Медицина / 1.Акушерство
и гинекология
А.В. Гошовська1, В.М. Гошовський2
1. Асистент кафедри акушерства, гінекології та
перинатології
Вищого державно навчального закладу України «Буковинський державний медичний
університет», м. Чернівці.
2. Заступник
головного лікаря міського пологового будинку №1 м. Чернівці
Особливості соціального та
акушерсько- гінекологічного анамнезу у жінок на фоні запальних захворювань
жіночих статевих органів
Вступ. Проблема виношування вагітності на тлі запальних
захворювань жіночих статевих органів до теперішнього часу представляє великий
науковий інтерес для акушер-гінекологів і перинатологів, оскільки основною причиною
гестаційних ускладнень є внутрішньоутробне інфікування плода і новонародженого.
Важливість і актуальність проблеми пояснюється великим числом ускладнень під
час вагітності, пологах та післяпологовому періодах.
Мета дослідження. Провести ретроспективний аналіз соціального стану,
акушерсько-гінекологічний анамнез перебігу вагітності та гестаційних ускладнень
у жінок на фоні запальних захворювань жіночих статевих органів.
Матеріали і методи. Згідно поставленої мети було проведено ретроспективний
аналіз соціального стану, акушерсько-гінекологічний аналіз перебігу вагітності
у жінок на тлі запальних захворювань жіночих статевих органів. Клініко-лабораторне та мікробіологічне обстеження було проведено 67 жінкам
віком від 19 до 46 років. Основну групу склали 37 жінок з ознаками запальних
захворювань жіночих статевих органів, контрольну групу склали 30 практично
здорових жінок.
Обговорення результатів
дослідження.
Розподіл вагітних основної та контрольної груп здійснювався
за віковими категоріями і показав, що переважна більшість обстежених вагітних в
основній групі була середньої вікової групи — від 21 до 30 років - 34 особи;
молодші 20 років – 27 пацієнток; старших 30 років – 9. У контрольній групі
віковий розподіл суттєво не вирізнявся. Ці дані відображені у таблиці 1.
|
Групи обстежених |
До 20 років |
Від 21 до 30 років |
Від 30 до 40 років |
|
Основна група, n=35 |
12,8% |
48,6% |
38,6% |
|
Контрольна група, n=30 |
7,5% |
57,5% |
35,0% |
Примітка: n
— число спостережень в групах спостереження.
Слід зазначити, що переважна кількість вагітних основної
групи були соціально дезадаптовані порівняно із здоровими та мали шкідливі
звички. Більша частина жінок основної групи відмічали тютюнопаління – 29 (84,3%), порівняно з групою контролю – лише
7 (17,5%) жінок.
Встановлено, що 16 (22,9%) вагітних основної групи перебували
в цивільному шлюбі, а 19 (77%) були або розлученими, або одинокими. У групі
контролю переважали заміжні жінки.
Більша частина вагітних основної групи не знаходилася на
диспансерному обліку з ранніх термінів вагітності у жіночій консультації,
а дана вагітність була не бажаною у
43(61,4%), коли в контрольній групі таких випадків не спостерігали.
Аналіз соціальної зайнятості вагітних, показав, що
переважна більшість пацієнток основної групи були робітницями – 18(40%) жінок,
або домогосподарками – 7(38,6%), соціально-незабезпечені жінки склали 6 (17,1%)
осіб, без постійного місця проживання – 4 (4,3%). У контрольній групі переважали:
службовці – 12(45%) та робітниці – 6(27,5%) жінок, домогосподарки – 7 (17,5%)
вагітних, студенти – 5 (10%). Таким чином, можна дійти висновку, що значна
кількість вагітних основної групи відносилися до малозабезпечених та
соціально-дезадаптованих жінок на відміну від жінок контрольної групи
Проаналізувавши зросто-вагові показники в обох групах
вагітних, при класифікації на підгрупи за вагою: до
Розподіл обстежених вагітних за зростом та масою тіла наведений у таблиці 2.
|
Групи обстежених |
До |
Від 65 до |
Від 75 до |
Більше |
Середній зріст, см (160—170) |
Середній зріст, см > |
|
Основна група, n= 35 |
11 (31,4%) |
9 (25,7%) |
8 (22,9%) |
7 (20%) |
29 (82,8%) |
6 (17,1%) |
|
Контрольна група, n=30 |
8 (26,7%) |
12 (40%) |
6 (20%) |
4 (13,3%) |
26 (86,7%) |
4 (13,3%) |
Розподіл обстежених груп проводився за даними акушерсько- гінекологічного
анамнезу, клінічною картиною (скарги), даними об’єктивного гінекологічного
обстеження, результатами бактеріоскопічного та бактеріологічного досліджень
вмісту піхви. Визначаючи соматичний
анамнез у обстежених жінок слід зазначити, що висока частота екстрагенітальних
захворювань відмічалася у жінок основної групи, а саме діагностовано
захворювання шлунково-кишкового тракту у 21, захворювання сечовидільної системи
– 7, захворювання ендокринної системи – 4, серцево-судинної системи – 3.
Гінекологічні захворювання в анамнезі, які відігравали
певну роль у виникненні ПД, яку діагностовано у вагітних основної групи.
Відмічено, що у всіх жінок, які
страждали на запальними захворюваннями матки і придатків, у всіх випадках лабораторно підтверджені
збудники інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). З них - у 3-х (8,5%)
в анамнезі - позаматкова вагітність, у 4-х (11,4%) - кісти яєчників, у 5-х
(14,3%) – фіброміома тіла матки; у 21(60%) виявлена ерозія шийки матки та
ерозованийектропіон. Аднекситом страждали 28 (80%), ендометритом після штучного
аборту 2 (5,7%) жінок; у 2-х (5,7%) діагностовано поліп цервікального каналу. У жінок контрольної групи не були відмічені запальні захворювання ЖСО, а
гінекологічні захворювання в анамнезі склали 47,9%: ерозії шийки матки незапального
характеру 2 (6,6%), позаматкова вагітність у однієї (3,3%), кісти яєчників у 2
(6,6%), поліп цервікального каналу у 1 (2,5%). Ендометрит та фіброміома тіла
матки у контрольній групі не зареєстровано.
Отже, нами відмічено, що частота гінекологічних
захворювань в основній групі вагітних значно перевищує показники контрольної
групи.
Слід зазначити, що у всіх жінок основної групи прояви ЗЖСО проявлялися
клінічно: скаржилися на білі (100%),
печію та свербіння в ділянці зовнішніх статевих органів (39%) і в піхві
(48,%), дізуричні явища – ( 17%), дискомфорт під час та після статевого
акту - ( 28%).
Характер вагінальних білей був різним: слизові виділення – у 11 (11,0%),
сирні – 22(22%), пінисті – 18 (18,0%), гнійні – 16( 16,0%), сукровичні – 6(6%).
Інколи пацієнтки відзначали змішаний характер
виділень: водянисті з домішками
сирних і пінистих (76%) виділень.
Оцінка кількості вагінальних виділень була оцінена макроскопічно: незначна
кількість – у (13%), помірна – у (26%), значна - у (61%).
При об’єктивному обстеженні у 26 жінок основної групи було виявлено
гіперемію шкіри і слизових оболонок вульви і піхви і у 93% гіперемію та набряк
слизової піхви. Під час кольпоскопічного обстеження у 39,0% жінок виявлено
явища ендоцервіциту і дисплазії епітелію вагінальної частини шийки матки.
При проведенні бактеріоскопічного дослідження вагінальних мазків у всіх
пацієнток основної групи виявили ІІІ та ІV
ступінь чистоти вагінальної флори. Визначалися невелика кількість паличок
Додерлейна, велика кількість лейкоцитів, помірна кількість епітелію, значна
кількість кокової та змішаної флори. Середня кількість лейкоцитів у мазках
становила 48-61 у 41% жінок основної групи, значна кількість епітелію
спостерігалась у 51% жінок, помірна – у 14% жінок. За результатами
бактеріологічних досліджень встановлено, що запальні процеси жіночих статевих
органів перебігають на фоні порушення мікрофлори піхви з наступним інфікуванням
патогенними та умовно-патогенними мікроорганізмами. Нами виявлено, що у 92%
випадків мають місце мікробні асоціації, які були представлені факультативними
аеробами, анаеробами.
Оцінюючи перебіг першого триместру гестації у жінок
обстежених груп слід зазначити ,що у вагітних при інфекційних процесах в
періоді плацентації(основна група)спостерігали значно більшу частоту ускладнень
гестації порівняно з групою контролю. Слід зазначити, що у вагітних основної
групи, мали місце анемія (68,5%), гестози першої (62,8%) половини вагітності,
загроза переривання вагітності (74,3%), часткове відшарування хоріону та
плаценти (71,4%), загострення супутніх екстрагенітальних захворювань (59,5%). У
вагітних контрольної групи ці ускладнення проявлялися значно рідше в порівнянні
з основною групою. Детальний аналіз
частоти ускладнень у групах дослідження наведено у таблиці 3.
Таблиця 3 - Характеристика
ускладнень вагітності у жінок основної та контрольної груп
|
Групи дослідження |
Анемія |
Гестози І половини вагітності |
Загроза переривання вагітності |
Часткове відшарування хоріону, або плаценти |
|
Основна група, n=35 |
24 (68,5%) |
22 (62,8%) |
26 (74,3%) |
25 (71,4%) |
|
Контроль, n=30 |
9 (30%) |
7 (23,3 %) |
6 (20%) |
4 (13,3%) |
|
Р |
0,017 |
0,012 |
0,002 |
0,015 |
Примітка:
Р - ступінь достовірності різниць показників
в порівнянні з контролем;
n - число
спостережень
Висновок. Таким
чином, інфекційні процеси ЖСО є вагомим чинником ризику ускладнень під час
вагітності, особливо в період формування плацентарного комплексу та виникнення первинної
плацентарної дисфункції, яка
проявляється в ранні періоди гестації, тому особливого значення має
прегравідарна підготовка жінок із запальними захворюваннями ЖСО та раннє виявлення у вагітних патогенної та
умовно-патогенної мікрофлори, удосконалення методів діагностики ПД на тлі
інфекційних процесів та підбір індивідуальних схем профілактики та лікування
специфічного процесу під час вагітності.
Література:
1.
Цинзерлинг В. А. Перинатальные инфекции.
(Вопросы патогенеза, морфологической диагностики и клинико-морфологических сопоставлений).
Практическое руководство / В.А. Цинзерлинг, В.Ф. Мельникова - СПб: Элби СПб,
2012. – 352 с.
2.
Інфекції
та вагітність / [Б. М. Венцківський, А.В. Заболотна, О.О. Зелінський, А.Я.
Сенчук ]//ОКФА, Одеса. -2013. – 362 с.
3.
Нагорная В.Ф. Двухступенчанчатый подход
к лечению вагинальных инфекций / В.Ф. Нагорная // Репродуктивное здоровье женщины
. – 2007. - № 1(30). – С. 188-189
4.
Романенко Т.Г. Коррекция нарушений
микробиоценоза половых путей у женщин группы высокого риска / Т.Г. Романенко,
Е.В. Форостяная // Репродуктивное здоровье женщины. – 2011. - №4 (20). – С. 114-115.
5.
Infections
of the lower female genital tract during childhood and adolescence / [E.
Deligeoroglou, N. Salakos, E. Matrakis et.al.]
// Clin. Exp. Obstetr. Gynecol. – 2006. - №3. – V. – 31. – Р.175-178.