Медицина / 7. Клиническая медицина.

Аймедов К.В.

д.мед.н., професор, завідувач кафедри психології

Одеського національного медичного університету

Асєєва Ю.О.

к.психол.н., старший викладач кафедри психології

Одеського національного медичного університету

Особливості медико-психологічного супровіду дітей та підлітків перенесших черепно-мозкову травму

Актуальність проблеми медико-психологічного супроводу дітей та підлітків з черепно-мозковою травмою (ЧМТ) пов'язана з високою поширеністю даної патології та невизначеністю медико-соціального прогнозу. За даними ряду авторів, нейротравма стала займати, перше місце в структурі дитячої смертності, а половина дітей, які перенесли важку ЧМТ, стають інвалідами [4-6]. В свою чергу пошкодження черепа і головного мозку в структурі всіх травм дитячого віку, за даними різних авторів, складають від 21 до 75% [2, 4]. Серед усіх госпіталізованих дітей з приводу ЧМТ летальність коливається від 0,35 до 38% [1, 2, 5]. При цьому легка ЧМТ зустрічається до 80% [4, 5, 6]. А анатомо-фізіологічні особливості дитячого організму часто обумовлюють невідповідність між ступенем тяжкості ЧМТ та їх клінічними проявами, особливо у дітей раннього віку, які посилюється з віком, обумовлюючи дезорганізацію інтеграла та іншої діяльності мозку, прогресуючі вегетативні, інтелектуальні порушення, які призводять до соціальної дезадаптації дітей (інвалідизація, зниження успішності в школі, складності у стосунках із однолітками, батьками та т. п.) та їх неповноцінного розвитку, що і підкреслює нагайність у подальших дослідженнях даної проблеми [4, 6].

З огляду на демографічні проблеми в Україні питання формування і збереження здорового підростаючого покоління залишається найбільш гострим, тому на наш погляд, зміни даної ситуації, на пряму залежать від розвитку і вдосконалення профілактичного спрямування в медицині, і постійний контроль за станом здоров'я неповнолітніх дітей. У зв'язку з цим велике значення має організація якісної лікувально-профілактичної допомоги, створення спеціалізованих дитячих нейрохірургічних відділень для організації комплексної медико-психологічної допомоги дітям та підліткам з ЧМТ.

Оскільки у неповнолітніх дітей розвиток ЧМТ має свої особливості, так, характерна невідповідність між ступенем її тяжкості і наслідками. До легкої ЧМТ у дітей відносять тільки струс головного мозку, забій мозку легкого та середнього ступеня відносять до середнього ступеня тяжкості. Необхідно відзначити, що при ударах головного мозку у дітей переважає загально мозкова симптоматика над осередковою, формуються поведінкові розлади, вегетативна недостатність, тому можуть виникати труднощі при своєчасній діагностиці ЧМТ [1, 3]. А саме своєчасне звернення до невролога і проведення раціональної медикаментозної терапії дозволяють досягти істотного поліпшення стану дітей і підлітків у віддаленому періоді ЧМТ. Однак, однією лікарської терапії для подолання наслідків ЧМТ може не вистачити. Всі діти, які перенесли ЧМТ, потребують обстеження у психолога з метою виявлення можливих порушень вищих психічних функцій. Нерідко дані порушення бувають не грубими, але навіть в цих випадках вони можуть чинити негативний вплив на успішність навчання в школі і поведінку дитини. Все це вказує на те, що допомога дітям та підліткам, які перенесли ЧМТ, завжди повинна носити комплексний характер.

У реабілітаційних центрах повинні працювати команди лікарів, які включають лікаря-реабілітолога, основним завданням якого є лікування та профілактика ускладнень, призначення медикаментозної терапії; фізіотерапевта, що займається відновленням рухових функцій пацієнта, підбором індивідуальних методик в залежності від його стану; психолога, який здійснює психологічну підтримку дитини та її батьків (чи осіб які здійснюють за нею догляд), розробляє і впроваджує методики по відновленню пам'яті, емоційної сфери, боротьби з депресією; логопеда, що займається розвитком мови; медичних сестер, які контролюють своєчасний прийом лікарських препаратів, проведення фізіопроцедур, супровід, догляд.

На наш погляд, найбільш ефективною моделлю організації спеціалізованої нейротравматологічним допомоги дітям з ЧМТ є дитячий спеціалізований нейрохірургічний центр. А оптимальним методом поліпшення спеціалізованої нейрохірургічної допомоги дітям може служити алгоритм дій при підозрі на ЧМТ у дитини. Важливою складовою профілактичних заходів дитячої ЧМТ є міжвідомчий мультидисциплінарний підхід з акцентом на роботу в сім'ї.

Література:

1. Артарян A.A. Черепно-мозговая травма у детей / A.A. Артарян, A.C. Иова, Ю.А. Гармашов. // Клиническое руководство по черепно-мозговой травме / Под ред. А.Н. Коновалова и др. М., – 2011. – T.2. – С. 603–647

2. Кривенко С. Н. Социально-экономические аспекты множественной бытовой травмы в Донбассе / С. Н. Кривенко, В. Г. Климовицкий, А. В. Владзимирский // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2000. – Т. 4, № 2. – С. 275–278.

3. Потапов А.А., Лихтерман Л.Б., Кравчук А.Д., Корниенко В.Н., Захарова Н.Е., Ошоров А.В., Филатова М.М. Современные подходы к изучению и лечению черепно-мозговой травмы. // Анналы клинической и экспериментальной неврологи – 2010 – Т.4, №1– С.4–12

4. Потапов О.О. Травматична хвороба головного мозку: діагностика, перебіг та прогнозування / О.О. Потапов, О.П. Кмита // Вісник СумДУ. Серія «Медицина». – 2012. – № 2. – С. 59–67.

5. Черепно-мозговая травма у детей: эпидемиология и основные принципы организации медицинской помощи / Составители: Валиуллина С.А., Промыслова С.А., Тютюкина А.И. и др. – М.: 2014. – 24 с.

6. Эпидемиология инвалидности вследствие черепно-мозговых травм в Украине/ Н.К. Хобзей, Е.Г. Педаченко, В.А. Голик, А.П. Гук, Н.А. Гондуленко// Україна. Здоров’я нації. – 2011. – № 3 (19). – С. 30–34.