К.т.н. Кузенко Д.В., аспірант Семен О.Я.

Львівський національний аграрний університет, Україна

машина для садіння часнику

Садіння часнику – один із найвідповідальніших і дуже трудомістких етапів його вирощування і збирання. На сьогоднішній день в Україні застосовують переважно ручний та напівмеханізований і дуже рідко механізований способи садіння часнику. Низький рівень запровадження техніки для садіння часнику обумовлюється ще і його біологічними особливостями, через що й надалі частково залишається невирішеною основна проблема, а саме – забезпечення сторогої орієнтації зубків денцем вниз, а ростком вверх [1].

В Україні виробництво часнику зосереджено в основному в індивідуальних господарствах [2], а тому під час його садіння переважно використовуються садильні машини, призначені для агрегатування з мотоблоками та малогабаритними тракторами. Великого поширення набули також ручні саджалки, як то СЛР-1/2, СЛМ-4 компанії Роста, обладнані садильним (висівним) апаратом тарільчастого типу і кілеподібними сошниками, трирядні саджалки "Ярило", що мають ланцюгово-ложечкові садильні апарати та жорстко закріплені сошники (борозноутворювачі), шестирядні саджалки компанії «Агромап» з садильними апаратами ложечково-дискового типу і кілеподібними сошниками [3]. Така комбінація садильних апаратів і сошників не може гарантувати точне укладання зубків у визначену зону рядка і забезпечити його строгу орієнтацію в грунті.

Більш трудомістким, але ефективнішим з погляду на якість садіння часнику вважаються напівмеханізовані способи, які на практиці можна реалізувати декількома варіантами. Один із них – використання дво-, чотирирядних саджалок, приєднаних до енергетичних засобів різних класів. Основою конструкції чотирирядної саджалки є рама, на якій змонтовано два ящики для зберігання посадкового матеріалу, чотири садильні апарати у вигляді дисків, із закріпленими на їх поверхнях стаканами для зубків, стільки ж борозноутворювачів, загортачів, котків та крісел для працівників [3].

Під час використання такої машини знижується імовірність пошкодження зубків, зменшуються огріхи через не потрапляння зубків у стакани, зберігається задана відстань між насінинами у рядку. Але потрапивши в грунт насіння поводиться не керовано і місце його розміщення та позиціювання в основному стає залежним від роботи борозноутворювачів та загортачів з котками.

Усунути вказані недоліки може запропонована машина, що має раму 10 (рис. 1), на якій змонтовано усі робочі органи та систему начіпки 1, через яку саджалка приєднується до енергетичного засобу.

Бункер 2 призначений для зберігання органо-мінеральної суміші (торфокомпостів, гноєкомпостів, меліорантів тощо), що не містить великих і малих грудок, брил, рослинних решток та є достатньо розпушеною. В нижній його частині розміщений регулятор 4 у вигляді дозувальної заслінки, дільник потоку 25 та шнеки 24 і 26, які через тукопроводи 22 і 27 технологічно пов’язані із скерувачами потоків 28 і 29 сошника 14.

Опорно-приводне колесо 11, розміщене у передній частині рами 10 саджалки, забезпечує привод шнеків і садильного диска 9 ланцюговою передачею 12, а за допомогою його гвинтового механізму 3 регулюють глибину садіння зубків часнику.

Садильний апарат – це диск 9 із закріпленими на ньому стаканами 8, розмір яких відповідає фракції попередньо відкаліброваних зубків часнику 6. Самі зубки розміщуються в стаканах 8 денцем доверху і утримуються в них завдяки кожуху 5, який щільно прилягає до торців стаканів під час обертання диска 9.

Сошник 14 жорстко кріпиться до рами саджалки через гряділь 13. Він має стійку 15 із загостреним носком, скерувачі потоків 28 і 29 органо-мінеральної суміші, закриті зовнішніми крилами 20 і 30, внутрішні 19 і 31 та зовнішні 16 крила, що забезпечують пошарове загортання зубків часнику під час їх укладання у грунт. До стійки 15 сошника жорстко кріпиться змінний насіннєпровід 21 з лійкою 23, розміри яких також вибирають в залежності від величини фракцій зубків часнику.

Під час технологічного процесу працівник, що сидить на кріслі 18 забирає зубки часнику з ящика 7 і встромляє їх денцем доверху в стакани 8 диска 9, що обертається проти годинникової стрілки (див. рис. 1). При цьому зубки 6 залишаються в стаканах 8, оскільки їх переміщення обмежується кожухом 5, встановленим в передній частині садильного апарата, зазор між яким і стаканами становить не більше 2 мм. В момент, коли стакан 8 диска 9, що обертається опиняється над лійкою 23 зубець 6 під дією сили тяжіння вільно вилітає з нього і через лійку та насіннєпровід 21 потрапляє у борозенку, утворену носком сошника 14.

Одночасно органо-мінеральна суміш із бункера 2 регульованим потоком скеровується до шнеків 24 і 26, які, обертаючись, захоплюють її і направляють через відповідні тукопроводи 22 і 27 (показано стрілками) та скерувачі потоку 28 і 29 в зону укладання зубків у борозенку.

Зубки часнику утримуються у вертикальному положенні конструкцією самого насіннєпроводу 21, що має в нижній частині скошений виріз та потоком органо-мінеральної суміші, яка подається через скеровувачі 28 і 29 одночасно із обидвох сторін і одразу загортається внутрішніми крилами 19 і 31 сошника 14. Верхнє крило 16 сошника частково нагортає грунт на посаджений зубок, а його остаточне заробляння забезпечує загортач 17, закріплений на рамі саджалки, безпосередньо за сошником 14.

Регулювати відстань між зубками часнику в рядку можна зміною швидкості обертання садильного диска 9, помінявши зірочки з відповідною кількістю зубів на його приводному валу.

Запропонована конструкція машини для садіння часнику може агрегатуватися з тракторами різних класів у залежності від кількості робочих секцій, встановлених на саджалці. Оптимальним варіантом може вважатися чотирьох- або шестирядна саджалка з відстанню між секціями 25 см.

Література:

1. Чеснок. Биология и технология выращивания. Практическое пособие. В.И. Лихацький. – Киев: Издательство УСХА, 1990. - 96 с.

2. Часник. Агрокарта посівних площ 2014. [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://chasnik.4sg.com.ua/agromap2014.php.

3. Семен О.Я. Аналіз конструкцій машин для садіння часнику // Матеріали ХVІІ Міжнародного науково-практичного форуму “Теорія і практика розвитку агропромислового комплексу та сільських територій”. Тези доп. –Львів: Ліга-Прес, 2016. –с. 254-261.