Медицина / 1.Акушерство и
гинекология
Гошовська А.В.1, Гошовський В.М.2
1.
Асистент кафедри акушерства, гінекології та перинатології
Вищого державного навчального закладу України
«Буковинський державний медичний університет»,
2.
В. о. головного лікаря міського пологового будинку №1 м.
Чернівців
Діагностичні критерії гестаційних
ускладнень у жінок з переношеною вагітністю
Вступ. Проблема переношеної вагітності і запізнілих пологів до
цього часу представляє великий науковий і практичний інтерес для акушер – гінекологів
і перинатологів, оскільки частота цієї патології
залишається високою, коливається в межах 3-13,5%, неонатальна
захворюваність досягає 29% і не має тенденції до зниження. Важливість і
актуальність проблеми також пояснюється великим числом ускладнень при пологах,
великим відсотком пологорозрішуючих операцій.
Мета дослідження. Діагностика
перебігу вагітності та пологів у жінок з переношеною вагітністю.
Матеріали та методи досліджень.
Для оцінки результатів
клінічних та лабораторних даних, нами було проведено розподіл вагітних на 2
групи: основну групу складали 28
вагітних з переношеною вагітністю в терміні 41-42 тижні, та контрольну групу –
22 вагітних в терміні 37 - 40 тижнів гестації. Для діагностики переношеної
вагітності нами приймались до уваги наступні дані: підрахунок терміну гестації
по менструальному циклу, овуляції, УЗД скринінгових
методах дослідження, перших рухів плода, декретній відпустці. В комплексі
проведених досліджень були включені:ехографічні
обстеження (фетометрія,плацентографія,
БПП та доплерометричні дані кривих швидкостей
кровотоку), кардіотокографія; амніоскопія.
Результати дослідження та їх обговорення. Для оцінки результатів гестаційноих
ускладнень при переношеношеній вагітності
використовувались ультразвукові маркери плацентометріїї.
Встановлено, що у жінок основної групи ІІІ ступінь зрілості плаценти з поодиничними петрифікатами
спостерігалась у 52,4%,ІІІ ступінь зрілості плаценти з множинними петрифікатами спостерігалась у 39,1 %,ІІ ступінь зрілості у
9,7%, помірне маловоддя – 35,4%, виражене маловоддя ( ІАР<70мм) -5,6%.За даними КТГ: оцінювали такі
параметри: базальна ЧСС (БЧСС), варіабельність ЧСС (амплітуду і частоту
осциляцій), наявність і тип тимчасових змін БЧСС у вигляді прискорення (акцелерація) чи уповільнення (децелерація)
серцевого ритму. Було встановлено, що у 82,7 % вагітних жінок з контрольної
групи відмічались майже всі
нормальніпараметри КТГ, коли у жінок основної групи нормальні показники
відмічались тільки у 4,6%. Високочастотний низько амплітудний ритм, який
переважав у жінок основної групи складав
53,5 %, в контрольній групі 6,8%.Монотонний низькоамплітудний та низькочастотний ритм спостерігався у
жінок основної групи у 32,8%, у жінок контрольної групи цей показник становив 4,5%.
Періодичні децелерації були відмічені у 9,2 % жінок
основної групи в той час , коли у жінок контрольної групи цей показник не був
зареєстрований жодного разу.
За даними БПП: було відмічено, що у 64% вагітних
основної групи діагностовано 7-8 балів, менше 6-ти балів – у 9,2%, що слугувало
подальшому проведенню доплерометрії.
За результатами проведеної доплерометрії судин пуповини плода встановлено, щоу жінок контрольної групи відмічались нормальна криві
швидкостей кровотоку, а саме: відмічався високий діастолічний компонент по
відношенню до ізолінії, співвідношення амплітуди систоли
до діастоли, становило не більше
3, що є варіантом норми. Проте,
у жінок із основної групи спостерігалися
прояви порушень плацентаного кровотоку в
матково-плацентарному та плацентарно-плодовому руслі: сповільнений кровотік,
який характеризувався зниженням діастолічного
компоненту, співвідношення амплітуди систоли до діастоли більше 3.становило у
29,4% випадків. Відсутність діастолічного компоненту
(нульовий кровотік) був відмічений у 3 жінок основної групи, що слугувало показом
до термінового пологорозрішення.
При оцінці даних амніоскопічного дослідження у
жінок основної групи спостерігались: зменшення кількості навколоплідних вод у
34,2%; мутні навколоплідні води та відсутність первородної змазки у 21,6%, меконіально-забарвлені навколоплідні води у 3,6% випадків,
що свідчило про внутрішньоутробну гіпоксію та слугувало показом до
оперативного пологорозрішення.
Висновки .Для своєчасного виявлення ознак
переношування вагітності, зниження частоти кесарева розтину, народження дітей у
стані асфіксії, та попередження травматизму під час пологів з боку матері та
плода. Вагітних в термінігестації, що перевищує 40
тижнів необхідно госпіталізувати для подальшого дообстеження,
діагностики внутрішньо-утробного стану плода,плаценти
та навколоплідних вод для попередження ускладнень, які виникають під час
вагітності, пологів та вирішення подальшої тактики пологорозрішення.
Література.
1. Бесєдін В.М. Стан гормональної функції плаценти у немолодих першородячих, можливості комплексної терапії фетоплацентарної недостатності / В.М. Бесєдін,
М.В. Дорошенко-Кравчик // Вісн. наук.
досліджень. – 2006. – № 2(35). – С. 227-229.
2. Каліновська І.В. Дослідження рівня
плацентарного α1-мікроглобуліну в материнській сироватці крові
при плацентарній формі фетоплацентарної недостатності
у різні терміни вагітності / І.В. Каліновська //
Одес. мед. ж. – 2008. – № 2. – С. 53-55.
3. Пат. 60921 А Україна, МПК А 61 В 10/00, G 01 N 33/48. Спосіб діагностики
матково-плацентарної форми недостатності плаценти екстрахоріального
типу / Тюлєнєва О.А.; заявник і патентовласник
Буковинська держ. мед. академія МОЗ України. - №
2003043588 ; заявл. 21.04.2003; опубл.
15.10.2003, Бюл. № 10. – 2 с.
4. Рец Ю.В. Гормонально-гистометрические
корреляции при хронической плацентарной недостаточности /
Ю.В. Рец // Вопр.гинекол.,акуш. и перинатол. – 2008. – Т.
7, № 1. – С. 12-15.
5.Филиппов О.С. Прогностическая
значимость различных методов діагностики фетоплацентарной
недостаточности / О.С. Филиппов,
А.А. Казанцева // Проблемы
репродукции. – 2007. – № 3. – С. 60-63.
6. Чепка Ю.Л. Прогнозування фетоплацентарної недостатності на основі статистичного багатофакторного
комп’ютерного аналізу / Ю.Л. Чепка // Український медичний часопис. – 2009. – №
1 (33). – С. 105-108.