Мотроненко В.В.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Вплив перемішування на рекомбінантні бактерії при глибинному культивуванні

 

Розвиток біотехнології пов'яза­ний з використанням рекомбінантних мікроорганіз­мів в які вживлена чужорідна ДНК, що відповідає за синтез певного метаболіту. Використання цієї технології дало можли­вість створювати продуценти синтезу багатьох біологі­чно актив­них речовин, а також отриму­вати продуктів з покращеними властивостями, або в більшій кількості. Завдяки наявність в рекомбінантних штамах чужорідної ДНК збільшується їх чутливість до умов культивування, в першу чергу до швидкості перемішу­вання, як лімітуючого фактору процесу.

Вплив режи­мів перемішування на продуктив­ність і життєздатність рекомбінант­них бактерій проводилися вченими багатьох країн світу. Зробивши аналіз отриманих ними результатів, ми прийшли до висновку, що у випадку з рекомбі­нантними мікроорганізмами необхідно дотримуватися більш бережних режимів прове­дення процесу, ніж при культивуванні не рекомбінантних штамів. У якості прикладу, для підтвердження своїх висновків розглянемо деякі роботи.

При дослідженні впливу перемішування та аерації на синтез рекомбінантним штамом Escheri­chia coli SGK25/pIF TREN α2-інтенфе­рону досліди проводилися для трьох випадків: при змінній інтенсивності аерації та швидкості перемішування, при змінній аерації і постійній швидкості перемішування, при постій­ній аерації та змінній швидкості перемішу­вання. Під час експерименту, швидкість перемі­шу­вання змінювали в межах від 50 об/хв до 400 об/хв. Най­більше біомаси накопичува­лося при постійній аерації та інтенсивності перемішу­вання 200 об/хв, а от максималь­ний вихід метаболіту спостерігався при постійній інтенсив­ності аерації та швидко­сті перемішу­вання 400 об/хв.

При глибинному культивуванні рекомбінант­них Bacillus licheniformis NCIM-2042 досліди проводили для швидкості перемішу­вання 200, 300 та            400 об/хв, а також для трьох різних значень інтенсивності аерації. Максимальний ви­хід ферменту протеази спостерігався при швид­кості перемішування 300 об/хв. Відхилення від цієї величини, як в меншу (до                200 об/хв), так і в більшу (до 400 об/хв) сторону, негативно впливало на синтез ферменту та накопичення біомаси. Але, якщо збільшити інтенсивність аерації, то максималь­ний вихід протеази спостерігатиметься при 200 об/хв.

Коли розглянути вплив перемішування на син­тез амінокислоти L-фенілаланін іншим рекомбінантнимштамом Escherichia coli BL21, максимальний вихід продукту спостерігати­меться при 400 об/хв. Збільшення кіль­кості накопиченої біомаси і синтезованої амі­нокислоти спостерігати­меться при швидкості перемішування що знаходиться в діапазоні від 200 до 400 об/хв. Подальше збільшення частоти обертання мішалки до 500 об/хв призведе до зниження показників виходу цільового проду­кту.

Досліди по впливу перемішування на синтез біотину в процесі глибинного культивування рекомбінантних Sphingomonas paucimobilisp SP304 проводили при частоті обертання перемішую­чого пристрою в межах від           200 об/хв до 800 об/хв, з використанням різних конструкцій мішалок. При           200 та 800 об/хв не спосте­ріга­лося ніяких ознак росту клітин та синтезу                віта­міну. Найвища концентра­ція біомаси утворювалася при 600 об/хв, а от максимальний вихід біотину спостерігався при 400 об/хв. На основі отриманих результатів, автори прийшли до висновку, що цепов'язано з напруженнями зсуву які виникали в клітинах мікроорганізмів. Аналогічні результати отримали і при використанні різних типів мішалок. Максималь­ний приріст біомаси спостерігався при 600 об/хв не залежно від типу робочого колеса. А от синтез біотину при використанні якірної мішалки був максимальним при 200 об/хв, а для турбінної мішалки та мішалки конструкції Maxblend® - при 400 об/хв.  

Також, було встановлено, що зовнішня будова клітин залежить від умов культи­вування. Провівши мікроскопічний ана­ліз культуральної рідини після 120 годин культи­вування отримали, що при 200 об/хв розміри клітин були більшими ніж в решті випадків. Клітини бактерій мали овальну форму при низь­ких обертах мішалки (200 - 600 об/хв) та видовжену форму при виоких (800 об/хв) у випадку, використання турбінної мішалки. Ви­довження клітин, також спостерігалося при використанні пропеллерної мішалки при 400 об/хв і більше. В обох випадках, коли клітини мали видовжену форму, знижувався рівень біотину, який синтезувався кліти­нами рекомбнантних бактерій.

Із сказаного вище ми бачимо, що швидкість перемішування, як ми і передбачували, має вагомий вплив при глибинному культиву­ванні рекомбінантних бактерій. Також вагомий вплив має співвідношення між швидкістю пере­мішування, інтенсивністю аерації та складом поживного середовища. При культивуванні рекомбінантних бактерій опти­мальна частота перемішування, за літературними даними, яку можна використовувати в промислових умовах, складає 150-400 об/хв. Але максимальна кіль­кість накопиченої біомаси не завжди відповідає максимальному рівню синтезу метаболітів, а на процеси накопичення біомаси і синтезу ме­та­бо­лі­тів впливає не лише швидкість обер­тання перемішуючого пристрою, а й конструк­ція мішалки, що використовуються в процесі.

Було встановлено, що у більшості розглянутих випадків, клітини не отримують достатньою кількістю кисню, що надходить до них, при низьких часто­тах обертання мішалки, та механічним пошкодженням клітин - при високих. Тому, оптимальна швидкість перемішування в першу чергу залежить від культури, що використо­вується в якості продуценту. Для рекомбінантних бактерій, спостерігається нега­тивний вплив напружень зсуву, що виника­ють в клітинах при великих швидкостях перемішу­вання. Це призводить до зниження рівня син­тезу метаболітів та кількості накопиченої  біо­маси, та викликає необхідність в проведенні подальших досліджень та детальному вивченні механізмів що зумовлюють виникнення зазначеного явища.