Комишан Ю.В.
Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Україна

ГЛОБАЛІЗАЦІЯ – ОДИН ІЗ ЧИННИКІВ ВПЛИВУ НА ОСВІТУ

В умовах сьогодення ми спостерігаємо очевидний вплив глобалізації на всі сфери нашого життя. Швидкого темпу сама глобалізація набрала відносно недавно, а саме в останні десятиліття ХХ – на початку ХХІ ст. Зміни одночасно проходять в багатьох галузях, тому зовсім не дивним є те, що ми спостерігаємо такі яскраві інновації в педагогічних підходах до викладання мистецьких дисциплін у сучасній загальноосвітній школі.

Питання, що торкаються глобаліських змін у педагогічній сфері ми зустрічаємо у роботах таких дослідників: В. Андрущенко, Е. Гідденс, Ж. Делор, І. Добронравова, І. Зазюн, Н. Кочубей, А. Сбруєва, Н. Сулаєва, В. Шевченко. Науковці О. Бульвинська, В. Кушерець, М. Романенко описують у своїх працях процеси інформатизації та комп’ютеризації у системі освіти. Глобалізація безпосередньо впливає на Україну та українське суспільство і цим питання висвітлюється у дослідженнях О. Білоруса, О. Льовкіної, А. Панаріна.

Метою нашого дослідження є визначення основних чинників впливу глобалізації на сучасну мистецьку освіту в Україні.

Упродовж тривалого часу багато науковців досліджують глобалізацію як теорію, ідеологію та стратегію [2; 3]. Термін «глобалізація» введений вперше О. Робертсоном у 1983 році і відносився винятково до економіки, а вже пізніше він увійшов у багато інших сфер. У своїх працях В. Морес говорить, що цей термін виник ще у 70-х роках ХХ ст. і зустрічався у позначеннях нових стратегій світового виробництва й розподілу. У тому ж таки 1983 році американський дослідник Т. Левітт означив глобалізацію як «формування єдиного світового ринку» [1; 5].

Поняття глобалізації у сфері освіти може розкриватися як поєднання намагань педагогів, метою яких є вирішення задач та розв’язання проблем сьогодення, покращення підходів до навчального процесу в закладах усіх рівнів. Ера сучасних технологій дає поштовх до виникнення та пошуку нових можливостей інтегрування в освітній сфері.

Як відомо, глобалізація має своїх прихильників (У. Андерсон, Р. Кеохейн, К. Омає) та опонентів (Дж. Грей, М. Канаєв, Дж. Най), а також означається пріоритетними (тісний зв’язок з економікою та політикою; є основою майбутнього процвітання та достатку; можливості використання технологій країнами, що розвиваються; є каталізатором інтеграції інформаційних систем в єдину світову систему) та непріоритетними сторонами (соціальне розшарування; високий рівень елітарності; витіснення реального світосприйняття віртуальним, підвищення рівня злочинності; проникнення в інформаційне поле фрагментарної, невпорядкованої інформації; втрата національної, культурної, релігійної ідентичності) [5].

У ході аналізу досліджень, в яких висвітлюються проблеми цієї тематики, можемо визначити 3 найважливіші аспекти впливу глобалізації на систему освіти: політичний, економічний та культурний.

Політичний аспект виявляється в поширенні ідей неолібералізму на освіту в багатьох країнах. Це явище ми можемо помітити у зменшенні ролі держави у впливах на освітній складник; зростання авторитету міжнародних організацій (Світовий Банк, Світова організація торгівлі – СОТ, Міжнародний валютний фонд тощо); приватизація освітніх закладів; також зазнають змін форми контролю в освітній сфері [4; 5].

Економічний аспект розкриває трансформацію освіти в предмет міжнародної торгівлі. Технологічно проникнення ринкових механізмів стало можливим з розробкою та впровадженням у дію в рамках СОТ Генеральної угоди про торгівлю послугами, яка передбачає нові можливості для інвестицій у сферу освіти, отримання від неї прибутків та інтернаціоналізацію освіти в цілому. Основна її ідея – підтримування однакових умов, які б сприяли експорту та імпорту послуг у всі країни [4].

Щодо культурного аспекту глобалізації, можна зазначити, що перед сучасною педагогікою стоїть завдання підготовки молодого покоління до життя в умовах глобалізації, а також збереження його національної, культурної, релігійної належності. Відомо, що, крім підготовки професійних кадрів, перед педагогічною освітою стоїть не менш важливе завдання, а саме формування майбутнього покоління країни. І як будь-яка сфера життя суспільства включає в себе позитивні та негативні аспекти. Наголошуючи на конструктивних сторонах, слід акцентувати увагу на тому, що в останні роки можемо спостерігати збільшення кількості міжнародних наукових, науково-практичних семінарів, конференцій; міжнародних обмінів науковцями та студентами; стажування молодих науковців за кордоном; різноманітних міжнародних програм тощо [5].

Виходячи з умов глобалізації сьогодення, наша країна не може залишатись закритою для глобаліських явищ, що охоплюють всі сфери нашого життя. Тому доречним є питання адаптації вітчизняної системи освіти до вимог сучасності. Відповідно до цього постають нові вимоги до підготовки майбутнього фахівця, який би був здатен формувати у молодшого покоління аксіологічні орієнтири, використовуючи позитивні сторони глобаліського процесу і водночас сприяти мінімізації впливів глобалізації на нього.

Література

1. Сучасна глобалістика: провідні концепції і модерна практика : Навч. посіб. / [Бебик В.М., Шергін С.О., Дегтерьова Л.О.] – К. : Університет «Україна», 2006 – 208 с.

2. Галкин А.А. О глобализации без иллюзий / А.А. Галкин // Глобализация. Конфликт или диалог цивилизаций? – М., 2002. – 164 с.

3. Панарин А.С. Искушение глобализмом / А.С. Панарин. – М. : Эксмо-Пресс, 2002. – 416 с.

4. Сбруєва А.А. Глобалізація освіти / А.А. Сбруєва // Енциклопедія освіти / [гол. ред. В.Г. Кремень]. – К., 2008. – 1038 с.

5. Сулаєва Н.В. Підготовка вчителя в педагогічному простору неформальної мистецької освіти : монографія / Наталія Сулаєва. – Полтава: ПНПУ ім. В.Г. Короленка, 2013. – 408 с.