Гурьянова Н. Н., Майданюк Д., Харьков

ТЕРАПЕВТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ МИСТЕЦТВА

Вже на зорі людської цивілізації жерці, а потім лікарі, філософи, педагоги використовували різні види мистецтва для лікування душі і тіла. Вони замислювалися над таємницями впливу живопису, театру, рухів, музики, намагаючись визначити їх роль як у відновленні функцій організму, так у формуванні духовного світу особистості. Значення мистецтва в освіті і вихованні безцінне. Мистецтво формує багато інтелектуальних і моральних якостей, стимулює творчі здібності, сприяє успішній соціалізації.

Терапія мистецтвом - це один із методів психологічної роботи, який використовує можливості мистецтва для досягнення позитивних зрушень в емоційному, інтелектуальному і особистісному зростання людини. Кожен з нас має можливість виразити себе за допомогою ліній, кольорів, звуків чи рухів, здобути новий рівень невербального спілкування, який допоможе в майбутньому полегшити стосунки з іншими людьми.

У Великобританії такою діяльністю займалися М. Рідчарсон, Дж. Дебуффе, Є. Гутман та ін. Досвід використання художньої творчості в подоланні недугу та в прискоренні процесів відновлення та реабілітації описаний в книзі А. Хілла "Образотворче мистецтво проти хвороби" (1945). У Древній Греції образотворче мистецтво розглядали як ефективний засіб впливу на людину. У галереях виставляли скульптури, що уособлювали благородні людські якості "Милосердя", "Справедливість" та ін. Вважалося, що, споглядаючи прекрасні статуї, людина вбирає все найкраще, що вони відображають. Те ж саме відноситься до картин великих майстрів. З ходом часу накопичувався досвід позитивного впливу мистецтва на людину, і до середини XX століття сформувався напрям - арт-терапія (art- мистецтво, artterapy терапія мистецтвом) з метою впливу на психоемоційний стан людини. Цей напрям почав використовувати британський лікар і художник Адріан Хілл. Він працював у спеціальних госпіталях з туберкульозними хворими як арт-педагог. Лікар звернув увагу на той факт, що заняття творчістю допомагають хворим легше і швидше одужати. При цьому пацієнти відволікаються від своїх проблем і переживань.

В арт-терапії використовують вже існуючі твори мистецтва, спонукання клієнтів до самостійної творчості та самостійна творчість - малювання, ліплення та ін. Творчі люди краще концентрують свою енергію і свої сили для подолання перешкод і вирішення внутрішніх і зовнішніх конфліктів. Вчені встановили, що за раціональність прийняття рішень на задані нам життям питання відповідає ліва півкуля нашого мозку, її називають ще "логічною" , а за емоції відповідає - права. Коли ми потрапляємо у замкнене коло проблем і важко уявляємо собі вихід з такої ситуації, починають виявлятися агресивність або апатія, розвиваються різні хвороби, відбувається, перенапруження нашої "логічної" півкулі. У такій ситуації важливо включити в роботу "емоційну" півкулю і дати мозку можливість розслабитися, відволіктися, перевести проблеми зі сфери логічного рішення у сферу почуттів та інтуїції. Активізації правої півкулі дозволяє подивитися на існуючу проблему з нової точки зору і на підсвідомому рівні, інтуїтивно, це і сприяє її рішенню, а результаті відбувається одужання.

За своєю природою ця методика радикальна. Вона дозволяє розкрити внутрішні сили людини. Арт-терапія сприяє підвищенню самооцінки; вчить розслаблятися від негативних емоцій і думок; при груповій роботі вона розвиває в людині важливі соціальні навички. Заняття арт-терапією дає можливість людині зміцнити свою пам'ять, розвинути увагу, мислення і навички, прийняття рішень.

Кожна галузь мистецтва особлива, з точки зору лікувального впливу. Велику цінність в арт-терапії уявляє живопис. Занурення в переживання форми і кольору відкриває за допомогою образів, сходження і проникнення до початкових якостей, переживання душі. У малюванні працюють з усвідомленим створенням формування лінії, ритмічних порядків руху та з відтінками світлого і темного.

Не менш значущим у лікуванні є музика. Музика веде зовнішнє і внутрішнє, фізичне, фізіологічне і душевне дихання до єдності. За допомогою музики звертаються до внутрішніх переживань, формуються музичні здібності, стимулюються процеси, пов'язані з комунікацією, зі здібностями розуміння і переживання. Стимулюється процес слухання та вміння концентруватися, усвідомлено пізнаються рухові процеси . Особливе місце у впливі на людину в музикотерапії займає спів. Вокальне мистецтво більш природне в порівнянні з інструментальним, тому вважається більш високим. У Німеччині в 1985 р. при медичному факультеті університету Віттен Хердеке був створений Інститут музичної терапії, де музикотерапія застосовується в багатьох областях медицини: дитячої та загальної психіатрії, педіатрії, невропатології, інтенсивної терапії та ін.

З 1969р. у Швеції існує музичне-терапевтичне суспільство. Завдяки співробітникам цієї організації всьому світу стало відомо, що звуки дзвонів, що містять резонансне ультразвукове випромінювання, за лічені секунди вбивають тифозні палички, збудників жовтяниці і віруси грипу. Академік Б. В. Асафьев розглядав дзвін і його типи як особливу сферу народної музики.

Західні вчені, провівши численні дослідження і експерименти, прийшли до переконання: деякі мелодії дійсно мають сильний терапевтичний ефект. Духовна, релігійна музика відновлює душевну рівновагу, дарує відчуття спокою. Спів веселих пісень допомагає при серцевих недугах, сприяє довголіттю. Але найбільший вплив на людину надають мелодії Моцарта. Цей музичний феномен, до кінця ще не пояснений, так і назвали - "ефект Моцарта". Медики встановили, що струнні інструменти найбільш ефективні при хворобах серця. Кларнет покращує роботу кровоносних судин, флейта надає позитивний вплив на легені і бронхи.

За допомогою музикотерапії можна моделювати емоції, допомогти збалансувати психоемоційний стан і поведінку дитини. Прийоми розповідання казки допомагають зменшити відчуття тривоги і невпевненості. Народна і дитяча музика дає відчуття безпеки. Розслаблюючою дією володіють ігри на розвиток дрібної моторики. Заспокійливий ефект носять звуки природи. Рухлива дитина, завдяки сприйняттю музики, заспокоюється, а нерішуча і неконтактна дитина значно підвищить свій власний тонус, рівень бадьорості. Заняття з використанням музикотерапевтичних технологій дають багатий досвід спілкування, наповнюють життя радісними та яскравими враженнями.

Вітчизняна школа використання мистецтва у лікуванні та корекції, в останні роки досягла величезних успіхів і показує, що різні засоби мистецтва, особливо музика, надають лікувальний та корекційний вплив на фізіологічні процеси організму, так і на психоемоційний стан людини.

1. Брусиловский Л.С. Музыкотерапия// Руководство по психотерапии. – Ташкент, 1985 Копытин

2. Арт-педагогіка і арт-терапія в спеціальну освіту / Е.А. Медведєва, І.Ю. Левченко, Л.М. Коміссарова, Т.А.Добровольська. - М., 2001.

3. Олена Лобанова Терапевтичні можливості музичного мистецтва / / Психол. журнал. - 1999. - № 4.