Економічні науки / 2. Зовнішньоекономічна діяльність

магістрант Зверєва А.А.

Харківський державний університет харчування та торгівлі, Україна

Формування міжнародної конкурентоспроможності підприємства

Конкуренція виступає важливим елементом сучасної економіки. Формування та підвищення конкурентоспроможності національних підприємств належить до пріоритетних завдань національного економічного розвитку. Конкуренція на ринку спонукає товаровиробників покращувати процеси виробництва, ефективніше використовувати ресурси, прискорює науково технічний прогрес, дозволяє найповніше задовольнити потреби споживачів і сприяє загальному зростанню добробуту нації.

Різні аспекти конкурентоспроможності знайшли своє відображення у роботах таких науковців, як: М. Портера, І. Ансоффа, Е. Альтмана, А. Томпсона, Д. Болла, П. Друкера, Л. Антонюка, Л. Балабанової, Р. Фатхутдінова, Д. Котельнікова, І. Сіваченко, І. Решетникової, В. Герасимчука, А. Воронкової, Ю. Ярошенко, Н. Амеліної, Ю. Козака, А. Піддубної, Н. Єфремова, А. Кузнецова, та ін.

Взагалі, визначення «конкурентоспроможність підприємства» є багатоаспектним і поширюється на всі складові діяльності підприємства: організаційні, економічно-фінансові та виробничі. Аналізуючи підходи до визначення, можна виділити наступні:

- спроможність підприємства здійснювати прибуткову господарську діяльність в умовах конкурентного ринку, що забезпечується вмілим використанням організаційно-управлінських, науково-технічних, виробничих, маркетингових та інших засобів ведення ефективної господарської діяльності [2];

- ринкова категорія, що має динамічний, мінливий характер. Так, при незмінних якісних характеристиках товару, його конкурентоспроможність може змінюватися в широких межах залежно від кон'юнктури ринку, дій конкурентів, зміни цін, рекламних заходів тощо. Тобто, на сучасному етапі конкурентоспроможність – це здатність підприємства не лише утримувати положення на ринку, а й мати динаміку розвитку [1 ];

- економічна категорія, що дозволяє в умовах конкуренції представити на внутрішній і зовнішній ринок продукцію, яка з точки зору конкурентних переваг сприймається споживачем як краща за аналогічну продукцію конкурентів та дозволяє підприємству отримувати плановий дохід, реалізовувати стратегії конкурентної боротьби й забезпечувати виживання і бажане положення на ринку у довгостроковій перспектив [3];

- порівняльна перевага даного підприємства по відношенню до інших підприємств усередині країни і за її межами [5] та ін.

Ми поділяємо думку Е.А. Волкової та Е.В. Калінікової, які зауважують, що «конкурентоспроможність підприємства характеризується множинністю та неоднозначністю визначень, багатоаспектними підходами до розкриття даного поняття. В зв’язку з цим єдиного, загальноприйнятого визначення конкурентоспроможності підприємства не існує». [3]

Щодо міжнародної конкурентоспроможності, то доцільно наголосити, що «міжнародна конкурентоспроможність підприємства розглядається як здатність підприємства створювати та реалізовувати продукцію, цінові й нецінові якості якої більш привабливі, ніж в аналогічної продукції конкурентів на зовнішньому ринку». [4] На формування міжнародної конкурентоспроможності впливає низка факторів, які можна поділити на зовнішні (політико-правові, економічні, інфраструктурні, природні та ін.) та внутрішні, що діють всередині підприємства (управлінські, ресурсні, технічні, структурні, тощо). До основних проблем, що знижують рівень конкурентоспроможності національних підприємств, фахівці відносять: технічну відсталість (недостане технічне забезпечення), несприятливий інвестиційний клімат, високий рівень корупції. Тобто, формування міжнародної конкурентоспроможності підприємства повинно забезпечуватися:

- НІОКР: якість наукових досліджень, можливість інновацій у виробничому процес та розробка нових товарів;

- виробництво: низька собівартість продукції (досягнення економії на масштабах виробництва і т.д.); якість продукції (зниження кількості дефектів, зменшення потреб в ремонті); ефективне використання виробничих потужностей; вигідне розташування підприємства; доступ до кваліфікованої робочої сили; висока продуктивність праці;

- маркетинг: широка мережа оптових дистриб'юторів; високий рівень доступу, низькі витрати по реалізації; швидкість доставки; передпродажний і післяпродажний сервіс; широкий асортимент продукції;

- персонал: цілеспрямованість та компетентність, бажання навчатися новому, приємні в спілкуванні, доброзичливі службовці;

- організація: рівень інформаційних систем; рівень якості управління компанією, тобто рівень підготовки менеджерів, уміння правильно вести ділові операції в умовах постійних змін на ринку і ноу-хау в області менеджменту;

- інше: сприятливий імідж; загальні низькі витрати; доступ на фінансові ринки; наявність патентів. [4] Така стратегія сприятиме зміцненню конкурентної позиції національних підприємств.

Література:

1. Алексеев С. Б. Теоретические аспекты конкурентоспособности предприятий / С. Б. Алексеев // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. пр. : [в 4 т.]. – Дніпропетровськ : ДНУ, 2004. – Вип. 191, т. 2. – С. 614-619.

2. Величко К.Ю., Печенка О.І. Сучасні тенденції формування міжнародної конкурентоспроможності підприємства Маркетингові інновації в освіті, туризмі, готельно-ресторанній, харчовій індустрії: Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф., присвячена 50-річчю заснування ХДУХТ, 3 жовтня 2017 р. : [тези доп.]. ХДУХТ. – Харків, 2017. − С. 225-226.

3. Волкова Е. А. Повышение конкурентоспособности предприятия на основе совершенствования качества рабочей силы [Електронний ресурс] / Е. А. Волкова, Е. В. Калинникова.–Ульяновск: УлГТУ, 2010.–229с.– Режим доступу : http://venec.ulstu.ru/lib/disk/2010/Volkova.pdf.

4. Красностанова Н. Е. Стратегічний аналіз і оцінка конкурентоспроможності промислового виробництва / Н. Е. Красностанова, П. С. Маковеєв // Фінансова консультація. – 2001. – № 21 – 22. – С. 55-59.

5. Криклій А. С. Конкурентоспроможність і ефективність як критерії економічної спроможності банків на ринку фінансових послуг / А. С. Криклій, І. О. Лютий, О. М. Юрчук // Економіка та держава. – 2008. – № 11. – С. 16-19.