Кравцова Л.Е.

Д.е.н., професор, професор кафедри підприємництва, корпоративної та просторової Козловський С.В.

Донецький Національний університет ім. Василя Стуса, м. Вінниця

Сучасний стан та напрями реформування місцевого самоврядування й децентралізації влади в Україні

Одним з пріоритетів сталого розвитку демократичних держав сьогодні є удосконалення місцевого самоврядування. Так, аналіз основних систем місцевого самоврядування свідчить, що останнє будується на поєднанні різних теорій, концепцій і відповідно на поєднанні різних варіантів взаємодії як державних, так і недержавних (громадських) елементів. Відтак, свого поширення в світі набуває так звана змішана модель його організації, поєднуючи начала прямого державного управління та місцевого самоврядування.

З розвитком незалежної державності України перед органами місцевого самоврядування постають нові виклики і завдання, з якими їм не доводилося стикатися за час формального існування цих органів (радянський період).

Розвиток місцевого самоврядування в Україні, що базується на максимальній взаємодії влади на громадян – це один з головних пріоритетів, що визначено на шляху до адміністративних змін. Місцеве самоврядування потребує введення нових реформ, що передбачають децентралізацію влади та створення об’єднаних територіальних громад. Основна мета таких зрушень – подолання негативних процесів у сферах соціально-економічного та культурного розвитку на всій території нашої держави. А також забезпечення суттєвого підвищення рівня життя населення України та державних послуг, що їм надаються.

Лише зміна парадигми управління державою, послідовне проведення реформування місцевого самоврядування й децентралізації влади в Україні, удосконалення існуючої системи управління на місцях, розширення повноважень органів місцевого самоврядування сприятиме побудові місцевої влади на засадах демократії [1].

На даний момент в Україні триває процес реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. Кабінет Міністрів схвалив Концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні [4], у якій зазначається, що в Україні закладено конституційні засади місцевого самоврядування, ратифіковано Європейську хартію місцевого самоврядування, прийнято ряд базових нормативно-правових актів, які створюють правові та фінансові основи діяльності органів місцевого самоврядування. Проте від часу прийняття Конституції України та базових нормативно-правових актів з питань місцевого самоврядування розвиток місцевого самоврядування фактично здійснювався лише на рівні територіальних громад міст обласного значення, оскільки переважна більшість територіальних громад через їх надмірну подрібненість та надзвичайно слабку матеріально-фінансову базу виявилися неспроможними виконувати всі повноваження органів місцевого самоврядування.

Відповідно до Конституції України місцеве самоврядування може здійснюватися територіальною громадою як самостійно, так і через органи місцевого самоврядування. Саме тому основне призначення територіальної громади полягає в забезпеченні життєдіяльності певної території або прямо (самостійно), або опосередковано (через органи місцевого самоврядування) [2].

Однак, система місцевого самоврядування на сьогодні не задовольняє потреб суспільства. Функціонування органів місцевого самоврядування у більшості територіальних громад не забезпечує створення та підтримку сприятливого життєвого середовища, необхідного для всебічного розвитку людини, її самореалізації, захисту її прав, надання населенню органами місцевого самоврядування, утвореними ними установами та організаціями високоякісних і доступних адміністративних, соціальних та інших послуг на відповідних територіях (далі - публічні послуги) [4].

На сьогодні переважна більшість територіальних громад України, маючи право вирішувати питання місцевого значення, неспроможна це робити через брак власних коштів, занепад або відсутність інфраструктури (необхідних будівель, споруд, доріг тощо), а також недостатність кваліфікованих кадрів. Тому значна частина питань місцевого значення не вирішується: не утримуються на належному рівні об’єкти комунальної власності (школи, лікарні тощо), територія, благоустрій. Мета реформи місцевого самоврядування – забезпечити його спроможність самостійно, за рахунок власних ресурсів, вирішувати питання місцевого значення в інтересах жителів громади. Важливою складовою та запорукою реалізації цієї реформи є формування спроможних громад, що відбувається шляхом об’єднання територіальних громад. Спроможна громада – це та, яка за рахунок власних ресурсів зможе вирішувати питання місцевого значення в інтересах жителів громад [3].

Слід зауважити, що постійна фінансова підтримка, яка передбачає систему дотацій та здійснюється через бюджет територіальних громад, які за своїм складом є малочисельними, – це досить великий тягар для державного бюджету, результатом чого є затримання розвитку невеликих міст та селищ. Територіальна організація влади також потребує оптимізації, оскільки суспільний розвиток на окремих територіях не є рівномірним та ефективним.

Об’єднання громад проводиться на підставі Закону України «Про добровільне об’єднання громад», Методики формування спроможних територіальних громад, затверджено постановою КМУ, Перспективного плану, розробленого облдержадміністрацією, схваленого ВР і затвердженого КМУ. Основні цілі децентралізації [3]:

1. Жителі громад будуть отримувати соціальні (субсидії, соцдопомогу, допомогу по безробіттю), адміністративні (доступ до реєстрів, видача і заміна документів тощо) та комунальні послуги якісно та наближено до місця проживання.

2. Громади отримають у розпорядження ресурси – землю, встановлення місцевих податків і зборів, доступ до міжнародних кредитів та отримання міжнародної фінансової допомоги.

3. Стимулювання економічного розвитку і залучення інвестицій в громади для створення нових робочих місць.

4. Дрібні громади можуть об’єднати фінансові, майнові та інтелектуальні ресурси для покращення якості послуг і удосконалення місцевої інфраструктури (доріг, громадського транспорту, систем тепло- і водопостачання).

5. Розв’язання однієї з важливих проблем, що існують сьогодні, - надмірну подрібненість територіальних громад.

6. Посилення впливу громади на прийняття рішень, планування розвитку та формування бюджету.

Найголовніших принципів, яким слід керуватися у ході децентралізації влади – це розподіл повноважень. Він базується на тому, що найбільш важливі повноваження мають ті органи влади, які мають більш тісний контакт з населенням даної території, а також ті, на рівні яких виконання даних завдань буде найефективнішим та потребує найменших затрат ресурсів.

В умовах здійснення процесу об’єднання територіальних громад створюється підґрунтя для зосередження всіх управлінських та фінансових повноважень в органах влади місцевого самоврядування. З огляду на це, виникають реальні можливості вдосконалення мереж загальноосвітніх навчальних закладів, усунення наявних проблем, які вже довгий час накопичуються у галузі освіти.

Отже, можемо зробити висновок про те, що процес децентралізації влади в Україні характеризується низкою правових, організаційних, фінансових та кадрових проблем. У галузі освіти також наявні певні суперечності та недоліки, які потребують вживання більш ефективних заходів щодо їх вирішення. Саме усунення цих проблем стоїть на перешкоді завершення реформи місцевого самоврядування, децентралізації влади та досягнення відповідності функціонування адміністративно-територіального устрою з європейськими стандартами. Водночас, слід зауважити, що відбувалися і позитивні зрушення у сфері децентралізації повноважень владних органів, а саме: створено правові основи для добровільного об’єднання, визначено концептуальні засади реформування органів місцевого самоврядування, закладами освіти на різних рівнях зроблено перші інноваційні кроки у напрямку позитивних змін.

Список використаних джерел

1. Адміністративна реформа в Україні: сучасний стан, проблеми та перспективи : монографія / за заг. ред. Н. Р. Нижник, Н. Т. Гончарук. – Д. : Моноліт, 2009. – С. 146-177

2. Муркович Л. Територіальна громада як суб’єкт місцевого самоврядування в Україні: теоретичні аспекти / Л. Муркович // Державне управління та місцеве самоврядування. – 2010. – № 2. – С. 41-45.

3. Окремі аспекти децентралізації влади в Україні. Освіта. Методичні рекомендації. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://oleksandria-mkppon.kr.sch.in.ua/Files/downloads/osvta-u-gromadah-1.pdf.

4. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.04.2014 р. № 333-р "Про схвалення Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні". [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/333-2014-%D1%80.