Медицина / 1.Акушерство и гинекология

 

Гошовська А.В.1, Гошовський В.М.2

1.    Асистент кафедри акушерства, гінекології та перинатології

Вищого державного навчального закладу України

«Буковинський державний медичний університет»,

2.    В. о. головного лікаря міського пологового будинку №1 м. Чернівців

Діагностичні критерії гестаційних ускладнень у жінок з переношеною вагітністю

 

Вступ. Проблема переношеної вагітності і запізнілих пологів до цього часу представляє великий науковий і практичний інтерес для акушер – гінекологів і перинатологів, оскільки частота цієї патології залишається високою, коливається в межах 3-13,5%, неонатальна захворюваність досягає 29% і не має тенденції до зниження. Важливість і актуальність проблеми також пояснюється великим числом ускладнень при пологах, великим відсотком пологорозрішуючих операцій.

Мета дослідження. Діагностика перебігу вагітності та пологів у жінок з переношеною вагітністю.

Матеріали та методи досліджень. Для оцінки результатів клінічних та лабораторних даних, нами було проведено розподіл вагітних на 2 групи: основну групу  складали 28 вагітних з переношеною вагітністю в терміні 41-42 тижні, та контрольну групу – 22 вагітних в терміні 37 - 40 тижнів гестації. Для діагностики переношеної вагітності нами приймались до уваги наступні дані: підрахунок терміну гестації по менструальному циклу, овуляції, УЗД скринінгових методах дослідження, перших рухів плода, декретній відпустці. В комплексі проведених досліджень були включені:ехографічні обстеження (фетометрія,плацентографія, БПП та доплерометричні дані кривих швидкостей кровотоку), кардіотокографія; амніоскопія.

Результати дослідження та їх обговорення. Для оцінки результатів гестаційноих ускладнень при переношеношеній вагітності використовувались ультразвукові маркери плацентометріїї. Встановлено, що у жінок основної групи ІІІ ступінь зрілості плаценти з поодиничними петрифікатами спостерігалась у 52,4%,ІІІ ступінь зрілості плаценти з множинними петрифікатами спостерігалась у 39,1 %,ІІ ступінь зрілості у 9,7%, помірне маловоддя – 35,4%, виражене маловоддя ( ІАР<70мм)  -5,6%.За даними КТГ: оцінювали такі параметри: базальна ЧСС (БЧСС), варіабельність ЧСС (амплітуду і частоту осциляцій), наявність і тип тимчасових змін БЧСС у вигляді прискорення (акцелерація) чи уповільнення (децелерація) серцевого ритму. Було встановлено, що у 82,7 % вагітних жінок з контрольної групи  відмічались майже всі нормальніпараметри КТГ, коли у жінок основної групи нормальні показники відмічались тільки у 4,6%. Високочастотний низько амплітудний ритм, який переважав у жінок основної групи складав       53,5 %, в контрольній групі 6,8%.Монотонний низькоамплітудний та низькочастотний ритм спостерігався у жінок основної групи у 32,8%, у жінок контрольної групи цей показник становив 4,5%. Періодичні децелерації були відмічені у 9,2 % жінок основної групи в той час , коли у жінок контрольної групи цей показник не був зареєстрований жодного разу.

За даними БПП: було відмічено, що у 64% вагітних основної групи діагностовано 7-8 балів, менше 6-ти балів – у 9,2%, що слугувало подальшому проведенню доплерометрії.

За результатами проведеної доплерометрії  судин пуповини плода встановлено, щоу жінок контрольної групи відмічались нормальна криві швидкостей кровотоку, а саме: відмічався високий діастолічний компонент по відношенню до ізолінії, співвідношення амплітуди систоли до діастоли, становило не більше 3, що є варіантом норми. Проте, у  жінок із основної групи спостерігалися прояви порушень плацентаного кровотоку в матково-плацентарному та плацентарно-плодовому руслі: сповільнений кровотік, який характеризувався зниженням діастолічного компоненту, співвідношення амплітуди систоли до діастоли більше 3.становило у 29,4% випадків. Відсутність діастолічного компоненту (нульовий кровотік) був відмічений у  3 жінок основної групи, що слугувало показом до термінового пологорозрішення.

При оцінці даних амніоскопічного дослідження у жінок основної групи спостерігались: зменшення кількості навколоплідних вод у 34,2%; мутні навколоплідні води та відсутність первородної змазки у 21,6%, меконіально-забарвлені навколоплідні води у 3,6% випадків, що свідчило про внутрішньоутробну гіпоксію та слугувало показом до оперативного  пологорозрішення.

Висновки ля своєчасного виявлення ознак переношування вагітності, зниження частоти кесарева розтину, народження дітей у стані асфіксії, та попередження травматизму під час пологів з боку матері та плода. Вагітних в термінігестації, що перевищує 40 тижнів необхідно госпіталізувати для подальшого дообстеження, діагностики внутрішньо-утробного стану плода,плаценти та навколоплідних вод для попередження ускладнень, які виникають під час вагітності, пологів та вирішення  подальшої тактики пологорозрішення.

Література.

1. Бесєдін В.М. Стан гормональної функції плаценти у немолодих першородячих, можливості комплексної терапії фетоплацентарної недостатності / В.М. Бесєдін, М.В. Дорошенко-Кравчик // Вісн. наук. досліджень. – 2006. – № 2(35). – С. 227-229.

2. Каліновська І.В. Дослідження рівня плацентарного α1-мікроглобуліну в материнській сироватці крові при плацентарній формі фетоплацентарної недостатності у різні терміни вагітності / І.В. Каліновська // Одес. мед. ж. – 2008. – № 2. – С. 53-55.

3. Пат. 60921 А Україна, МПК А 61 В 10/00, G 01 N 33/48. Спосіб діагностики матково-плацентарної форми недостатності плаценти екстрахоріального типу / Тюлєнєва О.А.; заявник і патентовласник Буковинська держ. мед. академія МОЗ України. - № 2003043588 ; заявл. 21.04.2003; опубл. 15.10.2003, Бюл. № 10. – 2 с.

4. Рец Ю.В. Гормонально-гистометрические корреляции при хронической плацентарной недостаточности / Ю.В. Рец // Вопр.гинекол.,акуш. и перинатол. – 2008. – Т. 7, № 1. – С. 12-15.

5.Филиппов О.С. Прогностическая значимость различных методов діагностики фетоплацентарной недостаточности / О.С. Филиппов, А.А. Казанцева // Проблемы репродукции. – 2007. – № 3. – С. 60-63.

6. Чепка Ю.Л. Прогнозування фетоплацентарної недостатності на основі статистичного багатофакторного комп’ютерного аналізу / Ю.Л. Чепка // Український медичний часопис. – 2009. – № 1 (33). – С. 105-108.