Педагогические науки / 2.Проблемы подготовки специалистов.

Хомяк Л.В.

Запорізький національний університет

Проблематизація освітнього змісту як психолого-педагогічна умова підготовки майбутніх менеджерів

Низькі рівні навчальної мотивації, обгрунтованості професійного вибору та сформованості особистого професійного плану у більшості студентів-менеджерів вказують на необхідність проблематизації освітнього змісту. Для сучасних студентів важливо не тільки отримувати нову інформацію, а й розглядати її вдумливо та критично, а для цього необхідно вміти поглянути на проблему з різних точок зору, роблячи висновки щодо точності й цінності даної інформації, займаючись пошуково-дослідницькою діяльністю та розв’язуючи нестандартні завдання.

Одним із засобів проблематизації може слугувати зміст навчального предмета за умови представлення його як логіки суперечливого наукового пізнання, як процесів поглиблення, повернення до вихідних даних і їх проблематизації; орієнтування на гуманістичні, особистісно значущі цінності [1].

Викладач повинен так подати навчальний матеріал, щоб він спонукав студентів до розмірковувань. Знання повинно переосмислитись: переосмислення сприяє процесу суб’єктивації, тобто не тільки оцінці особистісної значущості навчального матеріалу, але й усвідомленню самого себе його суб’єктом. Не менш важливе значення має переосмислення конкретних фактів і положень. У них повинен бути представлений не лише матеріал, який обґрунтовує необхідність того чи іншого ставлення до фактів, але і матеріал, що містить контекст відкриття і передбачає можливість інтелектуальної ініціативи [1].

Враховуючи викладене вище, для проблематизації змісту навчального предмета можна використати наступні прийоми:

– створення проблемних ситуацій шляхом зіставлення даних буденного та наукового досвіду;

– «Гра в експертів», тобто залучення «донаукових» розумінь студентів та залучення їх у якості експертів;

– озброєння студентів методами виявлення та спростування хибних стереотипів та асоціацій, що склалися за межами наукового пізнання;

– завдання на виявлення у підручниках змістовних помилок, неточностей;

– завдання на встановлення схожості там, де очевидна відмінність, і навпаки;

– пред’явлення студентам проблематичності цінності або проблематичності мети діяльності;

– завдання з надлишком умов (необхідність вибору потрібної інформації у ситуації надлишкової інформації) або навпаки, завдання з браком потрібної інформації;

– завдання на постановку задачі [2; 135-137].

Ще одним засобом проблематизації освітнього змісту є залучення студентів до науково-дослідної роботи. Студенти факультету менеджменту Запорізького національного університету під керівництвом викладачів приймали участь у конкурсах проектів, таких як, наприклад, «Дубовка: перезавантаження», «Епіцентр студентських ініціатив», «Запорізький вектор студентських ініціатив», постійно виступають з тезами доповідей на Університетській науково-практичній конференції «Молода наука» та Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми управління економічним потенціалом регіонів», публікують спільні з викладачами статті у збірниках наукових праць, розробляють прикладні дипломні проекти, подають заявки на участь у міжнародних грантах та стипендіальних програмах.

Таким чином, проблематизація освітнього змісту сприяє розвитку критичного та аналітичного мислення у студентів, спонукає їх до самостійного дослідження предмета, допомагає реалізувати їм свій потенціал, виконуючи такі навчальні завдання, що вимагають для свого вирішення дослідницького підходу. Виконання конкурсних проектів, прикладних дипломних проектів, участь у науково-практичних конференціях, «круглих столах», предметних олімпіадах та грантах повинні стати обов’язковою умовою підготовки фахівців високого класу.

Література:

1. Кульневич С.В. Педагогика личности от концепций до технологий: учеб.-практ. пособие для учителей и классных руководителей, студентов, магистрантов и аспирантов пед. учеб. заведений, слушателей ИПК / С.В. Кульневич. – Ростов н/Д.: Творческий центр «Учитель», 2001. – 160с.

2. Сергеев И.С. Основы педагогической деятельности : Учебное пособие. – СПб. : Питер, 2004. – 316 с.