География и геология / 4.Биогеография, биоресурсоведение, биоразнообразие.

К.г.н. Яцентюк Ю. В., Кочержук Я. І.

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Перспективи створення Подільсько-Дністровського національного природного парку

На території Вінницької області ландшафтні комплекси зазнали докорінних змін. Тому стан навколишнього природного середовища є незадовільним. Це погіршує умови життєдіяльності людини. Нами пропонується створення Подільсько-Дністровського національного природного парку. Він забезпечуватиме краще збереження біотичного і ландшафтного різноманіття, відновлення природних ресурсів і середовища існування людини.

Передбачено створення Подільсько-Дністровського національного природного парку у межах Мурованокуриловецького, Могилів-Подільського, Ямпільського та Чернівецького районів Вінницької області. Основою для парку будуть служити існуючі регіональні ландшафтні парки «Дністер» та «Мурафа».

Перспективний національний природний парк буде займати долину річки Дністер від межі Вінницької та Хмельницької областей до міста Ямпіль. Крім цього, парк включатиме долини лівих приток Дністра – річок Жван, Караєць, Лядова, Немія, Дерло, Серебрія, Мурафа.

Найбільшу геологічну цінність цієї території мають відслонення порід венду (вік 650-570 млн. років). Окремі з цих відслонень визнані стратотиповими та охороняються як геологічні пам’ятки природи світового значення (геосайти). Найкращими є відслонення ольчедаївських верств по долині р. Лядова, між селами Котюжани та Нижчий Ольчедаїв, та по р. Жван, в північних околицях Мурованих Курилівців; ломозівських верств – по р. Лядова, між селами Вищеольчедаїв та Іракліївка, по р. Жван від південних околиць Мурованих Курилівців до гирла р. Теребіж; ямпільських верств – вздовж річкових схилів Дністра, вище гирла р. Жван; лядовських верств – по р. Лядова, між селами Нижчеольчедаїв та Слобода Яришівська; бронницьких верств – в пригирловій частині річки Жван; зіньківських верств – по річках Жван в районі с. Галайківці, Караєць в районі села Нишівці; джуржівських верств – в тих самих місцях, що і зіньківські, калюських – у пригирлових частинах річок Жван і Караєць.

На території перспективного національного природного парку виявлено карстові печери. Серед них відзначимо печери біля сіл Нагоряни і Бронниця Могилів-Подільського району, села Коси Чернівецького району, села Оксанівка Ямпільського району.

У межах досліджуваного регіону нараховується значна кількість кар’єрів і штолень у породах різного віку. Оригінальні форми рельєфу утворюють стародавні розробки вапняків у межах Придністровських Товтр. Старі каменярні та кар’єри перетворились у справжні сховища реліктових і ендемічних рослин. Тому у кар’єрах і штольнях можна створювати антропогенні заповідні геологічні об’єкти.

Ще однією особливістю проектованого Подільсько-Дністровського національного природного парку є каньйоноподібні долини Дністра та його лівих приток. Глибина річкових долин до 100 – 150 метрів.

Глибоке розчленування території долинами річок, балками та ярами обумовило наявність схилів значної протяжності, різної крутості, форми та експозиції. Висота схилів коливається від 20 метрів до 100–120 метрів. Крутизна схилів варіює у межах від 1,5⁰ до 90⁰ із переважанням схилів крутизною 30-45°. Це урочища «стінки». Вони відзначаються унікальними й неповторними пейзажами.

У проектованому парку найтепліший на Поділлі клімат. Це сприяє поширенню тут лучностепової рослинності. Серед культурних рослин тут можна вирощувати ефіроолійні культури.

Вихід підземних вод на денну поверхню відбувається по всій території парку. У результаті утворюються джерела і мочари. Особливо багато джерел у каньйоні Дністра та в заплавах р. Лозова, на відрізку між селами Лозове і Вила-Ярузькі та на р. Мурафі, між селами Скалопіль та Вила-Ярузькі.

На цій території охороняються рідкісні для Поділля лісові угруповання з такими реліктовими видами: скополія карніолійська, дуб скельний і пухнастий, орхідеї. Тут поширені такі рідкісні, ендемічні та реліктові види: берека, бруслина мала, льон бессарабський, мінуарція дністровська, молочай багатоколірний, рокитник Блоцького, рокитник подільський, таволга польська, тонконіг різнобарвний, цибуля подільська, чина ряба, шиверекія подільська, любка дволиста, фіалка запашна, арум Бессера, мальва круглолиста, відкасник татарниколистий, ваточник асірійський, плющ, цмін пісковий, горицвіт весняний, сон-трава, анемона лісова, барвінок малий, півники угорські, сальвінія плаваюча.

Багатий і тваринний світ території проектованого національного природного парку. Тут зустрічаються такі види тварин Червоної книги України: видра річкова, борсук, гадюка степова, птахи канюк звичайний та скопа, риби чоп, стерлядь, марена дніпровська.

Територія перспективного національного природного парку «Подільсько-Дністровський» розташована у межах лісостепових ландшафтів високих дністровських терас, розчленованих долинами, що врізані до кристалічних порід з сірими і темно-сірими опідзоленими ґрунтами, острівними дубово-грабовими дібровами.

Встановлено, що проектований національний природний парк має високий рекреаційний потенціал. Тут існують всі необхідні передумови для розвитку рекреації й туризму. Територія має значну кількість унікальних природних об’єктів світового значення, історико-культурну спадщину, сприятливі кліматичні ресурси, густу мережу річок, багато джерел, родючі ґрунти, велике різноманіття пейзажів. У поєднанні з гостинністю місцевого населення все це робить можливим і перспективним рекреацію, туризм і відпочинок. Оскільки на досліджуваній території відзначається порівняно значне біотичне та ландшафтне різноманіття, відносно незначна господарська освоєність, вважаємо вибір місця для майбутнього Подільсько-Дністровського національного природного парку найоптимальнішим.