Економічні науки/ 2.Зовнішньоекономічна діяльність

Грузинська Олександра, Коміссарова Ірина

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Факультет біомедичної інженерії, БМ-41

Науковий керівник:

д.е.н., проф. Іляш О.І.

Ризики та вигоди економіки України щодо функціонування іноземного капіталу у підприємництві

          На сьогоднішній день актуальною є проблема високої конкуренції між місцевими компаніями та іноземними. З одного боку, завдяки іноземним компаніям в Україні створюються нові робочі місця з конкурентно спроможною заробітною платнею та надходять податки до бюджету України, але з іншого боку, відбувається витіснення національних компаній з ринку та поступове руйнування місцевого бізнесу. Постає питання чи є вигідним для України приваблення іноземних підприємств, а з іншого боку, чи вигідно іноземцям створювати свої філіали на території України?

Мал 1. Графік зміни кількості іноземних підприємств на території України в період з 2009 по 2017 рік [2].

          За останніх 3 роки кількість іноземних компаній зменшилась у 3 рази. При цьому, що у період з 2009 по 2013 роки спад був незначний, що можна пов’язати з наслідками економічної кризи (мал. 1).

          У період з 2013 по 2017 рік відбулося різке зменшення кількості іноземних підприємств, при чому, що найбільший спад приходиться на 2014-2015 роки. Це було пов’язано з нестабільною економічною і політичною ситуацією в Україні.

Іноземні компанії приваблює велика кількість висококваліфікованої робочої сили, проте у зв’язку з девальвацією та нестабільністю гривні (особливо з 2014 року, коли інфляція становила більше 300%), нестабільністю в Східній Україні, і впливом контролю обміну валюти чимало компаній заявили про своє закриття: наприклад нафтогазові компанії «Shell» «Chevron» та «Лукойл» заявили про згортання своєї діяльності. І це, незважаючи на те, що з 28 країн-членів ЄС вище за українську ставку ПДВ мають 17 країн, на рівні вітчизняних 20 % – 7 країн та тільки 4 країни – меншу (Люксембург, Мальта, Німеччина та Кіпр). Таким чином, за виключенням невеликих острівних країн та країн Прибалтики, Україна має найбільш привабливі ставки оподаткування, що могло б бути важливою передумовою для залучення іноземних інвестицій та створення нових робочих місць [4].

          Структура надходжень податку на прибуток у періоді з 2011 по 2016 роки, попри законодавчі зміни, була відносно стабільною. У 2016 році майже 60% податкових надходжень зведеного бюджету надійшло від приватних підприємств,  14% – від державних та комунальних підприємств, 21% – від іноземних підприємств та компаній, створених за участю іноземного капіталу (мал. 2). Станом на 01.06.2017 підприємства приватного сектору забезпечили 69% надходжень податку з прибутку підприємств до зведеного бюджету, а частка підприємств державної та комунальної форм власності знизилась до 12%.

          Це свідчить про те, що з поступовою втратою іноземного капіталу країна втратить не лише робочі місця, але і п’яту частину свого бюджету.

Мал 2. Структура надходжень ППП [1].

          При цьому важливою є роль суб’єктів малого та середнього бізнесу, які, виконують роль посередника між великими корпораціями та кінцевими споживачами виготовлених такими корпораціями товарів. Вони створюють середовище, в якому великий бізнес функціонує та має можливість отримувати свої прибутки. Тим більше, що відповідно до існуючих критеріїв, частина суб’єктів середнього за розміром бізнесу також вважається великим платником в цілях оподаткування.

          Для малого та середнього бізнесу в Україні стала звичною сплата податків за схемою «агресивне податкове планування». На рівні середнього бізнесу податкова оптимізація відбувається через спрощену систему оподаткування. Тобто на зміну трудових відносин співробітники оформлюються  як  фізичні  особи-підприємці  на  спрощеній  системі  оподаткування [3].

          Підсумовуюче сказане, можна сказати, що в цілому, якщо не зважати на політичну ситуацію в країні, утворення іноземних філіалів на території України є досить вигідними для обох сторін:

1.       для України:

a.   за рахунок створення нових робочих місць;

b.   за рахунок збільшення податкових надходжень у державний бюджет;

c.    за рахунок інтегрування української економіки у світову;

2.       для підприємств:

a.   відносно низькі податки;

b.   великий відсоток висококваліфікованих працівників [5];

c.    можливість виплачувати зарплати нижче, відносно зарплат закордоном;

Список використаних джерел:

1.       Сибірянська Ю. ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ У 2011 - 2016 РОКАХ / Ю. Сибірянська, П. Пірникоза. // Офіс з фінансового та економічного аналізу у Верховній Раді України. – С. 17.

2.       Кількість суб’єктів ЄДРПОУ за організаційно-правовими формами господарювання [Електронний ресурс] // Держстат України. – 2017. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/edrpoy/ukr/EDRPU_2013/ks_opfg/arh_ks_opfg_13.htm.

3.       Касперович Ю. В. ПОДАТКОВІ МЕХАНІЗМИ ВІДНОВЛЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ В КОНТЕКСТІ РЕФОРМИ 2016 РОКУ / Ю. В. Касперович. // Відділ фінансової безпеки. – 2016. – №74.

4.       Топ-5 іноземних компаній, які згорнули бізнес в Україні Источник: http://fru.ua/ua/events/top-5-inozemnykh-kompanii-iaki-zhornuly-biznes-v-ukraini [Електронний ресурс] // Федерація роботодавців України Источник: http://fru.ua/ua/events/top-5-inozemnykh-kompanii-iaki-zhornuly-biznes-v-ukraini. – 2015. – Режим доступу до ресурсу: http://fru.ua/ua/events/top-5-inozemnykh-kompanii-iaki-zhornuly-biznes-v-ukraini.

5.       Грішинова О. Конкурентоспроможність висококваліфікованих працівників на міжнародному ринку праці: проблеми і виклики / О. Грішинова, В. Синенко. – Київ: Україна: аспекти праці, 2015.