Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

к.б.н. Поливаний С.В.

Студентка V курсу Королівська Т.М.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинськго, Україна

ВПЛИВ CИНТЕТИЧНОГО СТМУЛЯТОРА РОСТУ

НА ВМІСТ ТА ЯКІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОЛІЇ МАКУ

Одним із центральних напрямів вирішення проблеми одержання високих і стабільних урожаїв у світовому рослинництві стає застосування інтенсивних технологій з використанням синтетичних регуляторів росту рослин. Створення національних програм по регуляторах росту рослин, перебудова політики в галузі сільськогосподарських досліджень у багатьох країнах світу забезпечили вихід цього напрямку на якісно новий рівень, який ознаменований створенням високоефективних і екологічно чистих регуляторів росту спрямованої дії.

Важливим компонентом сучасних технологій виробництва продукції рослинництва стають регулятори росту рослин. До них належать як природні так і синтетичні органічні сполуки. Вони у невеликих кількостях впливають на обмін речовин в рослинах, що веде до суттєвих змін у рості і розвитку. Ці речовини дають можливість спрямовано регулювати окремі етапи росту і розвитку рослин, а також підвищити урожайність і якість сільськогосподарської продукції.

Багато із препаратів регуляторів росту, що застосовують у рослинництві належать до групи синтетичних аналогів фітогормонів. Найбільшою групою природніх і синтетичних регуляторів росту та розвитку рослин є стимулятори. Це надзичайно різноманітна група речовин прирдного та штучного походження, які застосовують з метою прискорення цвітіння, ранішому утворенню плодів і насіння, збільшенні розмірів плодів і ягід, зростання вегетативної маси рослин. Стимулятори успішно застосовують також для виведення насіння, бульб, цибулин із стану спокою, або прискорення утворення кореневої системи у живців. [3]

Саме тому метою нашої роботи було вивчити вплив сучасного стимулятора трептолему на вміст та якісні характеристики олії у насінні маку олійного.

Мікропольові досліди проводили y Красилівському районі с. Кузьмин Хмельницької області. Площі ділянок по 10 м², повторність п’ятикратна. Рослини обробляли трептолемом концентрацією 0,035 мл/л одноразово 16.06.11 в фазу бутонізації за допомогою ранцевого обприскувача ОП-2. Контрольні рослини обприскували водопровідною водою.

Загальний вміст олії в насінні визначали шляхом екстракції в апараті Сокслета. В якості органічного розчинника використовували петролейний ефір з температурою кипіння 40-65⁰С. У зразках виділеної олії визначали її якісні характеристики: кислотна число – індикаторним методом для темних олій, йодне число – методом Генграновича, число омилення, ефірне число і вміст гліцерину за загально прийнятими методиками [1, 2]. Кількісний вміст та якісний склад жирних кислот визначали методом газорідинної хроматографії.

В літературі рідко представлена інформація про вплив регуляторів росту на олійність насіння олійних культур, її жирно-кислотний склад і якісні характеристики. При цьому системного вивчення впливу стимуляторів росту на олійність маку, очевидно, не проводилося.

Обробка розчином трептолему концентрацією (0,035мл/л) призводила до підвищення олійності насіння та впливала на якісні характеристики олії (табл. 2). Зокрема, під впливом трептолему зростало як число омилення, так і ефірне число у порівнянні з контролем. Відмічається зростання йодного числа, що свідчить про збільшення вмісту ненасичених жирних кислот. Разом з тим спостерігається зменшення кислотного числа. Таким чином, якість олії в оброблених трептолемом рослин маку є вищою у порівнянні з контролем.

Таблиця 2

Вміст і якісні характеристики олії маку олійного

Показник	Контроль	Трептолем 0,035мл/л
Кислотне число (мг КОН на 1 г олії)	16,94±0,45	*14,65±0,19
Число омилення (мг КОН на 1 г олії)	194,62±2,19	*204,76±2,41
Ефірне число (мг КОН на 1 г олії)	177,28±2,44	*190,11±2,64
Йодне число (г І на 100 г олії)	129,73±1,43	*151,69±2,08
Олійність (% на сиру речовину)	45,67±0,02	*46,06±0,02

Примітка: *- різниця достовірна при Р≤0,05

Харчова цінність макової олії значною мірою визначається профілем жирних кислот. В олії насіння маку сорту Беркут була встановлена присутність пальмітинової, пальмітолеїнової, стеаринової, олеїнової, лінолевої, ліноленової, арахінової α-ліноленової кислот, харчова цінність і значення яких для організму людини і тварин різні (Табл. 3).

Таблиця 3

Вміст і якісні характеристики олії маку олійного

Показник	Контроль	Трептолем 0,035мл/л
Пальмітинова	7,69±0,13	7,155±0,235
Пальмітолеїнова	0,11±0,001	*0,09±0,001
Стеаринова	1,655±0,075	1,67±0,06
Олеїнова	18,31±0,24	18,91±0,04
Лінолева	71,335±0,445	71,28±0,34
α-Ліноленова	0,705±0,005	0,695±0,005
Арахінова	0,15±0,001	0,145±0,005
Гондоїнова	0,04±0,001	*0,5±0,001
Ненасичені ВЖК	91,035±0,692	91,025±0,387
Насичені ВЖК	8,965±0,206	8,97±0,3
Ненасичені/насичені к-ти	9,53	10,15

Примітка: *- різниця достовірна при Р≤0,05

Результати досліджень свідчать, що використання регуляторів росту впливає на жирнокислотний склад насіння маку олійного. Так, обробка рослин трептолемом зумовлювала зниження вмісту насичених жирних кислот та підвищення концентрації ненасичених жирних кислот, високим вмістом яких цінна олія маку.

Отже, використання трептолему покращило якісні характеристики макової олії за рахунок збільшення відсотка ненасичених жирних кислот.

Література:

1. Методы биохимического иследования растений / под ред. А.И. Ермакова. – Л. : Агропромиздат, Ленингр. Отделение, 1987. – 430 с

2. Починок Х.Н. Методы биохимического анализа растений.- Киев: Наукова думка, 1976. - 334 с.

3. Терек О.И. Рост и метаболическая активность аттрагирующих центров растений при воздействии физиологически активных веществ: Автореф. дис. докт. биолог. наук : 03.00.12 – Кишинев, 1988.- 46с.