Економічні науки/16.Макроекономіка.

 

Сербін Олександр,

Національний технічний університет України «КПІ», ФІОТ

Науковий керівник: д.е.н., проф. О.І. Іляш

 

СТРУКТУРНІ ЗМІНИ В ЕКОНОМІЦІ – КЛЮЧОВИЙ ФАКТОР  ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ

 

Економіка України, що внаслідок подій останніх років перейшла у стан рецесії потребує структурних змін. Галузева структура економіки влаштована  неоптимальним чином. Так, частка низькотехнологічної продукції в загальному обсязі експорту України є занадто високою, в той час, як в розвинених країнах в експорті превалює частка високотехнологічної продукції. Збільшення споживання енергоресурсів протягом останніх років свідчить про пріоритетний розвиток найбільш енергоємних галузей, що є негативною тенденцією, адже сприяє росту галузевих диспропорцій на користь ресурсомістких, а не наукомістких галузей.

Зауважимо, що в умовах системних технологічних  змін та трансформації економіки важливу роль відіграє державна політика. Орієнтиром у цьому напрямі стала розробка «Стратегії розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року», в якій власне проаналізовано сучасний стан розвитку високих технологій в Україні, виокремлено фактори розвитку високотехнологічних галузей та розроблено механізм реалізації стратегії задля досягнення її мети: формування інноваційної економіки, підвищення технологічності, зростання конкурентоздатності та підвищення ефективності існуючого виробництва.

Варто також додати, що протягом останніх десятиліть у світовій економіці відбуваються структурні зміни, що полягають у зменшенні частки індустрії і агросектору та у збільшенні частки послуг[3]. У той час, як у розвинених країнах відбувається перехід до V та VI технологічних укладів, в українській економіці 96% валового випуску продукції припадає на продукцію III та IV технологічних укладів, на продукцію V укладу – 3.9%, ­VI  укладу –  0.1%, що свідчить про значне технологічне відставання. [6]

Загальновідомо, що для забезпечення інноваційного розвитку потрібно стимулювати розвиток найбільш перспективних високотехнологічних галузей, шляхом збільшення інвестицій та зміни податкової політики відносно підприємств, що займаються виробництвом високотехнологічної продукції. В Україні наразі найбільш перспективними галузями є біоінженерна та фармацевтична галузі, високотехнологічне машинобудування, галузь інформаційних технологій та галузь створення нових матеріалів [4].

Не слід забувати про великий потенціал індустріальних парків, створення яких сприяє розвитку внутрішнього виробництва, зростанню експортного потенціалу, імпортозаміщенню та залученню інвестицій, що можуть бути використані на технологічну модернізацію промислового виробництва (науково-дослідні роботи).[2]

Втрата Україною в 2013-2015 рр.  частин територій призвела до втрати значної кільскості підприємств добувної та переробної промисловості. Такі обставини зробили переорієнтацію економіки на випуск високотехнологічної продукції, єдиною можливості для повернення України на шлях економічного зростання.

Разом з тим, враховуючи такі конкурентні переваги, як вигідне географічне розташування та сприятливі природно-кліматичні умови, сферу структурних перетворень поряд з розвитком інформаційних технологій має суттєво  доповнити агропромисловий сектор, про що свідчать зміни у цьому секторі протягом 2013-2015 рр. у структурі номінального ВВП України. Такі зміни, на жаль, не є показником економічного зростання країни, адже реальний ВВП майже не змінився і склав у 2015 р. 957,5 млрд грн (рис.1).[1]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Зміна реального та номінального ВВП України у 2013-2015 рр. за цінами 2010 р.[1]

Зауважимо, що наявність освіченого та кваліфікованого людського капіталу є ще одною конкурентною перевагою України. Проте низький ВВП на душу населення (46,2 тис.грн у 2015 р.) лише посилює загрози трудової міграції  за кордон (рис.2).  За період  2013-2015 рр. відтік економічно активного населення за кордон склав 10%.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2. Зміна кількості зайнятого та безробітного населення в Україні, 2013-2015 рр.[1]

 

Висновки

Для економічного зростання Україна має прийняти стратегію інноваційного розвитку, що полягає у розвитку агропромислового сектору та переорієнтації виробництва на випуск високотехнологічної продукції, що посилить позиції України на світовому ринку (конкурентоспроможність). Для досягнення цієї мети слід раціонально використовувати конкурентні переваги, такі як якісна освіта та рівень кваліфікації… Впроваджувати структурні зміни держава має шляхом збільшення фінансування перспективних галузей виробництва, науково-дослідних робіт  та шляхом створення індустріальних парків, які сприятимуть залученню у інвестицій у реальний сектор економіки, створенню нових робочих місць та модернізації виробництва. Разом з тим, попит на кваліфікованих кадрів знизить їх відтік за кордон

 

Список літератури:

1.     Держком. статистики. [Електронний ресурс]. – Режим  доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

2.     Кузьменко О.Ю.  Актуальність створення індустріальних парків в Україні/ Кузьменко О.Ю. // Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського. – 2015.  [Електронний  ресурс]. - Режим  доступу:  http://global-national.in.ua/archive/5-2015/37.pdf

3.     Назаренко О. Про реальність структурних змін в національній економіці України/ О. Назаренко, Н. Решетняк, О. Єгорова // НТУ «ХПІ». – 2015.        //

[Електронний  ресурс]. - Режим  доступу:  https://www.kpi.kharkov.ua/archive/Наукова_періодика/vestnik/Технічний%20прогрес%20та%20ефективність%20виробництва/2015/25/

 

4.     Смаглюк А.А    Розвиток економіки України під впливом структурних зрушень/  Смаглюк А.А    // Класичний приватний університет. – 2011. //[Електронний  ресурс]. - Режим  доступу:  

        http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/Dtr_ep/2011_6/files/EC611_09.pdf

5.     Стратегія розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року //  2016. – 28с.

6.     Форсайт економіки України: середньостроковий (2015–2020 роки) і довгостроковий (2020–2030 роки) часові горизонти / наук. керівник проекту акад. НАН України М. З. Згуровський //Міжнародна рада з науки (ICSU); Комітет із системного аналізу при Президії НАН України; Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»; Інститут прикладного системного аналізу НАН України і МОН України; Світовий центр даних з геоінформатики та сталого розвитку. — Київ : НТУУ «КПІ», 2015. — 136 с.