Педагогические науки. /6.Социальная педагогика.

Дурнєва Т.В.

Бердянський державний педагогічний університет,Україна

Освіта як вища цінність людини і суспільства

Розкривається освіта як вища цінність людини і суспільства, порушуються питання результативності освіти: грамотність, освіченість, професійна компетентність, культура і менталітет особистості.

Ключові слова: освіта, особистість, суспільство, грамотність, освіченість, професійна компетентність, культура, менталітет.

Освіта належить до вищих цінностей людини і суспільства: вона є передумовою їх існування та розвитку. Саме у сфері освіти послідовно розвиваються здібності та формуються життєві прагнення всього населення. Чим вищий освітній рівень особистості, тим ширші її можливості для створення оптимальних умов життя і праці. Освічена особистість - це не лише її власне надбання, але й надбання суспільства в цілому.

Ціннісна характеристика освіти передбачає розгляд трьох взаємопов'язаних блоків: освіти як цінності державної; освіти як цінності суспільної; освіти як цінності особистісної.

Нажаль, сьогодні державно-суспільне значення освіти не відображає її особистісно-орієнтовані цінності, індивідуально мотивованого ставлення людини до власної освіти, її рівня і якості. В радянській школі особистісно-орієнтовані цінності освіти були підпорядковані колективістським концепціям педагогічної діяльності, які відображали загальні політичні і комуністичні орієнтації («все в ім'я людини», «все на благо людини») і в своїй глибинній основі були антигуманістичними. Ці концепції, по-суті, ігнорували самоцінність кожної людини, примушували її підпорядкувати власні інтереси державним і суспільним, пристосовуватися до державної моноідеології і соціально-економічного середовища. Нові тенденції до диференціації, варіативності, індивідуалізації освіти спрямовують освітню діяльність на інтереси, здібності і пізнавальні потреби особистості, всебічний її розвиток. Однак, характеризуючи ціннісні аспекти освіти, не слід забувати про єдність державної, суспільної і особистісної складових категорії «цінність освіти», її системну та інтегративну сутність.

Зауважимо, що цінність освіти для окремої особистості, суспільства в цілому поки що не усвідомлюється. Цінність інтелектуальна, духовна ще недостатньо визнається суспільством.

Особистісно-орієнтована парадигма сучасної освіти, визнання пріоритетів особистісних освітніх цінностей істотно впливає на трактування поняття «система освіти». Змінюється уявлення про жорстку централізацію, монолітну стійкість системи освіти, що довгий час панувало. Освіта перетворюється у варіативну, відкриту для змін та інновацій диференційовану сферу освітніх послуг, що діаметрально змінює саму парадигму освіти: не система жорстко детермінованих освітніх закладів, що, по суті, нав'язуються людині, обмежують її свободу вибору, а особистість свідомо вибирає індивідуальну освітню програму відповідно до своїх інтересів, здібностей, потреб. За такого підходу визначальною є відповідність диференційованих освітніх потреб особистості диференційованим освітнім послугам. У цьому разі політика і стратегія освіти мають відповідати об'єктивним тенденціям розвитку суспільства і особистості кожного громадянина України, зокрема.

У сучасному розумінні грамотність – це не просте вміння читати, писати, рахувати. Вона знаменує собою освоєння найважливіших характеристик і параметрів природи, суспільства, людини, способів пізнання цих характеристик і параметрів.

Освіченість – категорія, яка характеризує особистісні освітні надбання, детермінована не тільки особистісними, а й суспільно-державними потребами. Тому освіченість особистості в принципі характеризує освіченість усього суспільства.

В умовах природного поділу праці кожній людині відповідно до здібностей доводиться визначатися у виборі професії або фаху. В цій трудовій діяльності людина має бути професійно компетентною. Категорія «професійна компетентність» визначається рівнем власне професійної освіти, досвідом та індивідуальними здібностями людини, її мотивацією до самоосвіти і самовдосконалення, творчим і відповідальним ставленням до справи.

Професійна компетентність у будь-якій сфері діяльності – необхідний компонент прилучення людини до культури. Культура (гуманітарна, художня, технічна, економічна, правова, політична) – вищий прояв людської освіченості і професійної компетентності. Це рівень результативності освіти, атрибутами якого є глибоке усвідомлення ставлення до спадщини минулого, здатність до творчого сприймання, розуміння і перетворення дійсності в тій чи іншій сфері діяльності і відношень.

Вища цінність освіти і її вища мета – формування менталітету особистості і соціуму.

Менталітет – квінтесенція культури, в ньому поєднуються глибинні основи сприймання світу, світогляд і поведінка людини. Він визначає конкретні вчинки людей, їх ставлення до різних аспектів функціонування суспільства.

Таким чином, результат освіти слід оцінювати не тільки за окремими параметрами ефективності педагогічної діяльності. Це важлива оцінка і за результатами цієї діяльності на рівні ментальних пріоритетів конкретного соціуму з урахуванням динаміки загальнолюдських цінностей та ідеалів, критеріїв реального матеріально-духовного прогресу, людини і суспільства, що динамічно змінюються. У структурному ланцюжку результативності освіти: грамотність – освіченість – професійна компетентність – культура – менталітет останній займає ієрархічно найвищий щабель, визначаючи зміст усіх інших ланок цього ланцюжка.

Література

1. Варій М.Й. Загальна психологія.: підр.[для студ. вищ. навч. закл.] / М.Й.Варій - [3-тє вид.]. – К.: центр учбової літератури, 2009. -1007с.

2. Якісна освіта – запорука самореалізації особистості / за заг. ред. С. М. Ніколаєнка, В. В. Тесленка. - К.: Пед. преса, 2007. - 176 с.