1.
Физическая культура и спорт: проблемы, исследования, предложения.
Толмачова С. Є.
Національний технічний
університет України
«Київський політехнічний
інститут»
Актуальність проблеми. З метою ефективної організації
процесу фізичного виховання студентів необхідне знання основних сторін, що
характеризують фізичний стан і рухову підготовленість студентів, фізичний
розвиток, фізичну підготовленість й функціональний стан. Впродовж проведення
навчально-тренувальних занять з фізичного виховання для оцінки фізичного стану
студентів доцільно систематично використовувати певні методики, що дозволять
зробити висновки про стан організму студента, вплив тренувальних вправ й корегування
навчального процесу в подальшому (Ю. Д. Железняк, 2010; Б. П. Ашмарин, 2007; Ю.
И. Евсеев, 2005; В. И. Ильинич, 2005).
У студентському віці
відбувається ріст і формування організму, перебудова роботи всіх органів і
систем, ендокринної й нервової системи, на ріст тіла, органів і тканин
впливають різні фактори, основними з яких є гормон росту, що виділяється
гіпофізом, вплив на формування організму здійснюють також полові гормони й
гормон щитовидної залози, у разі якщо буде порушена функція цих залоз, то це
вплине на процеси формування кісткової системи й фізичний стан усього
організму, при цьому наступає відсталість фізичного розвитку організму.
Зрозуміло, що важливим
критерієм оцінки фізичного стану організму в студентському віці, його здоров'я,
правильність формування, буде стан фізичного розвитку. На фізичний стан може
впливати, як спадковість, хвороби, інфекції, так і зовнішні соціально
гігієнічні фактори (умови проживання, клімат, режим харчування, навантаження,
відпочинок й ін.).
Щоб правильно організувати
режим життя і навчання студентів необхідно знати закономірності їхнього
фізичного розвитку й фізичний стан у будь-який момент їхнього навчання у ВНЗ:
до основних показників фізичного розвитку відносять – ріст (довжина тіла), маса
тіла й окружність грудної клітини, але не менш важливо знати стан постави,
розвиток мускулатури, м'язовий тонус, м'язову силу, жировідкладення й життєвий
обсяг легенів.
Вимірявши, всі
антропологічні й фізіологічні показники, можна оцінити фізичне здоров'я студента
за допомогою тестів на основі п'яти морфологічних і функціональних показників:
·
індексу Кетле (рівень розвитку маси й росту);
·
індексу Робинсону (якість регуляції серцево-судинної системи);
·
індексу Скибинського (функціональні можливості органів дихання й кровообігу);
·
індексу Шаповалової (рівень розвитку рухових якостей – сили, швидкості,
витривалості, а також функціональні можливості кардіо-респіраторної системи);
·
індексу Руфье (рівень адаптаційних резервів кардіо-респіраторної системи).
Всі вищеозначені тести, а
також надання письмової інформації належать до таких методів оцінки фізичного
стану студентів, як анкетна й тестова методика оцінки, яка представляє собою
оптимальний спосіб для систематичного контролю стану здоров'я студентів
протягом їх навчання за дисципліною "Фізичне виховання" [2].
Дослідження виконувалось
за планом науково-дослідної роботи
кафедри фізичного виховання НТУУ «Київський політехнічний інститут».
Мета, завдання роботи, матеріал і
методи.
Мета
дослідження – визначити доцільності застосування анкетної і тестової методики оцінки
фізичного стану студентів у фізичному вихованні.
Методи дослідження включали
вивчення й аналіз літературних джерел.
Результати дослідження.
Фізичний
розвиток людини – це комплекс морфологічних і функціональних властивостей
організму, що визначає масу, щільність і форму тіла, а в студентському віці – процеси
росту. Оцінка фізичного розвитку допомагає оцінити витривалість, працездатність
й фізичну силу, визначення артеріального тиску, контроль самопочуття – допомагають
визначити величину й характер фізичних навантажень [1, 3].
Методи оцінки
фізичного здоров'я людини включають оцінку фізичного розвитку, функціонального
стану організму, психофізіологічного стану й комплексну оцінку соматичного
здоров'я. При оцінці фізичного розвитку людини проводять оцінку росто-вагових
співвідношень як одного з показників здоров'я, досліджують антропометричні
показники, тип конституції, поставу, форму стопи, оцінюють ступінь
гармонійності статури й визначають рівень фізичного розвитку [4, 5].
У
медико-соціальних дослідженнях фізичного стану студентів варто оцінювати
демографічні показники, захворюваність, інвалідність, рівень фізичного
розвитку. На формування здоров'я в студентів здійснюють вплив спосіб життя й
соціально-економічні умови, якість зовнішнього середовища, природні умови тощо.
При
проведенні оцінки фізичного стану студентів впродовж їх відвідування
навчально-тренувальних занять з дисципліни "Фізичне виховання"
рекомендується дотримуватись наступної зразкової схеми:
·
завчасно видати студентам завдання із необхідними вказівками з проведення
певного оцінювання;
·
пояснити методи оцінки й аналізу фізичного стану, показати відповідні
прийоми, способи визначення фізичного розвитку для досягнення необхідних
результатів;
·
студенти при взаємоконтролі відтворюють оцінку фізичного стану під
спостереженням викладача;
·
під керівництвом викладача із групою студентів обговорюються й аналізуються
підсумки виконаного завдання, студентам видаються індивідуальні рекомендації із
практичного самовдосконалення практичних дій, прийомів, методів і засобів з
проведення певного оцінювання.
Серед різних
методів оцінювання фізичного стану студентів найбільш оптимальними, на думку
авторів, є анкетний і тестовий методи, застосування яких в умовах проведення
навчально-тренувального заняття є достатньо інформативними й не представляють
складнощів [6, 8]:
1.
Анкетний метод.
Анкетне
опитування – форма одержання від респондентів відомостей про події життя,
думках, оцінку й поведінку, коли респондент сам читає запропоновані йому
питання й сам фіксує свої відповіді. Анкетне опитування є найпоширенішим методом збору соціологічної інформації за
допомогою опитного аркуша (анкети), що самостійно заповнюється опитуваним
(респондентом) за зазначеним у ній питанням і правилам.
Анкетне
опитування представляє собою метод збору соціологічної інформації, що
характеризується письмовою формою відповідей респондентів на поставлені й
жорстко фіксовані в опитному аркуші питання при безпосередньому, прямому (під
час навчально-тренувального заняття) або опосередкованому, заочному (через
пресу, пошту) способі взаємодії соціолога й респондента, компонентами
будь-якого анкетного опитування є три складові: соціолог (викладач), анкета, респондент.
Цей метод
характеризується однорідністю питань, які задають щодо групи осіб для одержання
кількісного матеріалу об фактах, що цікавлять дослідника, у подальшому
отриманий матеріал піддається статистичній обробці й аналізу. У цей час
анкетний метод доцільно застосовувати зі студентами навчально-тренувальних груп
впродовж занять з дисципліни "Фізичне виховання" з метою суб'єктивної
оцінки різних складових здоров'я, фізичного стану, проведення дозвілля тощо.
Головне
достоїнство цього методу – його повна анонімність, завдяки цьому на цілий ряд
"критичних" питань студенти можуть надати більш відверті відповіді.
2.
Тестовий метод.
Оцінку фізичного
стану студентів доцільно проводити в ході тестування.
Тест – є
неспецифічна вправою (руховим
завданням), виконання якого тісно пов'язане з основною (змагальною)
вправою або руховою якістю. Процедура виконання тесту називається тестуванням,
результатом якого є чисельне значення, яке отримане впродовж вимірів. Правильне
визначення мети тестування сприяє правильному підбору тестів, як правило, для
оцінки фізичного стану студента використовується кілька тестів.
Оцінка фізичного
стану студента має складатись з окремих оцінок рівня розвитку основних фізичних
якостей: витривалості, сили, швидкості, спритності й гнучкості, та
функціональних тестів, при цьому основна увага приділяється ведучим для даної
спортивної дисципліни фізичним якостям.
Висновки.
У цей час для
усунення недоліків, властивих суб'єктивному й об'єктивному методам тестування, доцільно
приймати заходи щодо створення комплексних методів оцінки фізичного й функціонального
станів студентів, що поєднують достоїнства розглянутих методів оцінювання і
базованих на змістовному психофізіологічному аналізі конкретних видів навчально-тренувальної
діяльності студентів вищих навчальних закладів.
Подальше
дослідження планується провести з метою аналізу необхідності проведення
регулярного тестування рівня фізичної підготовленості студентів вищого
навчального закладу.
Література
1.
Белоус В. А., Щеголев В.
А., Щедрин Ю. Н. Организация научных исследований в физической культуре в вузе:
Учебно-методическое пособие. – СПб: СПбГУИТ-МО, 2005. – 72 с.
2.
Зайцева В. В. Проблемы
оценки физического состояния человека // Моделирование и комплексное
тестирование в оздоровительной тренировке: Сборник научных трудов / Под ред. В.
Д. Сонькина. – М., 1991. – С. 3-27.
3.
Матвеев Л. П. Теория и
методика физической культуры Введение в предмет: учебник для высших специальных
физкультурных учебных заведений. / Л. П. Матвеев. – 3-е изд. – СПб: Издательство «Лань»,
2003. – 128 с.
4.
Основы спортивной
тренировки и методы контроля за состоянием организма студентов в вузе / под
ред. Т. Г. Савкина. – М.: Физкультура и Спорт, 2005. – 374 с.
5.
Приходько В. В. Педагогічний контроль у вищій школі: навч. посібник / В. В. Приходько, В. Г. Вікторов / Заг.
ред. і передмова В. В. Приходько. –
Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2009. – 150 с.
6.
Теорія і методика фізичного виховання: [підруч. для студ. вищ. навч. закл.
фіз. вих. і спорту: у 2 т. / за ред. Круцевич Т. Ю.]. Т.1 / Загальні основи
теорії і методики фізичного виховання. – Київ: Олімпійська література, 2008. –
391 с.