Теоретические и методологические проблемы исследования языка

магістрантка Григоренко В.О.

Мелітопольський державний педагогічний університет

імені Богдана Хмельницького (Україна)

До питання про неологізацію англійської мови

Як відомо, словниковий склад англійської мови постійно оновлюється, отже лексична система мови не є замкнутою, вона відкрита завдяки своїй взаємодії із середовищем. Зміни в суспільстві вимагають уточнення, поглиблення існуючих наукових понять та зумовлюють утворення нових мовних одиниць для позначення сучасних реалій життя. Стрімкому росту такого роду інновацій, які у вербоцентричному форматі іменуються "неологізмами", сприяє розвиток інтернет-спілкування [Гармаш 2015, с. 118].

Мова є засобом спілкування через властиву їй можливість змінюватися, розвиватися, пристосовуватися до потреб суспільства відбивати появу усього нового. Про темпи збагачення словникового складу англійської мови на початку нового століття свідчить, наприклад, той факт, що тільки за січень 2002 р. редакційна колегія словника Collins Gem English Pocket Dictionary зареєструвала 140 неологізмів [Ezard 2002, p. 9].

У звязку з цим виникла потреба уточнення поняття неологізму. Визначення неологізму як „мовної одиниці, що утворена для визначення нового поняття” [Мостовий 1993, с. 174], як слів або зворотів, що створені для позначення нового (раніше невідомого) предмета не включає всі можливі види інновацій. У цьому зв'язку слід мати на увазі, що під поняттям "неологізм" будь-якої мови можна розуміти як загальнолітературні інновації, так і одиниці, що виникли на периферії мовної системи [Зацный 2013, с. 65-66].

Окремо можна виділити „словотвірні інновації”, які матеріально втілюються в нових словотворчих елементах. В абстрактному вигляді вони представлені новими словотворчими моделями. Роль кожного продуктивного афікса більш важлива, ніж роль окремого лексичного або фразеологічного неологізму, оскільки кожна словотворча морфема дає життя багатьом лексичним неологізмам (деякі нові афікси „породили” сотні нових слів), розширює можливості словотвору.

Деякі лексикографи вважають, що для появи слова у словниках, неологізми повинні з’явитися у різних друкованих джерелах на протязі цілого ряду років. Оксфордські словники включають лексичну одиницю до словника, якщо протягом п'яти років вона зустрілась п'ять разів у п'яти різних джерелах Показниками повного входження інновацій у мову є участь неологізмів у дериваційних, семантичних та фразотворчих процесах, тобто той факт, що на їх базі створюються елементи їх словотвірної та лексико-семантичної фразотвірної парадигми. На думку науковців, „входження/не входження неологізму до основного лексичного фонду мови залежить також від особливостей моделі, за якою він побудований” [Сакал 2004, c. 16].

Кількість складних слів може в значній мірі бути збільшена за рахунок тих неологізмів, які були умовно віднесені до словосполучень. Деякі лінгвісти вважають, що кожне сполучення N+N повинно трактуватися як складне слово, оскільки „будь-яка послідовність двох іменників у загальному відмінку не може являти собою синтаксичної послідовності, тобто словосполучення, тому за принципом tertium non datur повинна розглядатися як складне слово” [Мельничук 1997, с. 71].

На відміну від численних (навіть за досить короткий термін) лексичних та фразеологічних неологізмів нові словотворчі елементи не виникають раптово, кількість афіксів у мові майже точно відома, поповнення їх арсеналу може не відбуватися протягом довгого часу.

Виникнення нових елементів, які виконують функцію словотвірних, пов'язано, по-перше, з процесами переходу повнозначних слів у словотворчі морфеми, з існуванням значної кількості елементів, які виконують, фактично, функцію словотворчих, проте, за своїми рисами та характеристиками займають проміжне положення між лексемами та афіксами. Частіше всього в лінгвістичній літературі такі елементи іменуються напівафіксами, хоча існують і деякі інші назви, наприклад, афіксоїди, корелятивні афікси, субафікси, ”комбінуючі форми” (combining forms) [Green 1992].

Проте, значне прискорення темпів збагачення словникового складу обумовлюється не тільки й не стільки зростанням повних власномовних трансляцій, – все більшої актуалізації набувають процеси творення "часткових" інновацій [Гармаш 2009, с. 6]. Під останніми розуміються ті одиниці спілкування, які мають тільки одну складову генетичного дублету повних одиниць, – форму або значення.

Література:

1. Гармаш О.Л. Англомовні морфологізовані концепти: фрактальна параметризація [монографія] / Гармаш О.Л. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2015. – 438с.

2. Гармаш О.Л. Англомовна епідигматика та розвиток вокабуляру: [монографія] / Гармаш О.Л. – Мелітополь: ТОВ «Видавничий будинок ММД», 2009. – 128 с.

3. Зацний Ю.А. О некоторых инновационных процессах и механизмах в лексико-семантической системе английского языка [Текст] / Ю.А. Зацний // Нова філологія. Збірник наукових праць. – Запоріжжя: ЗНУ, 2013. – № 58. – 64–76.

4. Мельничук О.С. Мова як суспільне явище і як предмет сучасного мовознавства // Мовознавство. – 1997. - №2-3. – С. 3-19.

5. Мостовий М.І Лексикологія англійської мови. – Х.: Основа, 1993. – 256с.

6. Сакал Т.М. Історико-ономасюлогічне та когнітивне дослідження префіксальних неологізмів у англійській мові. – Львів, Вид-во ЛНУ. – 2004. – 128с.

7. Ezard J. A New Word Order for 2002// Guardian. – 2002. – Febr. 4. – P.9.

8. Green J. New Words. A Dictionary of Neologisms since 1960. – London: Bloomsbury, 1992. – 340 p.