Педагогічні науки /2. Проблеми підготовки фахівців

 

С. О. Головко

ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» (м. Слов’янськ), Україна

Технологічний підхід у вирішенні проблеми формування управлінської культури майбутніх магістрів з менеджменту

Соціально-економічні реалії сьогодення висувають підвищенні вимоги до професійних якостей майбутніх менеджерів. Серед таких вимог провідну роль мають навички лідерства, командної роботи, прийняття управлінських рішень,  наявність критичного мислення, уміння володіти дієвими інструментами мотивування персоналу організації та регулювання міжособистісних відносин тощо. На освітньому рівні «магістр» зазначені вимоги трансформуються в необхідність формування у майбутніх менеджерів управлінської культури, що виступає не тільки складовою людської культури, а ще й формою використання загальнолюдських культурних надбань у сфері управління.

За змістом культура управління менеджера характеризується його успішністю в організації і здійсненні процесу управління, організації управлінської праці, використанні техніки управління, а також вимог, що висуваються до систем управління і працівників, що обумовлені нормами та принципами суспільної моралі, етики, естетики й права.

Останнім часом питання формування управлінської культури майбутніх магістрів з менеджменту розглядалося у руслі споріднених наукових пошуків. Так, знані науковці Т. Поясок, В. Стрельніков, С. Кожушко, Т. Коваль досліджували теоретичні й практичні засади професійного становлення майбутнього менеджера, економіста у вищих навчальних закладах,  А. Губа, В. Бондар, Л. Даниленко, Г. Єльникова, С. Калашнікова, Т. Сорочан, М. Сметанський, Є. Хриков вивчали різноаспектні питання освітнього менеджменту.  У роботах Г. Єльникової, А. Грушевої, Н. Протасової, О. Романовської розкрито загальні основи розвитку управлінської культури студентів в освітньому процесі вищих навчальних закладів.

Разом із тим, незважаючи на інтенсивні та різнопланові студії, проблему формування управлінської культури майбутніх магістрів з менеджменту ще не було розглянуто в умовах навчання в магістратурі. Це й стало метою нашої статті.

Вирішення поставленої задачі ми пропонуємо через теоретичне обґрунтування, змістове розроблення й експериментальну перевірку технології формування управлінської культури майбутніх менеджерів у процесі фахової підготовки.

Зазначимо, що педагогічна технологія (від др.-грец. tесhnе – «мистецтво, майстерність, уміння»; lоgоs – «слово, учення») – це сукупність, спеціальний набір форм, методів, способів, прийомів навчання та виховних засобів, системно використовуваних в освітньому процесі, на основі декларованих психолого-педагогічних установ, а також один із способів дії на процеси розвитку, навчання та виховання [1].

Як слушно зауважує С. Харченко, аналіз наукових досліджень останніх років, досвіду роботи вітчизняної та зарубіжної вищої школи показують, що процес технологізації освітньої діяльності стикається з багатьма труднощами: багаточисленністю інновацій, недостатньою розробкою загальних орієнтирів і критеріїв у виборі технологій для вивчення конкретної дисципліни [2, с. 8]. Ми поділяємо думку дослідника стосовно того, що в науці існує неоднозначна оцінка ролі технологізації у підвищенні якості освіти. Так, одні вчені заперечують необхідність і можливість технологізації навчального процесу, інші обмежують сферу використання педагогічних технологій межами відтворювального навчання, треті – оцінюють технологічний підхід як інструмент розвитку особистості.

У зазначених умовах науково-педагогічним працівникам необхідно не тільки орієнтуватися в широкому спектрі сучасних інноваційних технологій, провідних ідей та напрямків, але й креативно підходити до їх використання.

Розроблена нами технологія формування управлінської культури майбутніх менеджерів у процесі фахової підготовки використовує широкі можливості навчальних дисциплін фахового (професійно-практичного циклу), виробничої практики на підприємствах різних форм власності, організації й проведення магістерського дослідження.

Відомі форми, методи, способи й прийоми навчання адаптовані нами відповідно до завдань дослідження. Новизна запропонованої технології полягає в інтерпретації та трансформації вже відомих у науці педагогічних технологій через призму університетської підготовки майбутніх магістрів з менеджменту.

Так, нами розроблено програмно-методичне забезпечення реалізації технології формування управлінської культури майбутніх менеджерів у процесі фахової підготовки в межах навчальних дисциплін «Технологія прийняття управлінських рішень», «Фінансовий менеджмент», «Інформаційні системи й технології в управлінні організацією» та ін.; запроваджено в практику позааудиторної роботи серію науково-методологічних семінарів: «Основи управління», «Функціональний менеджмент»; відкрито в ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»  Центр розвитку компетентностей з реінжинірингу бізнес-процесів; сформовано банк завдань дослідницького характеру для проходження виробничої практики у відділах: планово-економічних, внутрішнього аудиту, контролінгу; адаптовано пакет діагностичних матеріалів для визначення рівня сформованості управлінської культури майбутніх магістрів з менеджменту.

Зрозуміло, що ефективність упровадження розробленої технології в практику університетської освіти залежить від того, наскільки в такій роботі зацікавлені самі викладачі. Високий рівень вмотивованості й готовності науково-педагогічних працівників до діяльності в нових умовах є запорукою реалізації наших наукових ідей. У цьому аспекті для нас базисними є результати дослідження В. Стрельнікова, який яскраво окреслює роль викладача ВНЗ у контексті підготовки майбутнього економіста, менеджера, зокрема, виділяє наступні вміння:   1) оцінювати реальний стан навченості студентів; 2) здійснювати до них індивідуальний та диференційований підхід; 3) накреслювати перспективу їх подальшого руху; 4) педагогічно точно визначати і формулювати завдання формування громадянської та національної свідомості студентів, враховуючи при цьому рівень їх духовного розвитку, вікові та індивідуальні особливості; 5) проектувати систему знань, світогляду студентів; 6) передбачати можливі труднощі процесу формування економічної свідомості студентів, визначати способи їх ліквідації; прогнозувати результати цього процесу [3, с. 175].

Ми маємо глибоке переконання, що результати дослідження можуть бути використані в освітньому процесі університетів, які здійснюють підготовку майбутніх менеджерів, зокрема викладачами університетів при розробки освітніх програм, навчально-методичних посібників і рекомендацій для студентів, студентами й аспірантами університетів для підвищення їхнього професійного рівня й результативності університетської підготовки.

Водночас зазначимо, що технологічний підхід до процесу навчання має право на існування в контексті нової освітньої парадигми лише в тому випадку, коли він трансформується в інструментарій, що забезпечує особистісно-орієнтований, гуманістичний характер цілісного процесу професійної підготовки. Аналіз ефективності розробленої технології стане предметом подальшого наукового пошуку.

 

Література:

1.    Український тлумачний словник [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://language.br.com.ua/.

2.    Педагогічні технології в сучасних наукових дослідженнях: досвід та інновації : монографія / за ред. С. Я. Харченка ; Держ. закл. «Луган. нац. ун-т імені Тараса Шевченка». – Старобільськ : Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2017. – 372 с.

3.    Стрельніков В. Ю. Педагогічна підготовка магістрів економіки на основі компетентнісного підходу / В. Ю. Стрельніков // Компетентнісний підхід до підготовки випускників вищого навчального закладу: матеріали XXXVІ міжвузівської наук.-методичної конф. (Полтава, 22–23 березня 2011 р.): в 2 ч. Ч. 1.– Полтава : РВВ ПУЕТ, 2011. – С. 174 – 176.