Физическая культура и спорт /1.Физическая культура и спорт: проблемы,

                                                                   ис­сле­дования, предложения.

 

Горобець Л.Ф., ст. викладач Діщенко Д.В.

 

Університет митної справи та фінансів, Україна

 

Удосконалення системи державних

 та нормативів фізичної підготовленості студентської молоді

 

Актуальність даної теми полягає в тому, що спортивні досягнення значні тільки у великому спорті, а у масовій фізкультурі справи значно гірші. Кожній державі потрібна всебічно розвинута особистість, а заняття фізкультурою і спортом виявляють, активізують творчий потенціал людини, яким би видом діяльності вона не займалася.

Метою  даної роботи – пошук найбільш оптимальних шляхів вдосконалення системи державного тестування в об’ємі діючої програми з фізичного виховання для вузів, не змінюючи її змісту, які здійснюють суттєвий вплив на розвиток професійно важливих фізичних і психічних якостей, формування рухових навичок, а також на підвищення рівня їх різнобічної фізичної підготовленості з метою забезпечення успішного виконання нормативів Державних тестів.

Результатами дослідження є те, що діяльність сучасної студентської молоді характеризується, з одного боку, постійним зростанням обсягу інформації, високою інтенсивністю навчання, з іншого - низьким рівнем рухової активності, що призводить до зниження показників фізичної підготовленості та погіршення здоров'я. Відомо, що загальний рівень здоров'я різних соціальних груп населення, зокрема студентів, значною мірою залежить від фізичної підготовленості. За допомогою фізичного виховання можна керувати фізичним розвитком, а отже, й впливати на стан фізичної підготовки молоді. Питання фізичного виховання студентської молоді в період становлення суспільства в Україні пов'язані, насамперед, з обґрунтуванням доцільності, статусу й пошуком оптимальної моделі цього процесу.

Про ефективність сформованої в Україні системи фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів можна стверджувати за результатами щорічного тестування з фізичної підготовленості, обстежень здоров'я студентської молоді, вивчення професійної працездатності, фізичної готовності та надійності випускників ВНЗ.

Згідно аналізу результатів тестування студентів вищих навчальних закладів України  за даними статистичних звітів Держкомспорту України було виявлено, що рівень фізичної підготовленості з кожним роком знижується. Однією з причин такого становища є те, що у шкільної та студентської молоді відсутня мотивація дo самовдосконалення своїх фізичних кондицій. Окремі статистичні дані показують, що сучасні юнаки на 18 см вищі і на 17 кг тяжчі, ніж їх ровесники 50 років тому; сучасні діти народжуються крупнішими і швидше досягають зрілості окремих органів тіла. Але це зовсім не означає, що ми здоровші. Ми у сфері фізичної діяльності, зрештою як і в деяких інших, деградуємо. Власні спостереження показують, що не кращий стан і у навчальних закладах. Помітним стало те, що у студентів потреба бути фізично привабливими і сильними рідше задовольняється таким засобом, як заняття фізкультурою та спортом. Відповідно зникли масові заняття фізкультурою і спортом, що було вагомим досягненням попередніх десятиліть.

Системою державного тестування передбачена оцінка в балах за виконання тих чи інших контрольних вправ. Однак, в практиці ця оцінка з причини своєї нормативності не завжди маже бути показником ефективності виховного процесу, спрямованого на розвиток рухових здібностей, тим більше, що вона не враховує індивідуальних особливостей і рівня початкової підготовленості студентів. Більш наочно (показово) оцінювати ступень розвитку рухових здібностей, особливо потенційних, у конкретного студента можна із застосуванням спеціально підібраних вправ-тестів, придатних для поточного і поетапного контролю за розвитком конкретно швидкості і видів її проявлення, силових можливостей тих чи інших м'язових груп, загальної і силової витривалості тощо.

Добре відомо, що перед викладачами завжди стоїть проблема підвищення мотивації студентів до занять з фізичного виховання; як зробити ці заняття не тільки цікавими, а й показати їх необхідність в забезпеченні повноцінної (без хвороб) життєдіяльності та зміцненні здоров’я. На нашу думку, одним із способів вирішення цієї проблеми є запровадження бально-рейтингової системи оцінки навчальних досягнень з предмету „Фізичне виховання”.

Хотілось би акцентувати увагу викладачів фізичної культури на тому, що мотивація до занять у молоді висока, і тому, щоб досягти позитивних результатів у стимулюванні та спрямуванні подальшого розвитку фізичної культури і забезпечення здоров'я населення потрібно брати до уваги потреби, інтереси своїх вихованців, удосконалювати методику викладання і бути не просто фахівцем, а й творчою людиною у своїй справі.

Аналіз результатів досліджень дає підстави для таких висновків.

1. Динаміка розвитку фізичних якостей за чотирирічний період навчання у вищому навчальному закладі має непрямолінійний характер. Найвищий приріст показників фізичної підготовленості спостерігається на І курсі. А тому викладачі фізичної культури повинні звертати більше уваги на те, щоб нормативи відповідали рівню фізичної підготовленості студентів і стимулювали досягнення вищих результатів.

2. Рівень загальної фізичної підготовленості студентів залежить від вихідного рівня. Цим пояснюється той факт, що фізична підготовленість юнаків загалом вища, ніж дівчат.

3. Аналіз результатів засвідчує, що двох годин на тиждень, відведених на фізичну культуру, недостатньо для успішного виконання державних тестів. Тому заняття з фізичної культури повинні мати освітню та інструктивну спрямованість. Це допоможе студентам у домашніх умовах підвищувати свою фізичну підготовленість.

4. Активізувати заняття студентів у різних секціях університету а також у міських закладах і спортивних організаціях, де ведеться робота з підвищення загартованості молоді.

5. Широко використовувати оздоровчі заходи зовнішнього середовища - прогулянки до лісу, відвідування саун, купання протягом року, катання на лижах, ковзанах тощо.

6. Започаткування рейтингу рівня фізичного  та фізичної  в номінаціях “найкраща академічна група”, “найкраще відділення” та “найкращий студент” значно підвищить мотивацію до фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності.

Література:

1.     Присяжнюк С.І. Проблема фізичного виховання студентської молоді // Основи здоров’я і фізкультура. – 2006. – №10. – с. 6.;

2.     Носко М.О. Вихідні показники фізичного розвитку молоді // Педагогіка і психологія. – 2001. – №2. – с. 79-83.;

3.     Дикий О. Ю. Інноваційні технології на уроках фізичної культури / О. Ю. Дикий // Педагогічний пошук. − 2011. − № 2 (70). – С. 17−18.;

4.     Земляков, В. Є. Методичні рекомендації по інтенсифікації фізичного виховання студентів ВУЗів / В. Є. Земляков.- Херсон : ХНТУ, 2008. - 17 с.;

5.     Гена, О. В. Основні напрямки формування здорового образу життя для студентської молоді [Методичні рекомендації для студентів усіх спеціальностей] / О. В. Гена. - Херсон : ХНТУ, 2008.- 12с.;

6.     Іванов, В. І. Основні показники рівня здоров’я студентів [Методичні рекомендації для студентів усіх спеціальностей] / В. І. Іванов, О. В. Гена, Ю. А. Кочубей.- Херсон : ХНТУ, 2007.- 12с.