Москалик Г.Г., Приходько І.В.
Екологія/Екологічний моніторинг
Алелопатичні властивості трав’янистих
інвазійних видів
Останнім часом значно
збільшилася кількість інвазійних видів рослин у різних частинах земної кулі.
Деякі дослідники вважають інвазію видів другою за важливістю загрозою
біорізноманіттю після знищення оселищ [1].
В умовах фітоценозу інвазійні види можуть істотно
пригнічувати ріст та розвиток інших видів. На думку [7], успішність певного інвазійного
процесу зумовлена новими типами біохімічної взаємодії між видами у природних
рослинних угрупованнях. Про це вказано у гіпотезі «нової зброї» (Novel Weapon
Hypothesis), яка ґрунтується на алелопатичних та інших хімічних взаємодіях
рослин.
З огляду на вище зазначене мета дослідження: з’ясувати алелопатичну
активність окремих трав’янистих інвазійних видів: Ambrosia artemisifolia
L., Impatiens parviflora DC., Solidago canadensis L., які зростають у м.
Чернівці.
Алелопатичні властивості
вивчали відповідно до методики біопроб [2]. Для досліду використовували водні витяжки (1:10 і 1:100) із листя та
коренів інвазійних видів. Вивчали
посівні якості насіння Raphanus sativus L.: проростання (3-й день),
схожість (7-й). Розраховували алелопатичну активність видів. Повторюваність
досліду чотирикратна. Результати статистично опрацьовані.
Водні екстракти з свіжого
листя та коренів інвазійних видів проявляли інгібуючу дію на досліджені
показники. Так, при розведенні 1:10 (табл.
1), енергія проростання насіння R. sativus знижувалася
у 5 разів, а при 1:100 – у 2 рази у порівнянні з контролем.
Встановлено, що витяжка із листя I. parviflora у розведенні 1:10 інгібує проростання насіння R. sativus на 78 % , а при розведенні 1:100 – лише на 40
%.
Відмічено, що витяжка із
коренів та листя S. canadensis негативно впливає на енергію проростання
насіння тест-об’єкта, значення
коливалось близько 30% від контролю.
Таблиця 1
Енергія проростання Raphanus sativus L. за
дії витяжок інвазійних видів, %
|
Варіанти
досліду |
Ambrosia artemisifolia L. |
Td |
Impatiens
parviflora
DC. |
Td |
Solidago
canadensis
L. |
Td |
|
Контроль |
91±8,50 |
|||||
|
витяжка із листя |
||||||
|
1:10 |
17±1,52* |
8,57 |
13±1,25* |
9,08 |
23±1,80* |
7,83 |
|
1:100 |
42±3,80* |
5,26 |
51±4,50* |
4,16 |
22±1,50* |
7,99 |
|
витяжка
із кореня |
||||||
|
1:10 |
15±1,35* |
8,83 |
54±4,90* |
3,77 |
26±2,10* |
7,42 |
|
1:100 |
41±3,50* |
5,44 |
39±3,20* |
5,73 |
31±2,60* |
6,75 |
Примітка: *-
достовірна різниця від контролю, P<0,05
За
даними М.М. Токарчука [6] витяжки S. canadensis в концентраціях (1:5, 1:10) здатні значно пригнічувати властивість насіння культурних
рослин до проростання. За менших концентрацій (1:20, 1:25) вираженої алелопатії
дослідники не спостерігали.
За результатами дослідження
схожості насіння R. sativus (табл. 2), з’ясовано, що показник найбільше знижувався під
впливом витяжок A. artemisifolia (1:10).
Таблиця 2
Схожість насіння Raphanus sativus L. за дії
витяжок інвазійних видів, %
|
Варіанти
досліду |
Ambrosia artemisifolia L. |
Td |
Impatiens
parviflora
DC. |
Td |
Solidago
canadensis
L. |
Td |
|
Контроль |
95±8,90 |
|||||
|
витяжка із листя |
||||||
|
1:10 |
15±1,38* |
8,88 |
18±1,62* |
8,51 |
19±1,72* |
8,38 |
|
1:100 |
39±3,20* |
5,92 |
45±4,20* |
5,08 |
27±2,2* |
7,42 |
|
витяжка
із кореня |
||||||
|
1:10 |
13±1,20* |
9,13 |
47±4,50* |
4,81 |
35±3,2* |
6,34 |
|
1:100 |
43±3,90* |
5,35 |
38±2,80* |
6,11 |
34±2,9* |
6,52 |
Примітка: *-
достовірна різниця від контролю, P<0,05
Встановлено, що варіанти досліду із листя та кореня I. parviflora та S. canadensis незалежно від розведення призводять до
пригнічення схожості насіння в 2-5 разів. Наші дані узгоджуються з працями [3,4]. Авторами показано, що схожість культур за умови обробки їх витяжками з
рослин амброзії зменшується на 78,7 % порівняно з контролем.
Отримані результати
проаналізовано за шкалою Н.М. Матвеєва [5]. Виявлено, що витяжки із листя та кореня A. artemisifolia у розведенні 1:10 та I. parviflora лише із
листя належать до алелопатично середньоактивних, а усі інші – алелопатично
малоактивні (рис. 1)
![]()

Рис. 1. Алелопатична активність інвазійних
видів (УКО)
Отже, досліджені
інвазійні види Ambrosia artemisifolia L., Impatiens parviflora DC., Solidago canadensis L., які зростають у м. Чернівці володіють алелопатичними властивостями, про
що свідчить зниження посівних якостей насіння тест-об’єкта – Raphanus sativus L.
Список використаної літератури
1. Вихор Б. І. Оцінка
загрози впливу інвазійних рослин на регіонально рідкісні та включені до
Червоної киги України види рослин Закарпаття / Б. І. Вихор, Б.Г. Проць //
Матеріали III Міжнародної наукової конференції – Львів, 2014. – С.94
2. Гродзинский А.М. Аллелопатия в жизни растений и их
сообществ / А.М. Гродзинский
– Киев: Наук. думка, 1965. – 200 с.
3. Івченко
В. М. Вплив екстрактів з амброзії полинолистої на лабораторну
схожість насіння різних культур / В. М. Івченко. // Наукові доповіді
Національного університету біоресурсів і природокористування України. – 2013. – №
2. – С.28-32.
4. Мар'юшкіна В.Я.
Амброзія полинолиста / В.Я. Мар'юшкіна // Карантин і захист рослин. –
Київ, 2006. – № 10. – С. 21-25.
5. Матвеев Н.М.
Некоторые данные по аллелопатическим взаимоотношениям между древесными и травянистыми
растениями в условиях степи / Н.М. Матвеев // Физиолого-биохимические основы
взаимного влияния растений в фитоценозах. – М.: Наука, 1995. – С. 215–223.
6. Токарчук М. М. Алелопатична
дія Золотарника канадського (Solidago canadensis) на
проростання насіння кукурудзи та
сої / М. М. Токарчук //Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції
молодих вчених «Новітні технології вирощування сільськогосподарських культур» –
К: Фенікс. –
2015. – С.114-118.
7. Callaway
R.M. Novel weapons: invasive success and the evolution of increased competitive
ability / R.M.Callaway, W.M.Ridenour
// Front. Ecol. Environ. – 2004.–
2. – P. 419– 426.