Психология и социология/12. Социальная психология

К.п.н., ст. викл. Татаринова Світлана Олексіївна

Ст. викл. Баханова Світлана Володимирівна

Магістрант Чкі Вікторія Борисівна

Вищий навчальний заклад «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» Мелітопольський інститут екології та соціальних технологій, Україна

Аналіз поглядів зарубіжних вчених на проблему агресії

Проблема агресії є однією з найбільш гострих та актуальних на фундаментально-теоретичному і прикладному рівнях досліджень психологів різних шкіл та напрямів (Р. Ардрі, А.Х. Басс, Л. Берковіц, Р.А. Берон, Д.Долорд, Д. Зільман, К. Лоренц, Н.Е. Міллер, Д. Тедеші, Р. Фельсон, С.Фешбах, З. Фрейд та інші).

Розробці практичної сторони агресії в юнацькому віці присвячені праці зарубіжних науковців (Бред Бушман та Крег Андерсон) [4].

Метою статті є теоретичний аналіз та розкриття поглядів зарубіжних психологів на проблему агресивної поведінки особистості.

Як показали дослідження А.Адлера, К. Бюттера та інших, що агресивність невід‘ємна якість свідомості людини і організовує її поведінку, що агресивний компонент мотивації – один з основних в поведінці людини, як виживання та адаптація людини.

Слово агресія походить від латинського „aggression”, що означає „нападати” [2, с.8]. Воно здавна існує в європейських мовах, однак, значення йому надавалося не завжди однакове. До початку XIX століття агресивним вважалося будь-яка активна поведінка як доброзичлива, так і ворожа. Пізніше, значення цього слова змінилося, стало більш вузьким. Під агресією стали розуміти ворожу поведінку відносно навколишніх людей.

Існує безліч теоретичних обґрунтувань виникнення агресії, її природи та факторів, які впливають на її прояв. Але всі вони підпадають під наступні чотири категорії. Агресія відноситься до: уроджених спонукань і задатків; потреб, які активізуються зовнішніми стимулами; пізнавальних і емоційних процесів; актуальних соціальних умов у сполученні з попереднім научінням.

Важливе значення для нашого дослідження має аналіз чинників, що детермінують агресію (біогенетичний, психогенетичний, макро- і мікросередовище) який надав Елліот Аро́нсон [3].

Аналіз зазначених досліджень дає нам підстави вважати, що формування схильності до агресивного реагування значною мірою детермінується впливом конфліктно-негативістського стилю спілкування в родині. Виходячи зі сказаного, агресія розглядається як модель поведінки, що засвоюється в процесі соціалізації.

Таким чином, з вищезазначених теорій, які пояснюють природу агресивності, можна зробити наступні висновки:

· прояв агресії пояснюють біологічні та соціальні фактори;

· агресивність може бути не тільки жорстокою, але й нормальною реакцією індивідуума в ході боротьби за виживання;

· агресивні дії можуть бути послаблені або спрямовані в соціально-прийняті рамки за допомогою позитивного підкріплення неагресивної поведінки, орієнтації людини на позитивну модель поведінки, зміни умов, що сприяють прояву агресії [1, с.40].

Література:

1. Бэрон Р. Агрессия / Бэрон Р., Ричардсон Д. – СПб: Питер, 2001. – 352 с: ил.

2. Психология личности: Словарь-справочник / [под ред. П.П. Горностая, Т.М. Титаренко] – К.: Рута, 2001. – 2001. – 320 с. – Библиогр.: с. 263-293.

3. Akert, R.M., Aronson, E., & Wilson, T.D. Social Psychology; 7th ed. Upper Saddle River, NJ: Prentice Hall. (2010)

4. Anderson, C. A., & Bushman, B. J. Human aggression. Annual Review of Psychology. (2002).