1.
Физическая культура и спорт: проблемы, исследования, предложения.
Толмачова С. Є.
Національний технічний
університет України
«Київський політехнічний
інститут»
Актуальність проблеми. Танцювальна аеробіка, що використовується
впродовж навчальних занять з фізичного виховання, в основному відноситься до
так званої "низькоударної аеробіки", що має середню інтенсивність. Вона
не припускає виконання вправ з використанням спеціального устаткування або
вправ у положенні лежачи на спеціальному килимі (М. П. Шестаков, Е. Б. Мякинченко, 2006).
Ефективність
цього виду аеробіки за впливом на функціональний й фізичний стан студентів досить
високий. Головний принцип цієї аеробіки полягає в тому, щоб виконувати зв'язки
різних танцювальних рухів у режимі нон-стоп. Високоударну аеробіку фахівці
порівнюють із фізичною зарядкою, що проходить безупинно під музику, а аеробіку
в танці, як енергійний і безперервний танець на 4-8 рахунків. І не дивно, що
популярність цієї аеробіки росте з кожним днем, адже цей вид фітнесу несе в
собі величезний емоційний заряд енергії. І якщо студентка дійсно захоче
займатись танцювальної аеробікою, вона зможе придбати не тільки струнку й гарну
фігуру, але й навчишсь танцювати сучасні танці в ритмі нон-стоп. А також, що
чимало важливо, аеробіка допоможе скинути зайві кілограми радісно й із задоволенням.
Дослідження виконувалось
за планом науково-дослідної роботи
кафедри фізичного виховання НТУУ «Київський політехнічний інститут».
Мета, завдання роботи, матеріал і
методи.
Методи дослідження включали
вивчення й аналіз літературних джерел.
Результати дослідження.
Танцювальна
аеробіка і її різновиди:
1.
Belly dance став дуже модним і популярним не дуже давно. Однак зумів
завоювати симпатії великої кількості жінок. Танець живота допоможе вам забути
про проблемні місця в зоні талії й стегон, підтягне м'яза черевного преса й
поліпшить поставу.
2.
Ttrіp
dance. У віці від 23 до 45 років інтерес до цього виду танцювальної аеробіки
збільшується з кожним днем. І мотиви жінок, які відвідують ці заняття, дуже
різні: хтось приходить сюди за гарною фігурою й схудненням, а хтось хоче не
тільки затвердитися, але й стати більше впевненої й розкріпаченої. Всі заняття
в класі обов'язково починається з того, що тренер проводить розминку й далі
силову підготовку. Силова підготовка
відіграє більшу роль у підтримці твоєї фігури на належному рівні. Потім буде
розучування номера приблизно 30-40 хвилин, а потім розтягування. Саме вона й
буде одним з головних елементів у напрямку даного танцю.
3.
Jazz aerobіcs. Ціль цього виду аеробіки усунути недоліки постави. Урок
ділиться на розминку, партерну, основну, і заключну частини. Триває таке
заняття 60 хвилин.
4.
Funk aerobіcs. Це виконання танцювальних вправ у послідовному й
безперервному темпі помірної інтенсивності. Цей вид занять пропонує вільну
пластику рук, а також певного хвилеподібного руху корпусом. Більше навантаження
в результаті таких рухів лягати на хребет. Не буде зайвим відзначити, що такі
заняття рекомендуються людям з певною хореографічною підготовкою.
5.
Hіp-hop aerobіcs. Являє собою вид аеробіки потребуючий певної витривалості,
є важким видом аеробіки. За одне заняття спалюється до 450 кілокалорій.
6.
Rock-n-Roll aerobіcs. Основи руху цього виду аеробіки є рок-н-рольний крок.
Основні рух являють собою стрибки, переміщення, біг, повороти. Заняття
складаються з розминки, потім випливають основна й заключна частини.
7.
Latіna aerobіcs. Танцювальна аеробіка латина – це один із самих популярних
напрямків в аеробіці. Головною особливістю є безперервна робота стегон при
фіксованому положенні спини й пружний крок.
При заняттях
аеробними вправами виділяють чотири основні фази: розминку, аеробну фазу, заминку
(заминка – комплекс вправ, що виконуються після закінчення занять, заминка
допомагає уникнути болю в м'язах, є своєрідним масажем), силове навантаження:
1. Розминка. Розминка має велике значення,
але, на жаль, її часто ігнорують, результатом чого є розтягання й розриви
м'язів. У розминки дві мети: по-перше,
розім'яти й розігріти м'яза спини й кінцівок; по-друге, викликати деяке прискорення темпу серцевих
скорочень так, щоб плавно підвищувати пульс до значень, що відповідають
аеробній фазі. Показано, що навіть пацієнти із серйозними захворюваннями серця
(наприклад, стенокардія) можуть виконувати достатньо великий обсяг аеробної
роботи, не відчуваючи болів у груди, у тому випадку, якщо вони не поспішаючи
проведуть розминку. При розминці виконують легке навантаження протягом 2-3
хвилин, велике значення мають вправи на розтягування, наприклад торкання пальців
ніг руками, але напружені вправи (такі, як підтягування, віджимання або вправи
з обтяженнями) небажані, тому що створюють кисневий борг, що призводить серце в
стан стомлення ще до початку аеробної фази. Такі вправи не рекомендуються,
часом вони навіть небезпечні, особливо для людей з порушеннями серцево-судинної
системи. Звичайно при розминці доцільно використовувати комплекс вправ для
розтягування, призначений для запобігання хворі у попереку.
Називають цей
комплекс вправами Уільямса, він складається з наступних рухів: лежачи на спині,
щільно пригорніть одне коліно до грудей і тримаєте так на п'ять рахунків, потім
повторите тією же саме іншою ногою; до грудей притискають коліна обох ніг і
тримають так на п'ять рахунків, після чого ноги треба опустити, витягнути й
розслабити; останній рух – притискання попереку до підлоги з випрямленням
хребетного вигину, і знову треба втримати таке положення на п'ять рахунків.
Вправи
повторюють кілька разів 3-4 хвилини, весь цей час голова на підлозі.
2. Аеробна фаза. Друга фаза тренування є головною
для досягнення оздоровчого ефекту. У цій фазі виконуються ті види навантаження,
які вибрали самі й потім зробили регулярним заняттям, рекомендуючи такий обсяг
навантаження, доцільно виходити із занять з мінімальним рівнем інтенсивносі.
3. Заминка. Третя фаза занять аеробікою
займає мінімум 5 хвилин; протягом усього цього часу варто продовжувати рухатись,
але в досить низькому темпі, щоб поступово зменшити частоту серцевих скорочень.
Якщо студент тренувався в бігу, то після перетинання фінішної риси пройдіть ще
метрів чотириста або, якщо дистанція не обмірювана, необхідно витратити на таку
затримку 5 хвилин. Якщо студент займається ходою, просто повільно потопчіться
на місці, плаванням – походите вперед та назад по дрібній частині басейну.
Нарешті, після їзди на велосипеді поїдьте повільно або злізьте з велосипеда й
пройдіть 5 хвилин пішки. Найважливіше після аеробного навантаження –
продовжувати рухатись, щоб кров могла циркулювати від ніг до центральних судин
інакше можуть початись нудота, запаморочення або можливе навіть втрата
свідомості. Пам'ятайте, що серйозні порушення серцевої діяльності часто
трапляються не під час фізичного навантаження, а після її.
4. Силове навантаження. Ця фаза занять аеробікою, що
повинна тривати не менше 10 хвилин, включає рухи, що зміцнюють м'язи й розвивають
гнучкість. Вправи з обтяженнями різного виду або силова гімнастика (віджимання,
присідання, підтягування або будь-яка інша силова вправа) цілком відповідають
призначенню цього етапу. Одна з основних причин, що звичайно спонукують
займатись силовою гімнастикою, полягає в тому, що вона збільшує силу й міцність
костей і суглобів, а це зробить вас менш підданим травмам під час аеробної
фази. Якщо ви будете точно дотримуватися всіх чотирьох фаз в аеробних
тренуваннях, тоді зможете уникнути серйозних травм.
На
сьогоднішній день користь й ефективність від занять аеробікою настільки
очевидна, що не вимагають доказів. Адже аеробіка – це цілий комплекс певних вправ на витривалість і
спрямовані ці вправи на те, щоб досягти балансу для організму в потребі кисню і
його доставці. Організм починає давати відповідь на потребу в кисні й це і буде
необхідним тренувальним ефектом або позитивним фізичним зрушенням.
От деякі із цих зрушень:
·
Обсяг крові в організмі людини збільшується настільки, що зростає
можливість транспортування кисню й людина стає більше витривалим при фізичному
навантаженні на його організм.
·
Відбувається зміцнення серцевого м'яза й краще забезпечення його кров'ю.
·
Зміцнює кісткова система.
·
Аеробіка відмінно допомагає справлятись з кожним зі стресів, які людина
випробовує при напруженому життєвому ритмі.
·
Працездатність збільшується.
·
Зменшується рівень холестерину.
·
Збільшується обсяг легенів, а це у свою чергу прямо впливає на тривалість
життя людини.
Висновки.
1.
Незважаючи на протипоказання, танцювальна аеробіка це дійсно прекрасний
крок, що може зробити будь-яка дівчина до того, щоб підтримувати свою вагу в
нормі.
2.
Якщо використовувати різні програми аеробіки, то можна одержати максимальну
користь за мінімум часу.
3.
Щоб досягти всіх перерахованих вище результатів дев'яносто хвилин занять на
тиждень цілком вистачить.
4.
Самі фізичні вправи, звичайно, можуть допомогти схудненню й підвищенню
функціональних й фізичних можливостей, але основним і немаловажним
фактором буде правильне харчування.
Література
1.
Алаева Л. С. Основы
организации и проведения занятий по оздоровительной аэробике: учеб. пособие /
Л. С. Алаева; СибГУФК. – Омск: СибГУФК, 2007. – 68 с.
2.
Апанасенко Г. Л., Науменко Р. Г. Физическое здоровье и
максимальная аэробная способность индивида // Теория и практика физ. культуры,
1988. – № 4. – С. 29-31.
3.
Аэробика. Теория и
методика проведения занятий: учебное пособие для студентов вузов и ссузов физической культуры / Ред. Е. Б. Мякинченко,
М. П. Шестаков. – Москва: ТВТ Дивизион, 2006. – 304 с.
4.
Виру А. А. Аэробные
упражнения / А. А. Виру, Т. А. Юримяэ, Т. А. Смирнова. – М.: Физкультура и спорт,
1988. – 142 с.
5.
Горцев Г. Ничего лишнего: аэробика, фитнес, шейпинг / Г. Горцев. – М.: Феникс, 2004. – 252 с.
6.
Ивлев
М. П. Котов П. И. Левченкова Т. В. Аэробика: Теория и методика проведения занятий:
Учебное пособие для вузов физической культуры (под ред. Мякинченко Е.Б., Шестакова М.П.). – М.: Спортакадемпресс, 2002. – 304 с.