Педагогічні науки / 5. Сучасні методи викладання

Кандидат педагогічних наук Шаран О.В.,

студентка факультету початкової та мистецької освіти Чопик С.Ю.

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка,

Україна

Особливості розвитку логічного мислення на уроках математики у початковій школі

 

Одним із основних завдань загальноосвітньої школи завжди було і залишається формування культури мислення школярів. Важливою передумовою мислення є логічна грамотність, тобто деякий мінімум знань та вмінь, потрібний для будь-якої інтелектуальної діяльності. Думка про те, що в молодшому шкільному віці необхідно вести роботу з формування й розвитку логічного мислення, є загальноприйнятою в психолого-педагогічних науках. Допомогти у вирішенні цього питання в школі може лише математика. Адже математика, глибоко пов'язана із життям, прищеплює учням навички узагальнювального й точного мислення, уміння бачити єдність у розмаїтті явищ життя, використовувати логічне мислення в глибокому розумінні дійсності.

Формальна логіка, на якій побудована математика, лежить в основі різних дисциплін: фізики, хімії, біології, історії тощо. Вона є фундаментом критичного мислення. Особливої актуальності набуває питання про вміння логічно мислити  в наші дні, коли відбувається тотальна комп'ютеризація всіх галузей знань. Тому розвиток у дітей логічного мислення – це одне з найважливіших завдань сучасної освіти, починаючи з її початкової ланки.

Проблема розвитку логічного мислення не нова. Педагогічні аспекти розвитку логічного мислення в навчальному процесі школярів також знайшли відображення в працях Ю.К. Бабанського, І.А. Барташнікової, В.П. Бєспалько, П.Я. Гальперіна, В.В. Давидова, Є.М. Кабанової-Меллер, В.Ф. Паламарчук та багатьох інших. Пошуку шляхів розвитку логічного мислення в процесі навчання математики присвячені дослідження сучасних вчених та учителів-практиків: О.І. Гришко, С. Жукової, Т.А. Кондрашенкової, О.Я. Митника, І.Л. Нікольської, В.Ю. Середи, А.А. Столяра, Л.С. Сухарєвої, Т.О. Фадєєвої, Л.Ф. Шостак та багатьох інших.

На важливості цієї проблеми наголошував ще В.О.Сухомлинський, він радив «…виховувати в учнів прагнення пізнавати навколишній світ, виконуючи складні розумові операції: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, самостійно бачити причинно-наслідкові зв’язки; самостійно, без зовнішнього тиску оцінювати явища навколишньої дійсності; розвивати вміння доказово відстоювати свої думки і погляди; прагнення своєю розумовою та іншою працею щось довести, утвердити, відстояти; спостерігати, досліджувати, робити власні висновки з явищ навколишнього життя на основі прочитаного в довідковій літературі, наукових журналах» [3, 487].

Про важливість вміння логічно мислити свідчать і слова мовознавця Н.Д. Бабич про те, що логічність є ознакою культури мовлення. Вона  формується на рівні «мислення – мова – мовлення» і залежить від ступеня володіння прийомами розумової діяльності, знання законів логіки [1].

Як показує досвід, одним з ефективних способів розвитку мислення молодших школярів є розв'язування школярами логічних завдань, особливе місце серед яких відводиться завданням підвищеної складності.

Сама назва завдань підвищеної складності має відносний характер. Відносність завдань підвищеної складності полягає в тому, що одне і те ж завдання може бути для дитини на якомусь етапі завданням підвищеної складності, а на іншому – звичайним завданням; або ж для однієї дитини дана задача є завданням підвищеної складності, а для іншої – ні. Тому такі завдання мають значення в роботі не лише з сильними, а й з середніми і навіть слабкими учнями [2].

У чинних підручниках з математики для початкових класів завдання підвищеної складності містяться серед задач із зірочками в кінці кожного уроку. Серед них виділяємо такі види:

1)       завдання на заповнення пропущених чисел або знаків дій у рівностях і задачах;

2)       завдання на заповнення логічних квадратів;

3)       завдання на роботу з геометричними фігурами;

4)       завдання на десяткову систему числення;

5)       завдання на вікову періодизацію;

6)       задачі, в яких задано суму та різницю невідомих даних;

7)       задачі, які розвязуються з кінця;

8)       задачі на припущення;

9)       задачі на планування найгіршого варіанту;

10)      завдання комбінаторного характеру;

11)      завдання на серіацію даних;

12)      задачі на зважування;

13)      задачі на переливання;

14)      задачі на суміші;

15)      задачі на розрізування;

16)      задачі-жарти та ін.

Важливим є питання методики навчання молодших школярів розвязування логічних завдань. Як показали дослідження, проведені у процесі проходження педагогічної практики:

1)       рівень розвитку логічного мислення впливає на успішність учнів;

2)       формування логічного мислення учнів початкових класів буде успішним, якщо забезпечити:

а) систематичне формування в учнів навичок здійснення логічних прийомів;

б) використання системи математичних завдань підвищеної складності;

в) організацію роботи на основі творчої діяльності учнів;

г) використання інноваційних технологій: інтерактивні методи, робота в групах, компютерні засоби навчання та ін.

д) сприятливий психологічний клімат у класі, що включає створення вчителем ситуації успіху, взаємопідтримки, можливості вільного вираження думки та ін.

Постає питання підготовки спеціалістів – майбутніх учителів початкових класів до формування логічного мислення молодших школярів. «Існує необхідність наявності у вчителів міцних навичок логічного мислення і уміння формувати їх у своїх учнів» [4].

Отже, розв’язування завдань підвищеної складності сприяє розвитку логічного мислення учнів, підвищенню успішності молодших школярів, дозволяє вчителю ознайомити дітей з важливими в пізнавальному відношенні фактами, тим самим сприяти інтелектуальному розвитку учнів та розширенню їх кругозору.

Література:

1.    Бабич Н.Д. Основи культури мовлення / Н.Д.Бабич. – Львів: Світ, 1990. – 232 с.

2.    Корчевська О.П. Робота над завданнями підвищеної складності з математики в початкових класах / О.П. Корчевська. Тернопіль: Підручники і посібники, 1999. 144 с.

3.    Сухомлинський В.О. Вибрані твори в 5 томах. Т.2 / В.О. Сухомлинський. – К.: Радянська школа, 1979. – 670 с.

4.    Шаран О. Педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку логічного мислення молодших школярів на уроках математики / О. Шаран, З. Юрас // Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених ДДПУ імені Івана Франка. – Дрогобич: Посвіт, 2015. – Вип. 12. – 344 с. – С. 324 – 329.