Негрич Ольга Михайлівна, аспірант Міжрегіональної академії управління персоналом

НАУКОВІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ НАДАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ В УМОВАХ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ

Стрімкий розвиток і поширення нових інформаційно-телекомунікаційних технологій несе з собою кардинальні зміни в інформаційній сфері на глобальному рівні. Їх революційний вплив стосується державних структур та інститутів громадянського суспільства, економічної та соціальної сфер, науки і освіти, культури. Інформаційно-телекомунікаційні технології стають важливим стимулом розвитку світової економіки. Вони є одним з найбільш значущих чинників, що забезпечують функціонування світових ринків інформації та знань, капіталу та праці. В даний час активно ведеться процес забезпечення державних органів сучасними інформаційно-телекомунікаційними технологіями, впровадження і розвитку типових рішень (реєстри та портали державних послуг), стандартизації державної інформаційної системи, що використовуються для надання державних послуг. Способами отримання електронних державних послуг є Єдиний державний портал адміністративних послуг, регіональні портали, офіційні сайти органів та організацій, що надають державні послуги.

Сучасні досягнення в сфері розвитку інформаційних та телекомунікаційних технологій сприяють формуванню абсолютно нових економічних, соціально-культурних і політичних відносин в житті людей, які описуються єдиним поняттям «глобальне інформаційне суспільство». Інформаційне суспільство - такий стан розвитку суспільства, який характеризується високорозвиненою інформаційною культурою, інфраструктурою і масової інформатизацією, широким доступом населення до інформаційних ресурсів, ринком інформаційних продуктів і пріоритетним розвитком інформаційного сектора економіки.

Зростаюча роль інформаційної сфери в житті суспільства визначила зміст національних інтересів України в інформаційній сфері і потребу держави в забезпеченні їх безпеки. Базовим концептуальним документом в цій області є Доктрина інформаційної безпеки України, яка була затверджена Указом Президента України від  25 лютого 2017 року № 47/2017.

Метою Доктрини є уточнення засад формування та реалізації державної інформаційної політики, насамперед щодо протидії руйнівному інформаційному впливу Російської Федерації в умовах розв’язаної нею гібридної війни. Доктрина базується на принципах додержання прав і свобод людини і громадянина, поваги до гідності особи, захисту її законних інтересів, а також законних інтересів суспільства та держави, забезпечення суверенітету і територіальної цілісності України.

Розвиток інформаційно-телекомунікаційних технологій несе в собі значні зміни в політичному житті суспільства і зокрема в адміністративних правовідносинах, що виникають при взаємодії органів влади та громадянина. По-перше, з’являється можливість оперативного доступу максимального числа людей до текстів законопроектів ще на стадії їх попередньої розробки, а також до великого обсягу аналітичної інформації з цього приводу. По-друге, забезпечується відкритість інформації про діяльність органів влади, і з’являється можливість взаємодії з органами державної влади. Крім того, участь громадян дозволяє забезпечувати такі істотні характеристики виконавчої влади правової держави, як публічність, взаємодія з демократичними інститутами, орієнтація на суспільну підтримку, запобігання конфліктів в суспільних відносинах.

По-третє, з’являється можливість отримання державних послуг в електронній формі. Саме нова форма організації діяльності органів державної влади, що забезпечує за рахунок широкого застосування інформаційно-телекомунікаційних технологій якісно новий рівень оперативності й зручності отримання організаціями та громадянами державних послуг та інформації про результати діяльності державних органів і отримала назву «електронний уряд».

Термін «електронний уряд» з’явився в результаті запозичення досвіду впровадження інформаційних технологій у відносинах між державою і суспільством за кордоном і використання терміна «e-government», який «може бути переведений не тільки як«електронний уряд», а й як «електронна адміністрація» або «електронне урядування». Тому концепція «електронний уряд» трактується неоднозначно і різними авторами видається як: концепція, спрямована на підвищення ефективності діяльності держави в цілому; взаємодія органів державної влади та суспільства з використанням інформаційно-телекомунікаційних технологій; новий спосіб організації і розвитку державного управління, спосіб його трансформації і вдосконалення для орієнтації на принципово більш тісний зв’язок з громадянами, кардинальне поліпшення показників отримання конкретних корисних результатів діяльності, більш ефективну економічну діяльність та відповідальність державних органів влади.

Основною метою використання інформаційних технологій в діяльності органів державної влади є підвищення ефективності механізмів державного управління на основі створення загальної інформаційно-технологічної інфраструктури, що включає державні інформаційні системи і ресурси, а також кошти, що забезпечують їх функціонування, взаємодію між собою, населенням і організаціями в межах надання адміністративних послуг.

В умовах функціонування електронного урядування надання адміністративних послуг в електронному вигляді дозволить зменшити адміністративне навантаження на громадян і організації; знизити кількість вимушених звернень до органів державної влади для отримання державних послуг і скоротити терміни отримання послуг, забезпечити відкритість органів державної влади; підвищити рівень довіри і взаємодії громадян з органами державної влади. Існує необхідність законодавчого встановлення правил ведення електронного державного обліку і обмеження можливостей систем обміну даними, щоб держава не могла концентрувати інформацію про громадян та їх бізнес в руках окремих органів влади, та чиновників. Відзначається потреба у впровадженні електронного нотаріату, який дозволить виконувати нотаріальні дії з електронними документами з тим же рівнем комфорту, що сьогодні існує в паперовому світі.