Экономические науки/12.Экономика сельского хозяйства

аспірант Андрушенко В.М.

Вінницький Національний Технічний Університет

Організаційні аспекти переходу до органічного сільськогосподарського виробництва

В сучасній європейській сільськогосподарській практиці велику нішу займає сектор органічного агровиробництва. Він регламентується та окреслюється цілою низкою економіко-правничих документів як міжнародного так і регіонального масштабу. Цей напрям може , і як показує практика, стає також дуже популярним в українських реаліях, проте загальна невизначеність, відсутність достатньої державної підтримки та чітких регуляторних засад стає цьому на заваді. Задля формування органічної свідомості у виробників та вирішення низки правничих питань у 2013 року було прийнято Закон "Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини". Крім того існує цілий ряд міждержавних економіко-юридичних документів що визначають сутність поняття «органічне виробництво» та пропонують методи переходу до такого типу господарювання. Однак широке впровадження такого способу виробництва потребує виконання низки умов, розроблення і затвердження на державному рівні певних процедур, найважливішими серед яких є інспектування і сертифікація органічних господарств. Саме вони вимагають сьогодні наукового супроводу, обґрунтування основних етапів, показників, критеріїв з одночасним їх наближенням до міжнародних стандартів.

Органічне виробництво й вирощена органічна продукція вважаються такими лише після одержання відповідного сертифіката якості продукції, за умови дотримання усіх вимог і норм органічного землекористування.

До основних вимог ведення органічного виробництва належать:

· органічне виробництво здійснюється лише на екологічно чистих землях;

· вирощування сільськогосподарських культур здійснюється без використання синтетичних міндобрив, генетично модифікованого насіння і садивного матеріалу, пестицидних технологій;

· застосування широкозахватних важких дискових борін та широкозахватних культиваторів на глибину обробітку ґрунту 4-5см;

· захист посівів від хвороб і шкідників агротехнічними, мікробіологічними препаратами та профілактичними засобами;

· вирощування сільськогосподарських культур, адаптованих до природно кліматичних, ґрунтових умов.

Аналогічно існує комплекс умов і вимог щодо ведення органічного тваринництва – відмова від постійного стійлового утримання, обов’язковий випас тварин та відмова від застосування кормових добавок та гормонів.

За визначенням, наведеним у Постанові Ради ЄС стосовно органічного виробництва і маркування органічних продуктів є цілісною системою господарювання та виробництва харчових продуктів, яка поєднує в собі найкращі практики з огляду на збереження довкілля, рівень біологічного розмаїття. Збереження природних ресурсів, застосування високих стандартів належного утримання (добробуту) тварин та метод виробництва, який відповідає певним вимогам до продуктів, виготовлених з використанням речовин та процесів природного походження. Перехід сільськогосподарського виробництва на органічний спосіб повинен здійснюватися поступово і включати підготовчий (інспектування та сертифікація), перехідний та основний (отримання статусу органічного виробництва) етапи. Кожен виробник органічної продукції має керуватися індивідуальним планом переходу на органічне виробництво, що враховує обсяг запланованих,проведених та тих, що будуть здійснюватися, змін у кожному секторі господарства з урахуванням його особливостей. Детальніша інформація наведена в таблиці нижче :

Органічне виробництво характеризує виробничу діяльність фізичних (юридичних) осіб з повним технологічним циклом: від вирощування органічної продукції, її переробки до отримання натурального (екологічно чистого) продукту. Відповідно до зазначеного, продукція, отримана в результаті сертифікованого органічного виробництва отримує статус органічної, що надає додаткову цінність продуктам, не виключаючи загальнодержавний контроль за якістю продукції, виконання санітарно-гігієнічних норм тощо.

Для виготовлення органічної продукції використовується виключно органічна сировина, яка надходить із перевірених та сертифікованих господарств до переробних підприємств, де переробляється окремо від традиційної сировини з метою уникнення змішування.

Саме тому однією з важливих передумов розвитку органічного землеробства в Україні є розробка системної нормативно-правової бази регулювання розвитку органічного рослинництва й тваринництва, умов сертифікації продукції та визнання її як екологічно чистої, а також формування й обґрунтування комплексної стратегії розвитку органічного землеробства. Без системної підготовчої роботи окремі заходи не матимуть очікуваного ефекту.

Список використаної літератури:

1. Закон України від 03.09.2013 № 425*VII Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини Електронний ресурс: режим доступу [http://zakon 2.rada.gov.ua /laws/show/425*18]

2. Постанова ЄС № 834/2007 від 28 червня 2007 року "Стосовно органічного виробництва і маркування органічних продуктів" // Електронний ресурс: режим доступу[humana.ua/ec_komisiya_834 _2007.pdf?]

3. Кодекс Аліментаріус. Рекомендаційні положення з виробництва, переробки, маркування та збуту органічних продуктів // Електронний ресурс: режим доступу [http://www.codexalimentarius.org/standards/ru/]