Педагогічні науки/5 Сучасні методи навчання

Викладач Сахарова В. В.

Державний заклад «Південноукраїнський національний

педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського», Україна

Критерії та показники сформованості професійно-педагогічної культури іноземних студентів у процесі фахової підготовки

Оцінка рівня сформованості професійно-педагогічної культури іноземних студентів у процесі фахової підготовки через комплекс критеріїв та показників потребує серйозного наукового обґрунтування не тільки в теоретичному, але й у практичному плані.

У контексті дослідження виокремлено критерії сформованості професійно-педагогічної культури іноземних студентів із відповідними показниками: культурологічний (показники: знання релігійних та етнічних особливостей, наявність соціальних та індивідуальних цінностей, комунікативна толерантність); інтелектуально-творчий (показники: емпатія, емоційний інтелект, творчий потенціал); діяльнісний (показники: мотивація на досягнення успіху, стиль взаємодії, рефлексивні вміння).

За культурологічним критерієм оцінювалась етнічна складова сформованості професійно-педагогічної культури іноземних студентів, оскільки без знань про відмінності різних етносів та етнічних особливостей неможливо на високому рівні здійснювати міжкультурну комунікацію. Знання релігійних особливостей представників різних конфесій будуть сприяти повазі до культури та традицій, запобігати виникненню конфліктних ситуації на релігійній підставі. Саме ці знання сприяють швидкій адаптації іноземних студентів до нових умов навчання й проживання в іншій країні та толерантному ставленню студентів один до одного.

Наявність соціальних та індивідуальних цінностей є важливим показником культурологічного критерію професійно-педагогічної культури іноземних студентів. Н. Карандашев зазначає, що цінності існують у культурі є основою соціального життя суспільства. Деякі цінності сприймаються людиною та стають її власними [3]. Свій початок цінності беруть з культури та суспільства, в якому виросла людина, їх вплив спостерігається в усіх сферах життя: у побуті, навчанні, спілкуванні. О. Анісімов зазначає, що коли людина входить в соціальний простір, культуру, вона змушена адаптуватися до вимог середовища та в залежності від цього змінювати свою систему цінностей. [1]. Зважаючи на зазначене, саме наявність соціальних та індивідуальних цінностей є важливим показником сформованості професійно-педагогічної культури, оскільки у процесі взаємодії іноземні студенти привносять свої соціальні та індивідуальні цінності до системи цінностей наших студентів, таким чином змінюючи її.

Наступним показником культурологічного критерію виокремлюємо комунікативну толерантність: уміння студентів прислухатися один до одного, знаходити вірні слова, щоб культурно не погодитись або погодитись із співрозмовником, особливо беручи до уваги різність етносів та рис темпераменту притаманних різним націям. Без сформованості комунікативної толерантності, на нашу думку, студенти не зможуть на високому рівні запобігати і розв’язувати конфлікти, що виникають у професійно-педагогічній діяльності.

Особистісна складова у формуванні професійно-педагогічної культури іноземних студентів оцінювалась за інтелектуально-творчим критерієм з такими показниками, як: емпатія, емоційний інтелект та творчий потенціал.

Важливою якістю педагога є емпатія, що виступає показником інтелектуально-творчого критерію професійно-педагогічної культури іноземних студентів. А. Бодалєв визначає емпатію як здатність особистості не тільки більш менш глибоко і правильно усвідомити характер емоційного стану іншої людини, але й сама особистість більш менш сильно відкликається та підлаштовується під неї [2]. Отже, саме вміння людини адекватно сприймати емоції інших, здатність ставати на місце іншої людини, співпереживати, співчувати, є запорукою толерантного ставлення та культурного ведення діалогу, покращує розуміння один одного.

Емоційний інтелект, який розглядається науковцями як «здатності до розуміння своїх та чужих емоцій та управління ними» [6] здатність розуміння своїх та чужих емоцій, що безумовно є важливими в подоланні непорозумінь та конфліктів, уміння відчувати та керувати своїми емоціями та співрозмовника є важливою складовою взаємодії між іноземними студентами. Отже, емоційний інтелект є важливим показником інтелектуально-творчого критерію у формуванні професійно-педагогічної культури іноземних студентів.

Цей показник було обрано з огляду на те, що педагогічна професія є професією творчою, тому творчий потенціал є необхідною складовою професійно-педагогічної культури вчителя. Необхідність його розвитку зумовлена тим, що саме творчості недостатньо приділяється уваги, про що свідчать такі тривалі спостереження за іноземними студентами та бесіди з ними.

Поведінкова складова професійно-педагогічної культури іноземних студентів вимірювалася за діяльнісним критерієм з такими показниками, як: мотивація на досягнення успіху в педагогічній діяльності, стиль взаємодії, сформованість рефлексивних вмінь.

Мотивація досягнення успіху – один із різновидів мотивації діяльності, яка пов’язана з потребами індивіда досягати успіхів і уникати невдач [3]. Наявність мотивації досягнення успіху, що є показником діяльнісного критерію дає наснаги іноземним студентам, майбутнім учителям, долати труднощі, ставити перед собою цілі та досягати їх, уникати невдач та вміти прогнозувати результат. Успішне досягнення цілей призводить до формування адекватної самооцінки.

Наступним показником діяльнісного критерію виокремлено стиль взаємодії, який за твердженнями науковців (М. Дяченко, Л. Кандибович, Я. Коломінський), включає в себе: певні спонукання (інтерес, розуміння потреби у взаємодії, співробітництві, спілкуванні тощо); певну поведінку (мова, дії, жести, міміка і т.п.); емоції і почуття (задоволення від спілкування, симпатія чи антипатія, взаємна атракція або негативні стани та ін.); пізнання (сприймання іншого, мислення, уява, уявлення); саморегуляцію, волю (витримка при відсутності взаєморозуміння, володіння собою в разу виникнення конфлікту, надання допомоги іншим у складній ситуації тощо), зважаючи на це, стиль взаємодії є важливим показником діяльнісного критерію [7].

Останнім показником було визначено «сформованість рефлексивних умінь», що виявляє здатність іноземних студентів аналізувати, узагальнювати й оцінювати власну педагогічну діяльність, здатність адекватно оцінювати свої можливості, робити відповідні висновки для покращення своєї професійної діяльності. Ю. Кулюткин зазначає, що необхідність рефлексивного ставлення до власної діяльності викликана тим, що індивідуальна діяльність учителя набуває результативності лише в загальній системі навчально-виховної роботи школи як соціального інституту. Педагогічна рефлексія вчителя забезпечує як об’єктивацію власного досвіду, так і розуміння досвіду інших [5].

Подальше дослідження окресленої проблеми полягає у з'ясуванні рівнів сформованості професійно-педагогічної культури іноземних студентів у процесі фахової підготовки.

Література

1. Анисимов О. С. Цели и ценности в сущностном определении и построении программ жизнедеятельности (теория и практика) /О. С. Анисимов// Мир психологии. – 2008. – № 4. – С. 178–189.

2. Бодалев А. А. Восприятие и понимание человека человеком. / А. В. Бодалев. – М.: МГУ, 1982 – 200 с.

3. Карамушка Л. М. Психологія управління: навч. посібник / Л. М. Карамушка. – К.: Міленіум. 2003. – 344 с.

4. Карандашев Н. К. Методика Шварца для изучения ценностей личности: концепция и методическое руководство. / Н. К. Карандашев. – СПб. : Речь, 2004. — 69 с.

5. Кулюткина Ю.Н. Мышление учителя: Личностные механизмы и понятийный аппарат / Ю.Н. Кулюткина, Г. С. Сухобской. – М. : Педагогика, 1990. – 104 с.

6. Люсин Д. В. Новая методика для измерения эмоционального интеллекта: опросник ЭмИн / Д. В.Люсин // Психологическая диагностика. – 2006. - № 4. – С. 3-22.

7. Мороз О.І. Формування міжособистісних взаємин дітей на етапі переходу від старшого дошкільного до молодшого шкільного віку (в умовах навчально-виховного комплексу «школа-дитячий садок») : автореферат дис. ... канд. психол. наук : 19.00.07 / О.І. Мороз. – К., 2011. – 20 с.