Право / 4. Трудове право, та право соціального забезпечення

 

Студентка Жечева А.В.

Запорізький національний університет, Україна

Проблеми соціальної захищеності студентської молоді

 

Молодь є важливою складовою сучасного українського суспільства, носієм інтелектуального потенціалу та визначальним фактором соціально-економічного прогресу. Ця група населення є найбільш активною і максимально підвладною впливу різноманітних факторів зовнішнього соціального середовища, крім цього, молодь відчуває ті ж самі труднощі, що і доросле населення у самовизначенні, профорієнтації, працевлаштуванні, освіті, забезпеченні житлом, соціальними гарантіями, медичному обслуговуванні та страхуванні. Законодавством України визначено, що молодь, молоді громадяни - громадяни України віком від 14 до 35 років. Значну частину молоді, молодих громадян становить студентська молодь (віком від 18 до 23 років). Цю верству населення можна віднести до частково малозахищеного населення.

Питання соціального захисту студентської молоді в Україні залишається в центрі постійного наукового інтересу, дослідженням якого займалися: І. В. Боберська, О. В. Наумкіна, І. Кононенко, М. П. Бублій, Т. Іщенко, І. С. Кругляк, А. В. Коновалов, М. О. Шишкова та ін.

Студентська молодь як і всі громадяни України мають право на соціальний захист відповідно до Конституції України, а також інші права для забезпечення достатнього життєвого рівня. Стаття 46 Конституції є ключовою для розуміння соціального захисту, вона передбачає право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Водночас положення цієї статті Конституції України свідчить, що соціальний захист розуміється як більш широке поняття, яке включає матеріальне забезпечення особи у певних випадках втрати доходів і неможливості набути їх власними зусиллями. У частині третій цієї статті йдеться про «пенсії та інші види соціальних виплат та допомог» [1]. Таким чином, ст. 46 не обмежує переліку видів соціального забезпечення, це можуть бути будь-які виплати соціального характеру – пенсії, грошові допомоги, компенсації,матеріальні допомоги, а також соціальні послуги. Тобто реалізуючи положення цієї статті, законодавством встановлено відповідні пільги, допомоги для студентів, які їх потребують та мають на це право.

Ще однією причиною малозахищеності студентської молоді є те, що період навчання не зараховується до страхового стажу, який в подальшому надає право на пенсію. З 1 січня 2004 року набув чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі — Закон № 1058), згідно з яким до страхового стажу зараховуються лише той період, протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Перелік осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, визначено статтею 11 Закону № 1058. Цим переліком не передбачено такої категорії осіб, як студенти [2]. Не всі студенти мають можливість сплачувати страхові, набувати страховий стаж, оскільки в час, який вони могли б працювати та сплачувати страхові внески, вони отримують освіту. Тому нарахування страхового стажу в студентський період також є важливим питанням.

Одним із реалізації захисту студентської молоді також є надання податкової соціальної пільги. Відповідно до статті 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отриманого від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги. Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованої заробітної плати платнику податку протягом місяця, якщо розмір такої зарплати не перевищує суму місячного прожиткового мінімуму, встановленого для працюючої особи станом на 1 січня звітного року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. Водночас підпунктом 169.2.3 статті 169 ПКУ передбачено, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету. При цьому, студент повинен надати працедавцю довідку з навчального закладу про те, що він там навчається та не одержує стипендію з бюджету [3].

Отже, студентське життя складається не тільки із основних освітніх питань, але й соціальних, тобто питань соціальної захищеності як реалізації державної політики та підтримки молодого активного населення країни. Тому проблеми соціальної захищеності студентської молоді є актуальним і потребують ґрунтовного дослідження та аналізу.

 

Література:

1. Конституція України, Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141.

2. Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV, Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 49-51, ст.376.

3. Податковий кодекс України, Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 13-14, № 15-16, № 17, ст.112.