Педагогические  науки / Стратегические направления реформирования системы образования.

К.п.н. Клим М.І.

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Україна

Соціальне забезпечення розвитку полікультурної освіти в університетах Німеччини

Основною метою полікультурної освіти фахівців соціальної сфери є якісна підготовка, самореалізація потенційних можливостей, природних здібностей та активне самоутвердження в суспільному житті крізь призму ознайомлення та засвоєння етнокультурного різномаїття та традицій інших національностей. Водночас на міжнародному рівні концепцію полікультурної освіти координують ЮНЕСКО, Рада Європи, Міжнародне бюро освіти, інші міжнародні організації.

Теоретико-методичні засади полікультурної освіти в Німеччині досліджуються в працях Я. Гулецької [1], В. Кузьменко [2], Н. Ничкало [3], С. Люхтенберга [5] та ін.

Тенденції функціонування полікультурної освіти і виховання в університетському середовищі Німеччини регламентуються Конституцією федеральних земель Німеччини. У тексті Конституції Баварії, прийнятої 2 грудня 1946 р. зазначено, що метою навчально-виховної діяльності університетів є не тільки надавати знання та формувати професійні навички, але й виховувати характер. Головними завданням освіти вважається повага релігійних поглядів, людської гідності, стриманість, почуття відповідальності, готовність допомогти [4].

Нормативними предметами для вивчення студентами в університетах Німеччини є «Вступ до педагогічної діяльності» і «Основи комунікації». У змісті цих навчальних дисциплін обумовлені модулі, які стосуються вивчення проблем етнопедагогіки та полікультурного виховання [6].

У нормативній складовій фахової підготовки соціального педагога присутні також «Мистецтво і культура корінних народів», «Культура й цивілізація», спрямовані на формування полікультурної компетентності майбутнього фахівця [2, 32].

На думку педагогів, оптимальна підготовка фахівців до професійної діяльності у полікультурному студентському середовищі Німеччини мусить охоплювати всі аспекти університетського життя, включаючи навчання, науково-дослідницьку діяльність і дозвілля. У відповідності до цієї концепції визначено вісім переваг інтернаціоналізації та полікультурного виховання як складників педагогічного процесу підготовки до професійної діяльності:

− забезпечення культурного різноманіття й покращення навчально-виховного середовища на користь німецьких студентів, освітнього закладу й нації;

− урізноманітнення студентського контингенту через залучення кращих абітурієнтів із відмінним культурним походженням;

− переконаність у тому, що наукові дослідження студентів і викладачів університету відповідають актуальним науковим підходам зарубіжних, німецьких, провінційних і місцевих учених;

− підготовка конкурентоспроможних на міжнародному ринку праці науково та полікультурно компетентних фахівців;

− глибоке усвідомлення студентами і викладачами всезростаючої взаємозалежності й інтегрованості світового співтовариства та сприяння порозумінню між народами;

− набуття досвіду міжкультурних і міжнародних відносин;

− підтримка економічної, наукової і технологічної конкурентоздатності Німеччини, забезпечення поширення її освітніх продуктів і послуг у світі;

− підвищення міжнародного престижу університету [5, 38].

Я. Гулецька вважає, що врахування ідей полікультурності у підготовці соціальних педагогів сприятиме розвитку особистості, толерантному ставленню до інших етносів і культур, налагодженню добросусідських відносин, діалогу культур, ефективному вирішенню конфліктів, встановленню взаєморозуміння та миру [1, 1].

У дослідженнях доведено, що сучасна система професійної підготовки соціальних педагогів в університетах Німеччини спрямована на розвиток умінь і навичок критичного мислення, здатності активно діяти і вирішувати конфлікти, готовності вести діалог із представниками інших культур, рас, народів, етносів на основі загальнолюдських ідеалів гуманізму, толерантності та справедливості.

Зміни до навчальних планів (Multiculturelle Curriculum Transformaсion) сприяють включенню полікультурного змісту у програми підготовки студентської молоді в університетах Німеччини, що передбачає включення до нього інформації з історії, життя та культури різних етнічних груп [1;7].

Встановлено, що формування і педагогічний супровід полікультурного виховного простору у системі вищої освіти є невід’ємним складником загальної інтегрованої педагогічної стратегії вищого навчального закладу, яка втілюється у діяльності викладачів, доборі матеріалів академічних курсів, навчальних і дослідницьких завданнях, взаємостосунках викладачів і студентів, а також оцінюванні їхніх професійних досягнень і фахового зростання в атмосфері культурної толерантності й порозуміння [3, 39].

Аналіз наукової літератури дозволяє стверджувати, що застосування полікультурної освіти студентської молоді у вищих навчальних закладах Німеччини реалізовується через міждисциплінарний полікультурний підхід до розробки та створення програм, підручників, навчальних посібників, уточнення змісту поняття полікультурної освіти з урахуванням нових умов розвитку німецького суспільства та світового співтовариства, шляхом визначення полікультурної компетентності, необхідної майбутнім фахівцям для успішної професійної діяльності; збагачення змісту професійної підготовки педагогів інформацією про полікультурність сучасного суспільства, традицій, звичаїв інших народів та етносів; застосовування освітньоетнографічних методів навчання, що забезпечить повноцінне розкриття та розуміння цінності інших культур, формування полікультурної освіти на національних ідеях німецького суспільства.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Гулецька Я. Г. Полікультурна освіта студентської молоді в університетах: методичні рекомендації / Я. Г. Гулецька. − Київ: «Копі Центр», 2007. − 37 с.

2. Кузьменко В. В. Розвиток полікультурної компетенції педагогів загальноосвітніх навчальних закладів / В. В. Кузьменко // Таврійський вісник освіти, 2005. – № 2. – С. 39.

3. Професійна освіта в зарубіжних країнах: порівняльний аналіз [За ред. Н. Г. Ничкало, В. О. Кудіна]. – Черкаси, 2002. – С. 32.

4. Behr U., Franz K. Werte vermitteln mit Nele und Tom. Bildung auf einen Blick / U. Behr, K. Franz. – [ Електронний ресурс]. – Режим доступу до документу: http: // www. bmbf.de/de2994.php.

5. Burchard U. Spitzenforschung und breite Bildungschancen ∕ U. Burchard // Blickpunkt: Bundestag, 2006. – № 2. – S. 41.

6. Luchtenberg S. Challenges to multicultural education in the 21 century / S. Luchtenberg. – [ Електронний ресурс]. – Режим доступу до документу: https://openresearch repository.anu.edu.au/bitstream/1885/41564/3/ luchtenberg_ paper.pdf.

7. Möstl M. Verfassung für Europa. Einführung und Kommentierung mit vollständigem Verfassungstext / M. Möstl. – München, 2005. – 70 s.