Экономические науки/5. Управління трудовими ресурсами

д.е.н., доц. Дружиніна В.В., Гориславець К. О.

Кременчуцький національний університет

імені Михайла Остроградського, Україна

ВПЛИВ ЗОВНІШНІХ ЧИННИКІВ НА ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК ЄВРЕЙСЬКОГО ЕТНОСУ МІСТА:

ЕВОЛЮЦІЙНИЙ ПІДХІД

При дослідженні історичного розвитку міста великий науковий інтерес представляє його етнічна складова, так як це дозволяє оцінити, з одного боку, багато сторін демографічної, міграційної та, відповідно, виробничої ситуації міста, з іншого боку, дозволяє визначити фактори, під впливом яких відбувається процес урбанізації .У зв'язку з цим зростає практична значимість історичного досвіду розвитку міста, облік якого дозволить сформувати вектори перспективного розвитку не тільки міста, а й регіону в цілому.

Перш ніж досліджувати теперішню ситуацію міста Кременчука необхідно звернутися до його історії, зокрема факторів і джерел формування національного складу населення міста. До Другої половини XVIII століття населення міста було виключно українське, но під впливи суспільно-політічніх подій, а також за рахунок того, що територія міста Кременчука має вигідне географічне положення та розташовано на перетині торговельних шляхів, воно перетворюється із моноетнічного міста в багатонаціональне. Із 40 національностей, зареєстрованих на Полтавщині, у Кременчуці проживало 35. За даними 1 Всеросійського перепису населення 1897 р. можна спостерігати, що на території міста мешкали українці (30,12%), росіяни (19,25%), білоруси (0.45%), євреї (46,95%), поляки (1,74%), німці ( 0,69%), татари (0,44%) та інші [1, с. 7]. Згідно структури національного складу населення панівним етносом є євреї, і це було невипадково. На таку обставину вплинули чинники, першим з яких є розташування міста на вигідному торгівельному шляху, що приваблювало таких підприємливих людей як євреї.

І якщо в 1840 році чисельність єврейського населення нараховувалась 4567 чол., серед яких 2336 чоловіків і 2231 жінка, то через 23 роки їх чисельність зросла в 1,86 рази і склала 8493, а ще через двадцять років чисельність зростає в 3,5 рази і становить 29890 чол. з 63 тис. жителів міста. На урбанізацію єврейського народу вплинув Указ царя від 1804 р., згідно з яким євреї були зобов'язані покинути села протягом 3–4 років і переїхати в міста, в яких повинні були реалізовувати свої здібності з продажу бакалійних товарів, закупівлі та продажу хліба, полотна, смоли, з торгівлі вином, виготовленні одягу і взуття, у розміні грошей, продажу інших дрібниць, тобто можна відзначити, що євреїв залучали ті сфери підприємницької діяльності, які були пов'язані з «живими» грошима. І цей факт підтверджується тим, що важкі умови праці та побуту на новозбудованій фабриці сукнарства (1809–1813 рр.) спровокували втечу робітників-євреїв і закриття фабрики.

Зі збільшенням чисельності єврейського населення з'являється потреба в докорінні зміни євреїв в Росії, серед заходів яких створення освітніх установ для євреїв: державних шкіл, громадського училища Талмуд-Тора, приватних єврейських училищ.

Перераховані вище фактори, що впливають на формування і розвиток єврейської громади Кременчука варто доповнити культурними, спрямованими на розвиток духовної сторони нації. Про це свідчить відкриття в місті Великої хоральної синагоги, благодійних організацій, серед яких була безкоштовна єврейська лікарня, товариство допомоги бідним євреям, товариство взаємодопомоги учням Талмуд-Тори, товариство допомоги єврейським вчителям, які жили в інших містах, комітети допомоги біженцям з прифронтових територій (1914 р.). Кінець XIX ст. – початок ХХ ст. можна ознаменувати періодом розвитку підприємницької діяльності євреїв, більшість з яких були власниками аптек, фотографій, страхових агентств, млинів, цегляних і лісопильних заводів, перукарень, а деякі освоїли професії інтелектуальної праці – інженери, лікарі, артисти, вчителі, письменники і т.д. Це все свідчить про внесок євреїв у соціально-економічний розвиток міста.

Однак крім позитивного впливу чинників спостерігається і негативні прояви, виражені в військових діях 1914 р. і суспільно-політичні події 1917–1919 рр. Єврейська громада міста страждало від голоду і безробіття, народ реєструвався на біржі праці, все це приводило до зниження рівня і якості життя єврейського населення, розвалу економіки, що послужило сильним поштовхом до зміни чисельності в сторону його зниження і вже в 1926 році єврейське населення міста становило 28990 чол. (49,4% загальної кількості населення), а через 13 років в Кременчуці вже проживало 19880 чол. єврейської національності, що становило 22,2% всього населення.

Масове знищення єврейських жителів міста відбулося в роки Другої світової війни і вже середина і кінець ХХ століття відзначені переважно міграційними процесами, що приводять до різкого зниження єврейської нації міста і вже з 1959 р. по 1979 р. їх питома вага в чисельності міського населення постійно скорочується з 6,4% в 1959 р. до 2,2% в 1979 р. Але все ж в пострадянський період відбулося відродження єврейського життя.

Підводячи підсумок вищевикладеного, можна відзначити, що національне суспільство, зокрема єврейське населення міста, формується протягом тривалого періоду під впливом історико-географічних, суспільно-політичних, соціально-економічних, освітніх і культурних чинників. Демографічний чинник відігравав опосередковану роль, природний приріст був незначний, а поповнення єврейської громади здійснювалося за рахунок внутрішніх міграційних процесів, поглиблення суспільного поділу праці між містом і селом, що обумовлює вплив на динаміку і структуру національного складу місцевої громади та визначає особливості реалізації їх здібностей у професійній сфері, розвитку підприємницької діяльності міста.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Первая всеобщая перепись населения Рос- сийской империи 1897 г. Изд. Центр. Стат. Ком. Мин. Вн. Дел / Под ред. Н. А. Тройницкого. – Т. ХХХIII. Полтавская губерния – СПб.: Тип. Т-ва худож. печати, 1904. – 315 с.