анкетування. |
|
Формувальний
етап (2013–2014 н.р. та
2014–2015
н.р.) |
||
|
Узагальнення наукових фактів |
1. Розробка моделі та виявлення
педагогічних умов формування професійної мобільності майбутніх агрономів у
вищих аграрних навчальних закладах. 2. Аналіз змісту гуманітарних
дисциплін та освітньо-професійної підготовки, а також технології навчання
майбутніх агрономів в контексті формування професійної мобільності. 3. Встановлення міждисциплінарних
зв’язків, проектування інтегративного змісту спецкурсу «Основи професійної
діяльності майбутніх агрономів», а також рекомендацій щодо організації
навчального процесу. 4. Публікація результатів
теоретичного етапу дослідження. |
Експертні оцінки, узагальнення
незалежних характеристик, проектування змісту та методики |
|
Результативно-аналітичний етап (після завершення
формувального етапу) |
||
|
Педагогічний експеримент і впровадження результатів |
1. Організація та проведення
педагогічного експерименту. 2. Узагальнення експериментальних
даних, формулювання висновків та розробка методичних рекомендацій щодо
формування професійної мобільності майбутніх агрономів у вищих аграрних
навчальних закладах. 3. Публікація результатів
результативно-аналітичного етапу експериментального дослідження. 4. Впровадження результатів
дослідження та методичних рекомендацій у практику роботи аграрних ВНЗ. |
Педагогічний експеримент, бесіди,
інтерв’ю, анкетування, контрольні роботи, тестування, методи математичної
статистики |
Безпосередньо у Вінницькому національному аграрному університеті було
здійснено експериментальну перевірку структури і змісту авторського спецкурсу
«Основи професійної діяльності майбутніх агрономів», а також інноваційних
технологій навчання майбутніх агрономів.
Наприкінці
результативно-аналітичного експерименту проводився аналіз і коригування,
здійснювалося узагальнення експериментальних даних, формулювалися висновки та
розроблялися методичні рекомендації щодо формування професійної мобільності
майбутніх агрономів у вищих аграрних навчальних закладах, проводилася апробація
та впровадження загальних висновків і рекомендацій дослідження у практику
навчального процесу аграрних ВНЗ.
Література
1.
Вітвицька, С. С. Основи педагогіки вищої школи : метод. посіб. для студентів магістратури /
С. С. Вітвицька. – Київ : Центр навч. л-ри, 2003. – 316 с.
2. Коханко, О.
М. Основи
науково-педагогічних досліджень : навч. посіб. / О. М. Коханко. –
Хмельницький : ХНУ, 2005. – 254 с.