Теоретические и методологические проблемы исследования языка

канд. філол. наук, доцент Гармаш О.Л.

Мелітопольський державний педагогічний університет

імені Богдана Хмельницького (Україна)

Перспективи когнітивного підходу в сучасній лінгвістиці

Починаючи з другої половини ХХ століття і до цього часу когнітивна лінгвістика продовжує своє існування на арені лінгвістичних досліджень. Орієнтація сучасної лінгвістики на антропоцентричне дослідження мови сприяє й розвитку аналітичних тенденцій щодо пізнання аспектів формування арсеналу її різнорідних складових. Так, когнітивне бачення організації та динаміки функціонування мовного складу з одного боку, та формування концептосистеми англійської мови – з іншого, стає можливим лише за умови розкриття конкретних питань, що стосуються процесів вербалізації образів ментального ефіру людської думки.

На думку сучасних вчених, мова – це результат діяльності людини та попередніх поколінь, продукт та надбання людського колективу [Амирова 2006, с. 310]. Сучасна парадигма знань про мовні явища визначається перспективністю проведення когнітивного аналізу розумових процесів, механізмів та структур, що лежать в основі вербального спілкування носіїв англійської мови. Переваги когнітивної лінгвістики і когнітивного підходу вбачаються у широкій перспективі розгляду мови в її різноманітних і багатоманітних зв'язках з людиною, її інтелектом, з розумовими і пізнавальними процесами, які вона здійснює, а також з тими механізмами і структурами, що лежать в їх основі [Бехта 2007, с. 119].

Динаміка розвитку науки про мову може бути описана як зміна наукових парадигм, що характеризуються специфічним набором евристик, тобто вихідних уявлень про об'єкт дослідження й припустимих способів його вивчення [Бялик 2012, с. 7]. Проте слід пам'ятати, що когнітивна лінгвістика сформувалася не для подолання структурного мовознавства. Когнітивний підхід до дослідження лінгвальних явищ не відмовляється від попередніх наукових надбань, а лише акумулює й розвиває знання, здобуті як у межах лінгвістики, так і у межах інших наук.

З цього приводу зазначимо, що когнітивний підхід у жодному разі не суперечить структурному підходу, більш того, він його припускає та в деякій мірі використовує отримані за його допомоги дані. Таким чином наукове знання набуває якісно нового вираження, переходить на новий етап еволюції пізнання. З цієї точки зору актуальні питання, які сьогодні постають перед лінгвістами, послідовно вирішуються через дослідження мовних проявів людської свідомості [Гармаш 2015, c. 11].

Когнітивний підхід до дослідження системи англійської мови зосереджений на аналізі усіх складових когнітивної діяльності носіїв мови. Ціла низка конкретних завдань нерозривно взаємопов'язана у межах головного завдання – пояснення процесів засвоєння, обробки та передачі інформації за участі вербальних засобів, які, власне, і визначають суть людського розуму.

За оцінкою О.С. Кубрякової, концептуальний аналіз, з одного боку, відкриває перспективи "кращого пізнання самої організації мови", а з іншого – дає можливість показати "виняткову роль мови у процесах обробки інформації про світ, у процесах концептуалізації і категоризації світу" [Кубрякова Е.С. 2004, с. 9], причому особливістю сучасної лінгвістики є поєднання підходів.

Активний розвиток когнітивної лінгвістики зумовив посилення уваги науковців до таких її ключових понять, як "знання" та "інформація". Розрізнення цих понять дозволяє виділити у межах когнітивної лінгвістики інформаційний напрям з його ключовим поняттям – категорією інформативності, що ґрунтується на комплексі актуалізованої мовної інформації [Шульгіна 2009, с. 583].

Інтерес лінгвістів до проявів антропоцентричності в мові, підтверджений збільшенням кількості досліджень у галузі концептології, зумовив появу різноманітних спроб систематизувати та структурувати концепти. На сучасному етапі розвитку когнітивної лінгвістики можна говорити про існування декількох уже сформованих напрямів у дослідженні й вивченні концептів, а саме: семантико-когнітивний, історико-культурологічний, логічний, філософсько-семіологічний, лінгвопсихологічний та когнітивно-поетичний.

На даному етапі розвитку перед когнітивною лінгвістикою висуваються три головні питання: про природу мовного знання, про його засвоєння і про те, як його використовують [Маслова 2005, с. 24-25]. Тому дослідження проводяться в основному за такими напрямками: а) різновиди та типи знань, представлених у цих знаках (гносеологія = теорія пізнання), механізми вичленення зі знаків знань, тобто правил інтерпретації (когнітивна семантика та прагматика); б) умови виникнення, розвиток знаків та закони, що регулюють їх функціонування; в) співвідношення мовних знаків та відображених у них культурних реалій [там само].

В основу когнітивного підходу у дослідженні мовних одиниць різного рівня покладено розуміння мови як засобу формування та вираження думки, зберігання та організації знання в людській свідомості, обміну знаннями, тобто як особливої когнітивної системи [Беседина 2010, с. 363]. З точки зору сучасних уявлень, мова – це когнітивна здатність, невід'ємна частина інфраструктури мозку. Її провідні функції – когнітивна та комунікативна. З цього випливає, що мова не відображає навколишній світ безпосередньо у своїх значеннях, а репрезентує його через систему концептів, зафіксованих у свідомості людини, тобто через її концептуальну систему [Болдырев 2009, с. 43-44].

Наразі лінгвісти-когнітологи ставлять собі за головну мету аналізувати мову та мовні феномени у нерозривному зв'язку зі всіма ментальними процесами, що відбуваються в людському розумі у процесі обробки інформації, а також у зв'язку із основними принципами будови Світу. Отже, когнітивна лінгвістика здійснює поступовий перехід до нової, більш відкритої, взаємодії з іншими науками, і висуває перед собою завдання, виконання яких має здійснюватися із застосуванням трансдисциплінарного підходу [Гармаш 2015, c. 16].

Література:

1. Амирова Т.А. История языкознания: учебное пособие / Т.А. Амирова, Б.А. Ольховиков, Ю.В. Рожденственский. – М.: ИЦ «Академия», 2006. – 627 с.

2. Беседина Н.А. Роль морфологических категорий в организации языка как когнитивной системы [Текст] / Беседина Н.А. // Когнитивные исследования языка. Вып. VІІ. Типы категорий в языке: сб. науч. тр. – М.: Ин-т языкознания РАН; Тамбов: Издательский дом ТГУ им. Р.Г. Державина, 2010. – С. 363-371.

3. Бехта І.А. Художньо-естетичні концепти англомовного літературно-художнього твору модернізму [Текст] / І.А. Бехта // Вісник Сумського держ. ун-ту. Серія Філологічні науки. – 2007. – 1, №1. – С. 117–122.

4. Болдырев Н.Н. (1) Оценочная метарепрезентация: проблемы изучения и описания [Текст] / Н.Н. Болдырев // Когнитивные исследования языка. Вып. V. Исследование познавательных процессов в языке: сб. науч. тр. / гл. ред. сер. E.C. Кубрякова, отв. ред. вып. Н.Н. Болдырев. М.: ИЯз РАН; Тамбов: Издательский дом ТГУ им. Г.Р. Державина, 2009. – С. 43–51.

5. Бялик Б.Д. Епістемологія лексичного квантора: [монографія] / В.Д. Бялик. – Чернівці: Золоті литаври, 2012. – 420 с.

6. Гармаш О.Л. Англомовні морфологізовані концепти: фрактальна параметризація [монографія] / Гармаш О.Л. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2015. – 438с.

7. Кубрякова Е.С. Язык и знание: На пути получений знаний о языке: Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира. [монография] / Кубрякова Е.С. / РАН. Ин-т языкознания. – М.: Языки славянской культуры, 2004. – 560 с.

8. Маслова В.А. Когнитивная лингвистика: учебное пособие / В.А. Маслова. – Мн.: ТетраСистемс, 2005. – 256 с.

9. Шульгіна В. І. Одиниці інформаційної лінгвістики / Шульгіна В. І. // Актуальні проблеми слов’янської філології. Міжвузівський збірник наукових статей. Вип. ХХІ . – Бердянськ: Вид-во БДПУ, 2009 – С. 583–592.